Закон чистоти гамет

З 1854 року протягом восьми років Мендель проводив досліди зі схрещування рослин гороху. Ним було виявлено, що в результаті схрещування різних сортів гороху один з одним гібриди першого покоління мають однаковий фенотип, а у гібридів другого покоління має місце розщеплення ознак у певних співвідношеннях.

ДЛя пояснення цього явища Мендель зробив ряд припущень, які отримали назву “гіпотези чистоти гамет”, або “закони чистоти гамет”.

Мендель припустив, що:
    За формування ознак відповідають якісь дискретні спадкові фактори; Організми містять два фактори, що визначають розвиток ознаки; При утворенні гамет у кожну з них потрапляє тільки один з пари факторів; При злитті чоловічої та жіночої гамет ці спадкові чинники не змішуються (залишаються чистими). У 1909 році В. Йогансен назве ці спадкові чинники генами, а в 1912 році Т. Морган покаже, що вони знаходяться в хромосомах.

Для доказу своїх припущень Г. Мендель використовував схрещування, яке зараз називають аналізуючим (аналізуюче схрещування – схрещування організму, що має невідомий генотип, з організмом, гомозиготним за рецесивом).

Напевно, Мендель міркував таким чином : “Якщо мої припущення вірні, то в результаті схрещування F1 з сортом, що володіє рецесивною ознакою (зеленими горошинами), серед гібридів будуть половина горошин зеленого кольору і половина горошин – жовтого”.

Він дійсно отримав розщеплення 1:1 і переконався в правильності своїх припущень і висновків, але сучасниками він зрозумілий не був. Його доповідь “Досліди над рослинними гібридами”, зроблена на засіданні Брюнського товариства дослідників природи, була зустрінутаповним Мовчанням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Закон чистоти гамет