Замок Паланок

Замок Паланок
Україна, Мукачево, замок, XIV в
Паланок – легендарний замок Закарпаття, незламна твердиня з тисячолітньою історією. Столиця Трансильванського князівства і австрійська тюрма, оплот визвольного руху куруців і сховище австрійської корони – фортеця завжди була в самому вирі історичних перипетій цього краю. Колись вона була огороджена дубовим частоколом – паланком, звідси і пішла її назва.

Міфи і факти

Точна дата заснування замку невідома. На думку істориків, перші дерев’яні укріплення на високому пагорбі неподалік від сучасного Мукачева з’явилися в X-XI століттях. Фортеця була побудована на перехресті стародавніх військових і торгових шляхів, щоб їх охороняти і контролювати.

Перші письмові згадки про замок датуються XI століттям – тоді Закарпаттям заволоділо угорське королівство.
Укріплений вже кам’яними стінами, цей бастіон встояв і перед ханом Кутеська в 1089 (до речі, розорили майже все Закарпаття), і перед ордою хана Батия в 1241 році. У XIII-XIV столітті ним володіли угорські королі, а в 1390 року господарем Мукачівської домінії стає подільський князь Федір Корятович, родич угорського короля Жигмонда. Він облаштував у фортеці свою резиденцію, звів тут нові будівлі і перебудував старі.

За наказом вельможі замок обнесли глибоким ровом, а у дворі викопали колодязь глибиною 85 м, щоб у разі облоги у гарнізону була питна вода. Кажуть, що до води працівники ніяк не могли докопатися, і тоді Корятович пішов на угоду з нечистим, пообіцявши тому мішок золота. Чорт наповнив колодязь водою, а коли прийшов за обіцяної нагородою, хитрий вельможа вручив йому малесенький мішечок, мовляв, про розміри мова не велася.

Найвідомішими господарями були трансільванських князів Ракоці (1629-1711 рр.) Так, при Дьордь I Ракоці твердиня стала столицею Трансильванського князівства.

У 1680 господинею Паланка стала вдова Ференца Ракоці I хорватка Ілона Зріні. Вийшовши заміж вдруге за графа Імре Текелі, вона продовжила боротьбу за свободу Угорщини. Австрійським монархам вдалося заарештувати Текелі, і вони сподівалися, що замок, позбавлений предводителя, швидко здасться. Як би не так! Три роки (1685-1688) Ілона Зріні витримувала облогу австрійських військ, особисто керуючи артилерією, розвідниками, на ходу вивчаючи військову справу, доглядаючи за пораненими і вирішуючи побутові та організаційні питання. І тільки зрада (за іншою версією, брак води) змусили горду княгиню капітулювати. За цією історією спостерігав вся Європа, а турецький султан Махмет IV ставив Зріні в приклад своїм воїнам і нагородив її спеціальною грамотою – атнаме. До речі, це єдина жінка, яка удостоїлася такої честі!

Тепер можна собі хоча б приблизно уявити, який укріпленої твердинею була на той момент фортецю.
Після капітуляції гордої княгині маєток перейшов в руки австрійців. За наказом короля Леопольда II його значно зміцнили і розширили, додавши йому нинішній вигляд.

На початку XVIII століття в Паланку розмістилися антигабсбурзького повстанці (куруци) під проводом сина Ілони Зріні Ференца II Ракоці. У 1705 році замок став столицею Трансільванії, тут навіть карбували свої монети.
Визвольний рух за свободу Угорщини тривало майже вісім років, і, врешті-решт, потихеньку затихло. У 1711 році Мукачівське зміцнення було єдиним, що залишилися у повстанців. 24 червня 1711 австрійська армія захопила Паланок, і він на два століття перейшов у власність австрійської імперії. Поступово спорудження втратило військове значення, і в 1782 році за наказом імператора Йосифа II воно стало найсуворішою політичною в’язницею Австро-Угорщини. Тюремну функцію комплекс виконував більше століття (до 1896 року).
У 1805-1806 роках Паланок був сховищем реліквії Угорщини – Святої Корони, яку ховали в тутешніх підземеллях від наполеонівських військ.

У радянський період історії у фортеці в різний час розміщувалися школа механізаторів, школа для голів колгоспів і профтехучилище.

Нині відреставрований Паланок відкритий для відвідування. У його стінах працює історичний музей, картинна галерея, художній салон.

Що подивитися

Зміцнення розташоване на горі висотою 83 м. У плані Паланок являє собою витягнутий прямокутник. Його оточують сухі рови 10-метрової глибини і потужні кам’яні стіни.

Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури об’єднав в собі різні стилі.
Загальна площа фортеці – близько 14 тисяч квадратних метрів. Весь комплекс складається з трьох частин, розташованих на трьох терасах: Верхнього (XIV-XVI століття), Середнього (XVII століття) і Нижнього замків (XVII століття). Верхній знаходиться на вершині гори, Середній і Нижній, відповідно, нижче його на 6 і10 метрів.
Навколо Паланка розміщені вісім бастіонів – місця перебування артилерії. Нижній замок був призначений для замкової варти, в Середньому жив гарнізон, тут були казарми, арсенал, рицарський зал, кухні, комори, великий внутрішній двір.

У Верхньому замку розміщалися князівські палати (двох – і триповерхові будівлі), три круглих вежі, каплиця, у дворі – колодязь (діаметр 2,5 м). За легендою, спустившись в колодязь, можна було по підземному ходу вийти до річки Латориці.

Вежі і житлові приміщення з’єднані між собою складною системою переходів. Пам’яткою Паланка є так званий “коридор смерті” – потрапили в цей перехід вороги опинялися в пастці: з двох сторін шляху їм відрізали залізні грати, а на голови лилася розплавлена??смола.

У Верхньому замку розташовується історичний музей, що розповідає про історію комплексу та Закарпаття в цілому. Тут виставлені експонати кам’яного і бронзового століть, залізна зброя, представлений побут, одяг, предмети інтер’єру, начиння жителів краю.

На території Паланка розташовані і дві цікаві пам’ятки. Один – княгині Ілоні Зріні: разом з сином вдивляється вона вдалину з майданчика Верхнього замку. Інший – подільському князю Федору Корятовичу. За повір’ям, всякому, хто потримається за вказівний палець князя-хитруна, багатство саме припливе в руки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Замок Паланок