Закінчення Другої Світової війни
2 травня 1945 року радянські війська взяли Берлін. 9 травня в Берліні був підписаний акт про капітуляцію Німеччини.
У липні – серпні 1945 року в передмісті Берліна – Потсдамі І. В. Сталін, президент США Г. Трумен і У. Черчілль, а потім новий прем’єр-міністр Великобританії К. Еттлі зібралися на конференцію, де, спираючись на домовленості в Ялті, заклали основи післявоєнного поділу сфер впливу в Європі (так звані Ялтинско-Потсдамська система).
Конференція визначила нові кордони в Європі. Всі придбання Німеччини після 1938 року скасовувалися. Східна Пруссія відходила від Німеччини до СРСР (Калінінградська область РРФСР) і Польщі. Польща отримала за рахунок Німеччини та інші компенсації за території, що відійшли в 1939 році до СРСР. Німеччина повинна була сплатити завдані нацистами руйнування. Репарації були визначені в 20 мільярдів доларів, половину яких повинен був отримати СРСР. Союзники домовилися видати один одному (репатріювати) тих громадян, які опинилися в чужій зоні окупації. Під цим приводом Сталін домігся видачі Радянському Союзу декількох тисяч емігрантів.
8 серпня 1945 року в відповідно до союзницьких зобов’язань і всупереч пакту про нейтралітет 1941 року між СРСР оголосив війну Японії. Радянська Армія розгромила Квантунську армію Японії в Маньчжурії. Капітуляція Японії 2 вересня 1945 завершила Другу світову війну.
У міру військових успіхів Сталін пішов на поступки народним патріотичним традиціям, зокрема було ослаблено тиск на Російську православну церкву (РПЦ), відновлено патріаршество. У вересні 1943 року в Москві відбувся Архієрейський собор, на якому Патріархом Московським і всієї Русі був обраний митрополит Московський і Коломенський Сергій.
Офіційна пропаганда піднімала на щит воєначальників, які захищали Батьківщину за часів самодержавства, – Суворова, Кутузова, Нахімова та ін.
У той же час репресії обрушилися на цілі народи, з тих чи інших причин здавалися Сталіну небезпечними. В 1941-1944 років були здійснені депортації німців Поволжя, чеченців та інгушів, кримських татар, калмиків, карачаївців, балкарців і ін. Етнічних груп. Репресії обгрунтовувалися тим, що частина представників цих народів співпрацювала з німецькими окупантами і виступала проти радянської влади. Всі ці народи були оголошені “народами-зрадниками”, автономні республіки ліквідовані, а їх населення депортовано у віддалені райони Сибіру і Середньої Азії.
Всього у війні загинуло понад 26 мільйонів радянських громадян (з них 8,7 мільйона військовослужбовців). Німецька агресія привела до важких втрат в економіці СРСР. Відступаючи, гітлерівці розоряли міста і села, вивозили все цінне, підривали залізничні колії. Нацисти знищили понад 30 тисяч підприємств, підірвали понад 6 мільйонів будівель. Весь захід СРСР перетворився на випалену землю.
Напередодні і в результаті Другої світової війни значно розширилася територія СРСР. До його складу увійшли кілька районів Фінляндії (1940, 1947 роки), Литва (1940 рік), Латвія (1940 рік), Естонія (1940 рік), Західні Україна і Білорусія (1939 рік), Бессарабія і Північна Буковина (1940 рік), частина Східної Пруссії (з 1946 року – Калінінградська область), Тува (1944 рік), Південний Сахалін і Курильські острови (1945 рік). При цьому Калінінградська область, Тува, Південний Сахалін, Курили і ряд волостей Естонії і Латвії стали частиною РРФСР. Частина колишньої території Фінляндії увійшла до складу створеної в 1940 році Карело-Фінської РСР, яка повернулася до складу Росії в 1956 році.
Перемога над нацизмом була досягнута зусиллями всіх народів СРСР, залишаючись в історичній традиції безперечним досягненням радянського народу.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)