Закон розщеплення ознак у другому поколінні
З гібридних насіння гороху Г. Мендель виростив рослини, які піддав самозапиленню, і утворилися насіння висіяв знову. В результаті було отримано друге покоління гібридів – F2. Серед них виявилося розщеплення по кожній парі альтернативних ознак у співвідношенні приблизно 3: 1, т. Е. Три чверті рослин мали домінантні ознаки (жовте забарвлення насіння, кругла форма насіння, пурпурна забарвлення квіток і т. Д.). Одна четверта частина потомства мала рецесивні ознаки (зелена забарвлення насіння, зморшкувата форма, біле забарвлення квіток). Отже, рецесивний ознака гібридів першого покоління не зник, а був тільки пригнічений і знову проявився у гібридів другого покоління. Це узагальнення пізніше було названо другим законом Менделя, або законом розщеплення. Зміст цього закону полягає в наступному: якщо нащадків першого покоління, однакових по досліджуваному ознакою, схрестити між собою, то у другому поколінні ознаки обох батьків з’являються в певному числовому співвідношенні: ¾ особин матимуть домінантна ознака, ј – рецесивний.
Явище, при якому схрещування гетерозиготних особин призводить до утворення потомства, частина якого несе домінантний ознака, а частина – рецесивний, називається розщепленням.
Отже, розщеплення – це розподіл домінантних і рецесивних ознак серед потомства в певному числовому співвідношенні. Рецесивний ознака у гібридів першого покоління не зникає, а лише пригнічується і проявляється в другому гібридному поколінні.
Таким чином, другий закон Менделя можна сформулювати наступним чином: при схрещуванні двох нащадків першого покоління між собою (двох гетерозиготних особин) у другому поколінні спостерігається розщеплення в певному числовому співвідношенні: по фенотипу 3: 1, за генотипом 1: 2: 1.
25% гомозиготних домінантних; 50% гетерозиготних; 25% гомозиготних рецесивних.
При неповному домінуванні в потомстві гібридів (F2) розщеплення за генотипом і фенотипом збігається (1: 2: 1).
Щоб з’ясувати, як буде здійснюватися успадкування ознак в третьому, четвертому і наступних поколіннях, Г. Мендель шляхом самозапилення виростив гібриди цих поколінь і проаналізував отримане потомство. Він з’ясував, що рослини, які мають рецесивними ознаками (наприклад, зморшкувата форма насіння), в наступних поколіннях відтворюють потомство тільки з рецесивними ознаками (зморшкуваті насіння). Інакше поводилися гібриди F2, що володіють домінантними ознаками. Серед них Мендель виявив дві групи рослин: перша, складова 1/3 від загального числа, далі не розщеплюється. Решта 2/3 домінантних рослин в наступних поколіннях розщеплювалися на три чверті домінантних і одну чверть рецесивних нащадків.
Related posts:
- Закон розщеплення ознак Подальше розмноження гетерозиготних особин, які є нащадками чистих ліній, призводить до фенотипічного розщеплення досліджуваних рис у нового покоління, які розподілилися в пайовий розподіл як 3: 1, генотипічними – в частках 1: 2: 1. Гетерозиготність отриманих раніше гібридів першого покоління, тобто наявність в їх генотипі обох варіантів алелі – і домінантного, і рецесивного, обумовлює, при подальшому […]...
- Закон незалежного комбінування (успадкування) ознак, або третій закон Менделя Організми відрізняються один від одного за багатьма ознаками. Тому, встановивши закономірності успадкування однієї пари ознак, Г. Мендель перейшов до вивчення спадкування двох (і більше) пар альтернативних ознак. Для дігібрідного схрещування Мендель брав гомозиготні рослини гороху, що відрізняються за забарвленням насіння (жовті й зелені) і формі насіння (гладкі і зморшкуваті). Жовте забарвлення (А) і гладка форма […]...
- Дигібридне схрещування. III закон Г. Менделя При дигібридному схрещуванні вибирають батьківські організми, що відрізняються за двома ознаками. Мендель у своїх дослідах використовував екземпляри гороху, що розрізняються за кольором і формою насіння. Ці ознаки він позначав відповідно буквами А (а) і В (Ь). Розглянемо результати цих дослідів (рис. 46 і 47). Рис. 47. Схема незалежного розподілу ознак при дигибридном схрещуванні: A, B, […]...
- Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем Яких правил дотримувався Г. Мендель при проведенні своїх дослідів? Г. Мендель розробив методику проведення дослідів над рослинними гібридами. Суть цієї методики зводилася до наступного. По-перше, для проведення дослідів Г. Мендель вдало вибрав об’єкт дослідження – садовий горох, рослина Самозапильна, з коротким періодом дозрівання, що дуже зручно для аналізу потомства. По-друге, Г. Мендель використовував чисті лінії […]...
- Спадкування кількісних ознак Кількісні ознаки – це все мірні ознаки: зростання (в сантиметрах), удій молока (в літрах), жирність молока (у відсотках) і т. П. Аналіз успадкування кількісних ознак значно ускладнений. Перше, з чим стикається генетик, – це безперервний характер мінливості. Вже при аналізі успадкування забарвлення зерна у пшениці, обумовленої полімерними генами, Н. Г. Нільсон-Еле встановив безперервний ряд мінливості […]...
- Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя 1. Яке схрещування називається дігібрідних? Полигибридного? Схрещування, при якому батьківські форми відрізняються по двох парах альтернативних ознак, називається дігібрідних. Якщо батьки відрізняються за багатьма парам альтернативних ознак, схрещування називається полигибридного. 2. У чому полягає сутність закону незалежного успадкування? Які цитологічні основи обумовлюють незалежне успадкування генів і відповідних їм ознак? Третій закон Менделя чи закон незалежного […]...
- Моногібридне схрещування Фенотип і генотип. Моногібрідним називається схрещування, при якому батьківські форми відрізняються один від одного по одній парі контрастних, альтернативних ознак. Ознака-будь-яка особливість організму, тобто будь-яке окреме його якість або властивість, за яким можна розрізнити дві особини. У рослин це форма віночка (наприклад, симетричний-асиметричний) або його забарвлення (пурпурний-білий), швидкість дозрівання рослин (скоростиглість-позднеспелость), стійкість або сприйнятливість до […]...
- Неповне домінування. Генотип і фенотип Яке розщеплення за фенотипом відбувається у другому поколінні при неповному домінуванні? При неповному домінуванні в другому поколінні відбувається розщеплення потомства за курсом 1: 2: 1 як за генотипом (АА: Аа: Аа: аа), так і фенотипу (1/4 особин несе домінантний ознака, для 2/4 характерно неповне прояв домінантної ознаки і 1/4 – рецесивний ознака). Що таке фенотип? […]...
- Неповне домінування Неповне домінування – так називається вид взаємодії алельних генів, при якому фенотип гетерозигот відрізняється як від фенотипу гомозигот по домінанті, так і від фенотипу гомозигот по рецесиву і має середнє (проміжне) значення між ними. Має місце при спадкуванні забарвлення: оцвітини нічної красуні; Ротиків; Забарвлення шерсті морських свинок і т. д. Сам Мендель зіткнувся з неповним […]...
- Моногібридне схрещування – основи генетики До робіт Менделя вважалося, що спадковість призводить до змішання, усереднення окремих ознак. Відомо, що від шлюбів між людьми з різним кольором шкіри (наприклад, неграми і білими) народжуються діти з проміжним кольором шкіри. При схрещуванні різних порід тварин упомісей багато ознак також носять проміжний характер. Успіх Менделя багато в чому пояснюється тим, що він вивчав успадкування […]...
- Успадкування ознак у організмів Один з основних ознак живого – спадковість. Це здатність організму зберігати і передавати свої ознаки й особливості розвитку з покоління в покоління, т. Е. У спадок. Завдяки цій властивості кожен вид організму зберігає певну спадкову інформацію. Передача спадкових ознак відбувається при розмноженні. При безстатевому розмноженні передача йде через нестатеві клітини: тоді ознаки нащадків виявляються такими […]...
- Успадкування ознак, зчеплених зі статтю Встановлено, що в статевих хромосомах знаходяться гени, що відповідають не тільки за розвиток статевих, а й за формування нестатевих ознак (згортання крові, колір зубної емалі, чутливість до червоного і зеленого кольору й т. д.). Спадкування нестатевих ознак, гени яких локалізовані в Х-або Y-хромосомах, називають спадкуванням, зчепленим з підлогою. Вивченням успадкування генів, локалізованих в статевих хромосомах, […]...
- Взаємодія генів Які види взаємодії алельних генів ви знаєте? Повне домінування. Цей тип взаємодії алельних генів зводиться до того, що домінантний ген повністю пригнічує дію рецесивного. При схрещуванні чистих ліній (двох гомозиготних організмів), що розрізняються між собою парою ознак, всі нащадки першого покоління будуть однаковими і мати ознака одного з батьків. Наприклад, при схрещуванні чистих ліній гороху […]...
- Встановлені закони Менделя Г. Мендель представляв “речовина спадковості” як сукупність безлічі незалежних і постійних факторів, які передаються від одного покоління до іншого, можуть перегруповуватися і створювати так звану комбінативну мінливість. До такого висновку Г. Мендель прийшов після аналізу результатів схрещування різних сортів гороху. Він виявив, що властивості гібридів по аналізованому ознакою не є проміжними між батьківськими форма – […]...
- Генетичні терміни та символіка Спадковість – здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних. Ген – ділянка молекули ДНК, що несе інформацію про структуру одного білка. Генотип – сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів. Фенотип – сукупність всіх внутрішніх і зовнішніх ознак і властивостей особини, що сформувалися на […]...
- Взаємодія генів алельних і неалельних У попередніх параграфах ми розглянули багато випадків так званого незалежного успадкування ознак, коли кожен ген проявлявся відносно незалежно. Наприклад, домінантний ген, що визначає жовте забарвлення насіння гороху, викликає розвиток цієї ознаки і за наявності генів, відповідальних за зовсім інші ознаки. У морських свинок гени забарвлення шерсті діють незалежно від генів, що визначають саму структуру їх […]...
- Вираженості ознак потомства Ознака в потомстві може бути виражений сильніше або слабкіше, ніж у батьків. І причин цьому кілька. Поява в потомстві форм, у яких ознака виражений сильніше або слабкіше, ніж у батьків, може бути наслідком позитивної або негативної трансгресії, що обумовлено полігенних ознак. Це відбувається в тих випадках, коли у батьківських форм домінантні гени, що відповідають за […]...
- Полімерія Це вид взаємодії двох і більше пар неалельних генів, домінантні аллели яких однозначно впливають на розвиток одного і того ж ознаки. Полімерна дію генів може бути кумулятивним і некумулятивною. При кумулятивній полімерії інтенсивність значення ознаки залежить від дії, що підсумовує генів : чим більше домінантних алелей, тим більше ступінь вираженості ознаки. При некумулятивною полімерії кількість […]...
- Дигібридне і полігібридне схрещування Провівши першу серію дослідів та дослідивши характер успадкування окремих ознак, Мендель став вивчати механізми їх спільного успадкування. Для цього він також використовував вже знайомий нам гибридологический метод. Схрещування батьківських пар, що розрізняються між собою не по одному, а відразу за багатьма ознаками, називається полігібридне схрещування. Спочатку Мендель вивчив спадкування одночасно двох альтернативних ознак, таке схрещування […]...
- Спадкування при полімерній взаємодії неалельних генів Коли стан ознаки визначається сукупною дією декількох неалельних генів, кожен з яких в силу диплоїдності еукаріот представлений в генотипі соматичних клітин парою алелей, причому дія цих генів характеризується адитивним (що додає, додавати, кумулятивним: від англ.: additive – допомагає наростити) фенотипическим ефектом, в поколіннях організмів зустрічаються особини з різним ступенем вираженості спостережуваного ознаки, що залежить від […]...
- Дигібридне схрещування Сутність дигібрідного схрещування Організми розрізняються за багатьма генами і, як наслідок, за багатьма ознаками. Щоб одночасно проаналізувати спадкування декількох ознак, необхідно вивчити успадкування кожної пари ознак окремо, не звертаючи уваги на інші пари, а потім зіставити і об’єднати всі спостереження. Саме так і вчинив Мендель. Схрещування, при якому батьківські форми відрізняються по двох парах альтернативних […]...
- Мінливість ознак у організмів У процесі індивідуального розвитку деякі ознаки з’являються не відразу і змінюються протягом життя. При одному і тому ж генотипі можуть формуватися різні фенотипи. Наприклад, якщо два однакових за генотипом організму містити в різних умовах, то вони будуть відрізнятися за фенотипом. Рослини, вирощені з насіння одного сорту і навіть з однієї особини, можуть відрізнятися по висоті, […]...
- Зчеплене успадкування ознак Що собою являють хромосоми? Хромосоми – особливі, інтенсивно забарвлюються структури ядра, добре помітні в мікроскоп при діленні клітини, які є носіями генетичного матеріалу. Кожна хромосома містить молекулу ДНК, з’єднану з особливим білком, що додає їй компактність. Ділянки ДНК, в яких записана інформація про первинну структуру білка, називають генами. У кожній хромосомі міститься безліч генів. Функція […]...
- Компліментарність Такий тип взаємодії має місце, коли домінантні аллели різних генів, об’єднавшись в генотипі гібридів, дають новий фенотипічний прояв, відсутнє у батьківських форм. Наприклад, таким чином успадковується забарвлення квіток у запашного горошку (рис. 387). У цієї рослини квітки, залежно від поєднання домінантних алелів двох комплементарних генів, можуть мати пурпурову або біле забарвлення. Пурпурні квітки мають особини, […]...
- Епістаз Епістаз – вид взаємодії неалельних генів, при якому одна пара генів пригнічує (не дає проявитися у фенотипі) іншу пару генів. Ген-пригнічувач називають епістатічним (Епістатичний), придушений ген-гіпостатічним (гіпостатіческой). Якщо епістатічний ген не має власного фенотипического прояви, то він називається інгібітором і позначається буквою I (i). Якщо епістатічний ген-домінантний, то епістаз також називається домінантним. Розщеплення за фенотипом […]...
- Генотип – цілісна система Взаємодія генів в генотипі. Генотип являє собою сукупність всіх генів, локалізованих в хромосомах даного організму. Генотип – це цілісна система, елементи якої (гени) постійно взаємодіють. У результаті такої взаємодії у організмів формуються ті чи інші ознаки. Прикладом взаємодії алельних генів може служити явище домінування (див. § 41). Однак активно взаємодіяти між собою можуть і гени, […]...
- Закон зчепленого успадкування, його матеріальні основи Досліди показали, що гени, локалізовані в одній хромосомі, виявляються зчепленими, т. Е. Передаються в поколіннях, переважно не виявляючи незалежного успадкування. Закономірності зчепленого успадкування генів були вивчені Т. Х. Морганом і його учнями на початку 20-х років XX ст. Об’єктом для досліджень була плодова мушка дрозофіла. Термін життя її невеликий, і за рік можна отримати кілька […]...
- Розщеплення (переварювання) Розщеплення (переварювання) білків, жирів, вуглеводів відбувається за допомогою травних ферментів (соків). Ці ферменти містяться в слині, шлунковому соку, кишковому соку, в жовчі і панкреатическом соку, які є, відповідно, продуктами секреції слинних, шлункових, тонкокішечних і товстокишковій залоз, а також печінки та підшлункової залози. Протягом доби в травну систему надходить приблизно 1,5 л слини, 2,5 л шлункового […]...
- Полімерія неалельних генів Ряд ознак і властивостей організму може характеризуватися дією не одного, а кількох генів зі схожим фенотипічним проявом. При цьому може мати місце підвищення вияву ознаки зі збільшенням кількості таких генів в генотипі, або кумулятивний ефект. Множинні гени з однозначним дією (поліг) здатні спадково визначати і якісні (альтернативні) і кількісні ознаки. Таке неалельні взаємодія називається полімером. […]...
- Розщеплення фібриногену Плазмін розщеплює пептидні зв’язки фібриногену в певному порядку з утворенням продуктів руйнування, що позначаються як X-, Y-, D – і E-фрагменти. Найбільш чутлива до протеолізу С-кінцева частина Аа-ланцюга, здатна розщеплюватися по залишках 584, 425 і 207. Потім відбувається відщеплення N-кінцевого 42-членного пептиду Вβ-ланцюга. Фібриноген – симетрична структура, але розщеплення за зазначеним залишкам може протікати асиметрично […]...
- Визначення статі та успадкування ознак, зчеплених зі статтю Більшість доказів на користь хромосомної теорії спадковості, обгрунтованою Морганом, отримано на основі дослідів з дрозофіли. Уважне цитологічне вивчення клітин цієї мушки допомогло виявити відмінності між хромосомами самців і самок. Це відкриття дало підставу для вирішення важливого питання: які механізми визначають стать особин, т. Е. Їх найбільш глибокі розбіжності, які впливають на розвиток багатьох ознак і […]...
- Аналізуюче схрещування – доповідь Аналізуюче схрещування – це вид генетичних досліджень, що проводиться з метою визначення гетерозиготності організму. Суть методу Аналізуюче схрещування вивчали Грегор Мендель і один із засновників генетики Вільям Бетсон. Для визначення гетерозиготності використовується аналізатор – рецесивний гомозиготний організм (аа). Аналізуєма особина має домінантний ознака у фенотипі. Наприклад, це суцільне забарвлення шерсті у кішок. У генотипі він […]...
- Вплив одного гена на кілька ознак Обумовленість ознаки багатьма генами – полігенні ознаки – тісно пов’язана з плейотропних (множинних) дією гена. Так, у дрозофіли фактор, що обумовлює біле забарвлення очей, викликає зниження плодючості, зменшує тривалість життя і т. Д. У людини синдром Марфана (довге й худе тіло, зміщення кришталика ока, вроджений порок серця) залежить від дії одного гена. Для іншого синдрому, […]...
- Гібридологічний метод вивчення спадковості Від одного покоління іншому завжди передаються загальні, характерні для даного виду ознаки і властивості. Процес відтворення організмами в ряду послідовних поколінь схожих ознак і властивостей називається спадковістю. Однак абсолютного подібності між ними ніколи не буває. Спадковість – це не просте відтворення, копіювання будь-яких незмінних властивостей і ознак організмів. Вона завжди супроводжується їх мінливістю. При розмноженні […]...
- Вирішити завдання на моногібридне схрещування Завдання Ген чорної масті у великої рогатої худоби домінує над геном червоної масті. Яке потомство F1 вийде від схрещування чистопородного чорного бика з червоними коровами? Яке потомство F2 вийде від схрещування між собою гібридів? Рішення А – ген чорної масті; А – ген червоної масті. Червоні корови несуть рецесивну ознаку, отже, вони гомозиготні за рецесивним […]...
- Взаємодія генів – конспект В організмі одночасно функціонує безліч геномів. У процесах реалізації генетичної інформації в ознаку можливі численні “пункти” взаємодії різних генів на рівні біохімічних реакцій. Такі взаємодії неминуче відбиваються на формуванні фенотипу. Алельні гени визначають альтернативні ознаки, оскільки лежать в гомологічних локусах гомологічних хромосом. Між алелями гетерозиготи можливі певні взаємодії, що лежать в основі прояву ознаки у […]...
- Спадковість і мінливість організмів Генетика (від грец.”Генезис”- походження) – наука, що вивчає закономірності та матеріальні основи спадковості і мінливості організмів, а також механізми еволюції живого. Основоположником генетики є чеський учений Грегор Мендель (1822-1884). Їм встановлено ряд законів і розроблений метод гібридологичного аналізу, який передбачає: схрещення особин з контрастними (альтернативними) ознаками; аналіз прояву в гібридів тільки досліджуваних ознак; вирощування та […]...
- Конвергентне схрещування і Ступенева гібридизація Ступінчаста гібридизація – це різновид складного схрещування, коли в гібридизацію поетапно (послідовно) вступають ряд батьківських форм. Схема ступінчастої гібридизації може мати різні модифікації, наприклад [(АХБ) ХС], [(АХВ) х (СХ XD)] XE і т. Д. Отримані за наведеними схемами гібриди в наступних поколіннях можуть поступово схрещуватися з іншими залученими в комбінацію формами. Таким чином, ступінчаста гібридизація […]...
- Шляхи всмоктування води, солей і продуктів розщеплення Вода і солі при всмоктуванні проникають в кровоносні судини. При рясному надходженні води і солей частина води переходить безпосередньо в лімфу. У людини всмоктуються великі кількості води, до 10 дм3, а в деяких випадках до 15-20 дм3 на добу. Частина її (5-8 дм3) входить до складу всмоктуються травних соків, інша частина знаходиться в їжі і […]...
- Грегор Мендель: відкриття великі, але непомічені Отже, до кінця XIX ст. вчені були як ніколи близькі до того щоб відкрити всі таємниці спадковості: були виділені і описані практично всі елементи клітини, предположена зв’язок хромосом з передачею ознак від батьків потомству Але закономірності в прояві тих чи інших ознак як і раніше не проглядалися. Принаймні, офіційно. Цікавий історичний казус: коли Август Вейсман, […]...