Залізо іржа роз’їдає, заздрісний від заздрощів погибає – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Й П’ЄСА-КАЗКА

Матеріал уроків. Вадим Скомаровський “Чому в морі вода солона”.

Мета. Удосконалювати навички читання віршових творів, формувати уміння працювати над текстом, вникати у його зміст; збагачувати активний словник учнів, розвивати уяву; викликати негативне ставлення до проявів жадібності і заздрощів.

Обладнання. Таблиця складів № 1 (додаток І), картки зі словами.

Хід уроків

I. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Розпитування.

За таблицею складів № 1 (додаток 1) читання рядочків Са-ас, ла-ал.

2. Робота над скоромовкою.

На столі стоїть сільниця,

У сільниці сіль.

За командою вчителя учні чергують темпи читання: повільно, швидше, ще швидше, скоромовкою.

3. Гра “Доповни швидко і точно”.

На дошці подано початки речень, їх закінчення учні складають самостійно.

Дерево високе, а кущ… (Низький).

Цукор солодкий, а сіль… (Солона).

Озеро мілке, а океан… (Глибокий).

Річка прісна, а море… (Солоне).

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

– Чи задумувались ви коли-небудь, чому у морі солона вода, хоч річки, які в нього впадають, – прісні?

Послухайте текст про те, чому в морі вода солона і визначте, який він – науковий чи художній.

“Жили двоє братів: один багатий, другий – бідний. Одного разу пішов бідний брат до багатого взяти м ‘ясо в борг на святкову вечерю. Багатий дав йому ратицю корови. Взяв бідний брат і пішов додому. Йшов лісом. Назустріч йому – старий дід. Віддав брат ратицю дідові, а він дає йому за це невеликий камінь. “Це не простий камінь, – сказав старий, – це жорнов, який перемеле все, що хочеш і скільки хочеш”.

Прийшов бідний брат додому. Жорновок меле все, що той захоче. І став його дім – повна чаша. Дізнався про це багатий брат. Приходить до нього і просить: “Дай, братчику, цей камінь на рибалку. Буде у морі молоти нам сіль”.

Віддав бідний брат камінь, бо всього було у нього вдосталь.

Відпливши в море, рибалки сказали: “Мели, жорновок, нам солі, та побільше”. Камінь став молоти. Рибалки поїли, полягали спати, а камінь забули зупинити. А він молов і молов, і намолов стільки, що човен з вантажем потонув. Так до цього часу той жорновок меле сіль на дні моря”.

– Який це твір? (Художній.) Визначте жанр твору і доведіть свою думку.

– Це старовинна карельська казка “Чому у морі вода солона?”. “Чому світить сонце?”, “Чому гримить грім?”, “Чому птахи літають?” – казки з такими назвами можна знайти у творчості багатьох народів. Адже древня людина не могла пояснити того, що відбувалося навколо неї, і тому створювала казки, в яких все діялось за допомогою чар. Пройшов час, людина пізнала природу, і те, що було колись таємним, для нас стало відомим, тому казкові пояснення зараз видаються просто смішними. Але казка все ж залишається цікавою і повчальною.

III. Повідомлення теми і мети уроків.

– А сьогодні на уроці ми прочитаємо, як український письменник Вадим Скомаровський пояснює, чому в морі вода солона.

IV. Опрацювання казки В. Скомаровського “Чому в морі вода солона”.

1. Слухання казки. Перевірка первинного сприймання.

– Хто персонажі казки? Де жили брати?

– Чому в морі вода солона?

2. Словникова робота.

А) Читання “сходинок” слів.

Сіті

Імла

Брат

Доволі

Скелі

Базар

Жорна

Либонь

Бідняк

Окраєць

Знахідка

Байдужа

Промимрив

Загуркотіли

Молодший

– Прочитайте слова, близькі за значенням до “досить, достатньо”, “скибка, шматок”, “говорити тихо, бурмотіти, бубоніти”, “туман”, “нібито, напевне”.

Б) Тлумачення незрозумілих слів.

На дошці написані тлумачення слів. Учитель на картках-блискавках показує слова, пояснення яких діти добирають з дошки. Учитель слово прикріплює на дошці поряд з тлумаченням.

Гарні, вродливі –

Гожі

Змушували переживати щось неприємне –

Ятрили

Несправедливість –

Сваволя

Вид простирадла або покривала –

Рядно

Великий шматок каменю, землі чи льоду –

Рядно

Дерев’яний будинок для тимчасового житла –

Рядно

– Прочитайте на с. 71 пояснення ще кількох незрозумілих слів.

3. Самостійне читання твору (мовчки).

– Що трапилось із старшим братом?

4. Відтворення змісту прочитаного. Вибіркове читання.

– Прочитайте, якими були брати в дитинстві. Чим вони відрізнялися?

– Яке горе спіткало братів? Як молодший брат прийняв біду? А старший? Прочитайте.

– Як жив після смерті батька старший брат? Прочитайте, як жилося молодшому.

– Чому молодший брат не вельми зрадів жорнам?

– Як став використовувати ці жорна юнак? Як ви думаєте, чому старший брат вирішив завітати до молодшого?

– Прочитайте, як жорна працювали у старшого брата. Чому він ‘їх не спинив? Де зараз ці жорна? Прочитайте.

5. Характеристика головних дійових осіб.

– Яким змальовано у творі старшого брата? Яка риса була головною у його ставленні до життя? Свої думки підтвердіть текстом.

– А що можна сказати про молодшого брата?

6. Вправи на розвиток швидкості читання.

А) Гра “Дочитай прислів’я”.

– У казці автор використав декілька прислів’їв. Я скажу їх початок, а ви знайдіть у тексті і дочитайте.

“В такого… (Не випросиш узимку снігу)”.

“… Нема ні вісточки, … (Ні слуху)”.

“Неждана вість… (Жадана вість)”.

Б) Гра “Чи були такі речення в казці?”

Учитель читає речення. Учні відшукують його в тексті.

“Літа спливали день за днем за чарівним календарем” (Ні.)

“Мовчить байдужа глибина, віщує лихо таїна” (Є.)

“Міркуючи сяк і так, на базар ішов хлопак” (Ні.)

“А жорна слухались наказу і мололи сіль одразу” (Ні.)

“Вони спокійно загули і в море падать почали” (Ні.)

“А в мене – ані дрібки солі” (Ні.)

“До моря потім завернули, у воду – плит і потонули” (Є.)

В) Гра “Хто швидше” (робота в парах).

– Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара справиться швидше?

Приріс, немов… (Торішній мох до скелі).

Жив, немов… (Жебрак).

Жорна, як… (Живі).

Біліє сіль, як… (Сніг серед зимових піль).

Він мовчить, немов… (На зло).

Менший жив, немов… (Жебрак).

7. Складання плану. Технологія “Спільний проект” (робота в групах).

Кожна група відновлює пункт плану. Потім учні встановлюють їх порядок і прикріплюють аркуші на дошку.

Зразок плану

1) Рибалка і… .

(Рибалка і два сини.)

2) Старший брат… .

(Старший брат виганяє молодшого.)

3) … рік, чи два підряд.

(Минуло рік, чи два підряд.)

4) Чарівні… .

(Чарівні жорна-камінці.)

5) … гість.

(Несподіваний гість.)

6) Жадібність… .

(Жадібність старшого брата.)

– Як ви вважаєте, чи весь план складено? Якого пункту не вистачає? (7. Жорна на морському дні.)

8. Стислий переказ казки (своїми словами).

9. Робота в зошиті (с. 31-32).

V. Підсумок уроків.

– Що у цій казці є чарівним?

– Чого вчить ця казка?

– Які риси людського характеру в ній засуджено?

УРОК 43. Урок позакласного читання




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Залізо іржа роз’їдає, заздрісний від заздрощів погибає – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Й П’ЄСА-КАЗКА