Заснути так бодай на волосок – ДМИТРО ПАВЛИЧКО

* * *

Заснути так бодай на волосок,

Щоб зорі сивини мені не ткали,

Щоб сни мої неквапно протікали

Між пальцями твоїми, як пісок.

Заснути так під золотим крилом

Коси твоєї, щоб у сновидінні

Хрестатих танків не з’явились тіні,

Що йшли крізь наші села напролом.

Заснути так, щоб не почути в сні

Таємних землетрусів і розпуки,

Яку несуть пісні та мужні руки,

Обрубані катами на струні.

Заснути так під подихом руки

Твоєї полохливої й легкої,

Щоб у моєму сні, немов левкої,

Світили думи і материки.

Заснути так, щоб колисання мрій

Повільно оберталося в каміння, –

Та втім, немов на поклики сумління,

Збудитися на тихий голос твій!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Заснути так бодай на волосок – ДМИТРО ПАВЛИЧКО