Загальні принципи лікування пухлин

Невеликі доброякісні пухлини, що не турбують пацієнта, лікування не вимагають. За ними можна просто спостерігати. Якщо пухлина постійно травмується одягом, порушує функцію органу, викликає косметичний дефект або є підозра на її злоякісне переродження, то пухлину видаляють хірургічним методом (січуть разом з капсулою) і потім здійснюють гістологічне дослідження.
Лікування злоякісних пухлин залежить від локалізації, будови, стадії розвитку. Застосовують хірургічний, променевий, хіміотерапевтичний і гормональний способи. Основним методом лікування є хірургічний.
Радикальна операція передбачає видалення всього органу або значної його частини і регіонарних лімфатичних вузлів. При виконанні операції обов’язковий принцип абластики (оперування в межах здорових тканин), спрямований на попередження дисемінації ракових клітин під час хірургічного втручання. З різних причин при операції не завжди вдається видалити з організму пухлинні клітини. У такому випадку вдаються до антибластика – зрошенню рани етиловим спиртом або іншими антисептиками, здатними згубно діяти на випадково посіяні в рані пухлинні клітини. З цією ж метою проводиться часта зміна операційного білизни по ходу операції, застосовуються електрохірургічний і кріохірургічний методи, використовується лазерний скальпель. У разі неможливості здійснити радикальну операцію, проводять палеотивної або симптоматичне втручання, спрямоване на усунення ускладнень і полегшення страждань хворого.
Променева терапія може проводитися як самостійно, так і в комбінації з хірургічним методом. У якості радіоактивних джерел використовують природні радіоактивні речовини – радій або мезоторий, а також штучні радіоактивні речовини – кобальт, стронцій, цезій. У клінічній практиці застосовують різні методи опромінення: фракціоноване (дробове), одномоментне, безперервне і дрібно-протяжне. Багато пухлини володіють чутливістю до дії рентгенівських і радієвих променів. Променева радіація призводить до необоротного порушення життєздатності пухлини. Різні пухлини володіють різною чутливістю до променевого впливу, тому прогноз неоднаковий. Променеве вплив на пухлину може бути досягнуто зовнішнім, внутрішньопорожнинним або внутрішньотканинним опроміненням.
Найбільший успіх досягається при лікуванні поверхнево розташованих пухлин. Позитивний лікувальний результат досягається у декілька сеансів. У ряді випадків променева терапія призводить до ускладнень місцевого і загального характеру. Так, на шкірі в зоні опромінення з’являються некротичні виразки, у хворого може розвинутися променева хвороба. Порушується функція ЦНС, серцево-судинна та ендокринна системи, змінюється морфологічний склад крові. З усіма цими змінами доводиться миритися заради досягнення бажаного результату лікування.
Хіміотерапія застосовується в комплексі з іншими методами лікування. Розрізняють декілька груп препаратів. Цитостатики: Аромазин, боніфос, допан, Мілеран, новембіхін, Бензотеф, тіоТЕФ, сарколізін, циклофосфан. Антиметаболіти – препарати, що діють на обмін речовин в ракової клітки: меркаптопурин, метатрексат, фторафур, фторураціж. Протипухлинні антибіотики – група препаратів, що продукуються грибами та мікроорганізмами: акурантін, мітрамцін, олівоміцін, хрізомалін. Препарати рослинного походження: вінбластин, вівкріетін, колхамин. У Новосибірську створена вакцина з пухлинних клітин мишей, що дає хороший результат при лікуванні меланом і пухлин ШКТ. Всі ці препарати гальмують розмноження пухлинних клітин. Однак вони діють не тільки на пухлинні клітини, а й на здорові. Для ліквідації побічних явищ від хімпрепаратів можна вводити внутрішньом’язово 2 мл 1,5% – ного розчину дериватів.
Гормонотерапія застосовується як комбінованого впливу для лікування гормонозалежних пухлин – раку молочної залози, яєчників, ендометрію, передміхурової залози. Зміна гормонального стану організму шляхом введення великих доз гормону протилежної статі (гормони-антагоністи) може затримати розвиток пухлини або викликати зворотний її розвиток. Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени) застосовують для лікування раку молочної залози: метилтестостерон, тестостерон-пропіонат. При раку передміхурової залози застосовують жіночі статеві гормони (естрогени): діетілстілбестрол, синестрол. З лікувальною метою виробляють променеву або хірургічну кастрацію чоловіків і жінок.
При злоякісних новоутвореннях кісткової тканини і метастазах в кістки, при резорбції кісткової тканини, що виникає при злоякісних новоутвореннях, призначають боніфос (клодронат). Препарат ефективний при раку молочної залози і передміхурової залози, впливає на мінералізацію кісток, пригнічує активність остеокластів.
Крім цих традиційних способів лікування злоякісних пухлин вивчаються і інші методи. Альтернативою хірургічному лікуванню запропоновано новий напрямок – фотодинамічна терапія (ФДТ). Для цієї мети застосовують барвник (фотосенсибілізатор), здатний підвищити чутливість клітини до світла певної довжини хвилі. Обнадійливі результати лікування раку дає і метод феромагнітної гіпертермії.
Магнітне поле широко використовується для лікувальних цілей. Використання біотропного властивостей магнітних полів дозволило створити принципово нові методи лікування. Існує припущення, що магнітне поле, створюване біологічним об’єктом, змінюється при захворюванні. Це логічно, якщо врахувати, що патологічний процес може змінювати не тільки функціональну активність органів, але навіть їх структуру.
При паліативному лікуванні онкологічних хворих також використовується апарат “Магнітотурботрон-2М” (рис. 26). Апарат ефективний при лікуванні онкологічних захворювань, при комбінованому лікуванні злоякісних пухлин в поєднанні з іншими методами, в післяопераційному періоді. Вдається значно поліпшити загальний стан хворих, зменшити больовий синдром і збільшити тривалість активного життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Загальні принципи лікування пухлин