Загальні відомості про Північно Льодовитий океан
Північний Льодовитий океан за розмірами значно поступається іншим трьом океанам: його площа разом з морями 14,75 млн км2, що становить 4% площі Світового океану. Від інших океанів Північний Льодовитий відрізняється суворістю клімату, великою кількістю льодів і відносно малими глибинами: середня глибина – 1225, максимальна – 5527 м.
Як самостійний океан під назвою Гиперборейского він вперше був виділений Б. Вареніусом. У 1845 р Лондонське географічне товариство назвало його Північним Льодовитим океаном. У Росії ця назва була офіційно прийнято в 1935 р
Північний Льодовитий океан повністю розташований на північ від Полярного кола, в основному в арктичному поясі (самі південні акваторії – в субарктичному поясі). Океан майже з усіх боків оточений сушею, сильно впливає на його клімат, гідрографічні умови і льодову обстановку. Підводними порогами він відокремлений від Тихого і Атлантичного океанів.
Берегова лінія Північного Льодовитого океану сильно порізана, у зв’язку з чим океан утворює багато морів і заток. Характер берегів вкрай різноманітний. Береги Скандинавського півострова, Ісландії та Гренландії переважно високі, скелясті, обривисті, фьордові. Береги Білого, Баренцева і Карського морів частиною високі, абразійні, з невеликими затоками, а частиною низькі, рівні, дельтові. У районі морів Лаптєвих, Східно-Сибірського й Чукотського берега в більшості складні, місцями лагунні, місцями рівні, дельтові, а в межах Канадського Арктичного архіпелагу переважно низькі, рівні, а іноді скласти з наявністю морських терас.
Північний Льодовитий океан багатий островами, за кількістю яких він посідає друге місце серед океанів. Всі острови материкового походження і розташовані в основному на материковому шельфі. Найбільшими островами і архіпелагами є Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосипа, Нова Земля, Новосибірські острови, острів Врангеля. Загальна площа островів близько 4 млн км2.
В океан впадають численні великі повноводні ріки – Об, Єнісей, Лена, Макензі і ін.
У зв’язку з суворими кліматичними умовами океан дуже важкий для дослідження. У його вивченні брали участь Росія, Норвегія, Швеція, Данія, США, Великобританія та ін. В епоху великих географічних відкриттів дослідження океану були пов’язані з пошуком північно-східного і північно-західного проходів морських шляхів. У 1733-1743 рр. росіянами була пройдена і нанесена на карту берегова лінія арктичних морів. У XIX – початку XX століття організовувалися експедиції з метою досягнення Північного полюса. Дослідження в Північному Льодовитому океані пов’язані з іменами Ф. Нансена, Р. Амундсена, У. Нобіле, О. Ю. Шмідта та інших видатних вчених.
Дещо пізніше було покладено початок дослідженням дрейфуючих льодів (дрейф І. Д. Папаніна і його товаришів у 1937-1938 рр.). В даний час тут ведуться великі дослідження і спостереження з метою забезпечення навігації по Північному морському шляху, прогнозу погоди, всебічного вивчення природи океанів, розвитку рибної промисловості і використання шельфу. Північний морський шлях забезпечує міжнародні морські зв’язки Росії з іншими державами, території яких омиваються водами Північного Льодовитого океану, – США, Канадою, Гренландією (Данія), Ісландією, Норвегією. Найбільш великі порти Північного Льодовитого океану – Мурманськ, Кандалакша, Беломорск, Архангельськ, Діденка, Тіксі, Ігарка, Норильськ, Хатанга, Певек, Тронхейм, Черчилл. Але в порівнянні з іншими океанами обсяг перевезень по Північному Льодовитому океану незначний.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)