Засоби менеджменту
Засоби управління – це інструменти, технології, важелі управління. У загальному розумінні засоби менеджменту – це оформлені, конкретизовані аспекти, компоненти функцій управління, які передбачають застосування конкретних методів управління.
Технології управління
Кожна управлінська функція складається з процедур, процедури складаються з операцій, операції – з дій.
Послідовне координоване і однозначне виконання функцій, процедур, операцій, дій, говорить про технологізації управлінського процесу.
Технології управління – це “засіб перекладу абстрактної мови науки… на конкретну мову… досягнення поставлених цілей”.
Також технології управління можна визначити як “спосіб реалізації… конкретного складного процесу шляхом розчленування його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються однозначно…”.
Технології слід розглядати як ресурс підвищення ефективності управлінської діяльності. Специфіка технології полягає в тому, що вона призводить до єдиного алгоритму діяльність організації і може бути тиражувана з метою вирішення подібних завдань і досягнення результатів за допомогою професійної культури.
Технологізація дозволяє вирішувати наступні завдання:
- Зафіксувати перелік максимально необхідних функцій, процедур, операцій, дій, які забезпечують управління процесом; Забезпечити стандартизацію процесу управління за рахунок скорочення числа одиниць управлінської діяльності, зниження витрат на підготовку персоналу; Чітко визначити межі дій кожного виконавця, максимально скоротити число спонтанних і помилкових дій; Створювати постійні інформаційні потоки; У міру освоєння спочатку поставлених в технології завдань нарощувати їх складність.
Однак не будь-який управлінський процес можна технологізувати. Для цього повинні існувати певні умови:
- Об’єкт повинен мати певний ступінь складності; Повинні бути відомі елементи його структури, особливості їх побудови і функціонування; Суб’єкт управління повинен бути здатний формалізувати реальні процеси, представити їх у вигляді функцій, процедур, операцій, дій, створити інноваційне середовище для відтворення і забезпечити необхідний рівень управління.
Технології в управлінні повинні бути прості, надійні, економічні, зручні в освоєнні, гармонійні.
Однак поряд з незаперечними перевагами практика технологізації управлінських процесів має і негативні моменти:
- Збільшення консерватизму мислення; Зміцнення стереотипів поведінки; Протистояння інновацій.
Механізм менеджменту
Засоби менеджменту формують механізм управління. Завдяки цілеспрямованій дії на основні зв’язки і процеси структури механізму менеджменту, вона являє собою єдине ціле, що досягається за допомогою управлінської діяльності, що поєднує в собі різні функції, кожна з яких займається вирішенням специфічних, різноманітних проблем взаємодії окремих підрозділів організації, що вимагають здійснення великого комплексу певних заходів. Механізм менеджменту представлений такими компонентами сфери управління, як виробництво, НДДКР, збут, фінанси і комунікації.
Засоби менеджменту спрямовані на формулювання кола проблем, що стоять перед організацією, які можна звести до наступного: визначення конкретних цілей розвитку, виявлення їх пріоритетності, черговості і послідовності рішення. Відповідно до цього визначають і розробляються господарські завдання та шляхи їх вирішення, система заходів щодо вирішення намічених проблем, необхідні ресурси і джерела їх забезпечення, а також встановлюється контроль за виконанням завдань.
Найважливішою частиною вдосконалення механізму менеджменту є тісний зв’язок маркетингу і планування, їх спільний розвиток. Це свідчить про те, що до дослідження організації управління потрібно підходити з конкретними критеріями, що дозволяють виявляти і аналізувати зміни в змісті управлінської діяльності конкретних організацій, визначаючи їх особливості і риси.
Розвиток таких функцій управління, як маркетинг, внутрішньофірмове планування і контроль пов’язано з підвищенням рівня централізації в управлінні. У своєму розвитку ці функції, видозмінюючись, впливають на централізоване управління, додаючи йому нових рис і властивості, які можливо детально вивчити тільки при комплексному розгляді.
Централізоване управління виходить з необхідності проведення в рамках фірми глобальної господарської політики, яка передбачає, зокрема, розробку спільних завдань і узгоджені дії всіх підрозділів з метою їх виконання. Тому в процесі реалізації зазначених вище функцій важливу роль грає їх тісний ув’язка з функціями низової ланки управління, тобто виробничих відділень і дочірніх компаній, що в підсумку і забезпечує ефективну діяльність в сучасних умовах.
Вивчення найбільш важливих функцій внутрішньофірмового планування і контролю дозволяє більш глибокому розумінню функції маркетингу, що розглядається нами як специфічна функція децентралізованого управління.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)