Замінюючи бізнес-модель з “щось” на “нічим”

Це друга група інновацій, яка включає ті, що змінили стандартну бізнес-модель, таким чином, що один (або більше) з існуючих стандартних промислових матеріалів (часто токсичних або невідновлюваних) виявились просто непотрібними. В цій групі представлені 20 таких прикладів. Вони містять можливості для справді значних промислових ініціатив. Цей портфель інновацій торкається близько 200 секторів економіки. На підприємницькому рівні багато чого може розпочатись більш скромно, охопивши спеціалізовані ринкові ніші й оперуючи на локальному рівні. Тим не менш, їх обсяг є таким, що всі сектори економіки відчують вплив.

В економічних колах точиться чимало суперечок щодо необхідності раціонального споживання матеріальних ресурсів. Обдумані оцінки всіх інновацій, які виникають завдяки віддзеркаленню функціонування екосистем, показують, що те, що ми часто вважаємо за необхідне, в природі просто не потрібне. Ось чому ми представляємо цю категорію інновацій, які підкреслюють, що те, що на сьогоднішній день є ринковим стандартом, насправді може бути зовсім не потрібним. Це означає, що ми можемо зменшити такі негативні явища, як висока вартість та неприйнятна побічна шкода, поява котрих залежить від нашої реакції на ринкову пропозицію, тобто від створюваного нами ринкового попиту.

Кілька замін є загальними, але численні біологічні види демонструють навички, що дозволяють досягати аналогічних результатів. Проте роблять вони це, користуючись різними методами. Саме чому декілька технологій описані разом, хоча й перелічені окремо в таблиці Додатку 1. Кінцевим результатом є захоплюючий список, який дозволяє нам уявити значне поліпшення у задоволенні потреб ринку за рахунок значно меншого використання матеріалів. Горезвісна аксіома, відома як ефект ‘рикошету”, згідно якої зменшення матеріалів приводить до зростання попиту – основана на припущенні про дефіцит і не може застосовуватися за таких обставин.

“Ефект заміщення” змінює динаміку та навіть логіку економії, досягнення якої передбачається за рахунок зростання масштабів виробництва. Ми мали змогу переконатись, що матеріали, які часто можуть бути усунені, являються основними професійними ризиками для здоров’я людей та навколишнього середовища, які збільшують потребу в управлінні й вимагають централізованої обробки. У будь – якому випадку, замінюючи “щось” “нічим”, для підприємців відкриваються можливості для розробки продуктів, які не забруднюватимуть і не міститимуть токсинів, а також відрізнятимуться конкурентоспроможністю. Поряд із логікою “інвестуючи менше – отримувати більше”, безумовно, спостерігатимуться позитивні зрушення у сфері працевлаштування.

Пітер Спайс і його колеги, спільно з Товариством імені Фраунгофера, досліджують можливість заміни батарей енергетичними системами, які працювали б без батарей. Він проектує електронні пристрої, такі як мобільні телефони, що заряджаються за рахунок тепла нашого тіла і тиску звукових хвиль нашого голосу.

Хорхе Рейнольдс (25), спираючись на своє розуміння того, яким чином кит може створювати і проводити електричний струм, усуває необхідність використання батарейок в медичних пристроях – не лише в обладнанні для моніторингу, а й у заміннику кардіостимулятора, який усуває потребу в хірургічному втручанні. Без батарей іпроводкитакімоделівиробництва та споживання більше не створюватимуть величезних потоків відходів. Інновації, в основу яких покладено застосування законів фізики (так як це відбувається в природних системах), дозволять зменшити потребу у видобувних ресурсах, скоротивши тим самим витрати і заощадивши енергію. Цей тип інновацій спонукатиме до зміни конструкції інших пристроїв та навіть іграшок. Електричні риби (26) підказують нам додаткові ідеї щодо ізоляції та створення біологічних батарей, те ж саме стосується лишайників (27) з характерною їм здатністю використовувати енергію твердого стану.

Генрі Колесінскі та Роберт Кулі, колишні дослідники з компанії “Polaroid” і з корпорації “Waters” відповідно, які в даний час є керівниками компанії “Prime Separations”, розробили технологію виготовлення тонких плівок, які оминають використання 18 металів, що входять до складу батарей, тим самим усуваючи необхідність видобування та виплавляння. 400 млн тонн накопичених електронних відходів, які забруднюють навколишнє середовище, є підходящою сировиною для такого технологічного процесу. Видається можливим, що об’єкти з переробки відходів можуть використовувати існуючі, а в основному неіснуючі комплексні руди заводів-переробників несправних CD-плеєрів, стільникових телефонів і друкованих плат, які подрібнюються до мікронного порошку з частинками розміром 70 мкм, що може бути “комплексоутворюючою шахтою” для металів. Застосування цього підходу сприятиме звільненню сміттєзвалищ від токсичних відходів, отриманню чистих металів при незначних витратах енергії, а також забезпеченню масштабного енергозбереження. Отже, сміттєпереробні об’єкти повинні розташовуватись якомога ближче до сміттєвих полігонів, щоб транспортування в центральні вузли перестало бути необхідністю, як це є сьогодні. Такий підхід сприятиме суттєвому зменшенню негативного впливу на клімат.

Існують й інші технології, такі як поглинання свинцю квітами герані (29) та поглинання міді гриб ом аурикулярія вуховидна (ЗО), але ніщо не може конкурувати з широким спектром застосування процесу хелатування на тонкій плівці, розробленій компанією “Prime Separations”. Очікується, що децентралізована утилізація електронних відходів створить таку ж кількість робочих місць, як і виробництво будівельних матеріалів і споживчих товарів із вторинного скла.

Математичні моделі Курта Хальберга, на створення яких його надихнула новаторська робота Віктора Шаубергера, дозволили йому розробити численні продукти, які за рахунок сили гравітації створюють вихор у системі, що збагачує воду газом або ж витісняє повітря з води. По суті, він замінив шкідливі хімічні речовини використанням законів фізики. Широкий спектр можливих застосувань дозволить переконструювати численні споживчі і промислові системи, так само, як змінити принципи споживання води в будинках, переробки відходів, зрошування, виробництва льоду, дезінфекції, боротьби з корозією та десятки інших галузей.

Принциповість і проникливість Хальберга підтверджуються незалежною роботою австралійського винахідника Джея Хармена (США), в результаті праці якого на фірмі “Pax Scientific” (32) були успішно реалізовані проекти, пов’язані з використанням вихору та основані на системі числення Фібоначчі. У разі широкого використання його інновації, комерційне використання якої можливе в 50-ти секторах економіки, буде створена значна кількість нових робочих місць.

Брюс Розер, спостерігаючи за дрібним тихоходом (лат. Tardigrada) та папороттю багатоніжкою (лат. Polypodium polypodiales), винайшов спосіб збереження вакцин без використання холодового ланцюга. Раніше доставка рятівних вакцин дітям в місця, де відсутнє електричне постачання, передбачала обмежену їх кількість та подвійні витрати. Цінність його відкриття, яке на початковому етапі було перетворене на джерело прибутку компанією “Cambridge Biostability Ltd.”, підвищується завдяки самому процесу виробництва вакцини, що грунтується на застосуванні того самого обладнання сухого заморожування, яке використовується в харчовій промисловості. В той час, коли ця інновація забезпечує засобами, що значною мірою сприяють зменшенню енергетичних потреб та викидів вуглекислого газу, поліпшується охорона здоров’я та відкриваються перспективи для застосування цих знань для зберігання продуктів.

Британська компанія “Cambridge Biostability Ltd.” не змогла зібрати кошти для проведення клінічних випробувань, не дивлячись на те, що мала на меті забезпечити вакцинами країни, що розвиваються. Зібрані патенти було продано новому інвестору, і процес просувається в напрямку покращення рівня охорони здоров’я, а питання зменшення викидів вуглекислого газу очікує на погодження з боку фінансових керівників. Результатом впровадження цієї інновації буде створення додаткових робочих місць у виробничому секторі. В ідеалі, отримані заощадження можна направити на фінансування інших гуманітарних послуг.

Джордж де Местрал розробив вражаючий діапазон продуктів, які склеюються без клею. Можна як склеювати, так і відклеювати, подібно застібці-блискавці (англ. zipper), забезпечуючи довший термін експлуатації компонентів. Наступні різновиди, такі як стрічка-гекон (35), були у великій мірі описані та навіть випробувані, а нещодавно представлені на японському ринку компанією “Nitto Denko”.

Аналогічний продукт, який з’явився на ринку, – це клей, що не містить формальдегіду, виготовлений за прикладом мідії (36) та перетворений на джерело прибутку компанією “Columbia Forest Products” (найбільший північноамериканський виробник фанери). Оскільки виробництво клею або його замінників не є трудомістким процесом, його вплив на ринок праці мінімальний. Однак зменшення застосування токсичних компонентів може принести суттєву користь.

Пітер Штайнберг з Університету Нового Південного Уельсу помітив, що на поверхні морських водоростей, які живуть в Тасмановому морі, відсутня біоплівка з бактерій. Разом із Стефаном Келлебергом, шведським вченим, який живе в Австралії, він зміг переконатись, що морські водорості залишаються чистими від бактерій лише завдяки своїй здатності переривати внутрішній зв’язок між бактеріями. А коли вони не в змозі відновити цей зв’язок, то не можуть вразити господаря.

Інновація, застосування якої усуває потребу у використанні антибіотиків та бактерицидів, надає бажану альтернативу промисловим хімікатам і фармацевтичним препаратам, що викликають мутації, які в більшості випадків не піддаються лікуванню сучасними медикаментами. При цьому є базова технологія, яка може бути використана в сільському господарстві, виробництві побутових товарів, промисловому постачанні, медичних приладах і фармацевтичних препаратах. Ймовірно, що “Commonwealth Biotechnologies, Inc.”, компанія, яка зареєстрована на фондовій біржі “NASDAQ”, філія “Venturepharm, VPL” (Китай), в подальшому випробує цю технологію клінічно. Оскільки активний інгредієнт (як нова молекула/нова комбінація атомів) має бути схвалений державними органами, проходження дозвільних процедур є найважчим завданням, що стоїть на шляху перетворення від концепції до патенту, від патенту до виходу на ринок.

Існують і інші технології, на винайдення яких надихнули результати, яких досягають природні системи, і які надають вагомі альтернативи шкідливій хімії, що нині використовується повсюди. Ці технології включають наступне: антибіотики на основі барбарису (38); бактерициди, які виробляє пліснява; технології спеціального призначення, такі як засіб, що відлякує москітів, котрі переносять жовту гарячку (39); протигрибкова речовина, отримана із звичайної червоної квасолі (40). Як це часто буває з інноваціями, всупереч загальній мудрості та на противагу тому, що ми очікуємо, біологічні види володіють потенційними можливостями, що є надзвичайно важливими. Тоді як дійсно можливо стверджувати, що грифи поширюють захворювання, самі ж вони ніколи не заражаються пташиним грипом (41). Можливо, їхнім секретом є антитіла чи водневий показник або ще якась, досі не встановлена, ознака, проте колись він буде відкритий і знайде своє практичне застосування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Замінюючи бізнес-модель з “щось” на “нічим”