Загальна характеристика хрому

Хром був відкритий в 1797 р французьким хіміком Луї Ніколою Вокленом в мінералі крокоит (“сибірський червоний свинець”). Воклен обробив хром поташем, потім за допомогою соляної кислоти отримав оксид хрому, з якого відновив хром вугіллям.

Назва хрому пов’язана з його здатністю утворювати забарвлені сполуки. “Хром” грецькою означає “колір”.

Місце хрому в Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва

Хром розташований в 6 групі Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Хром – d-елемент. Валентні електрони атома хрому мають електронну конфігурацію 3d44s2, однак внаслідок стійкості d5-стану енергетичним більш вигідним виявляється перехід одного s-електрона на 3d-підрівень, тому валентні електрони хрому мають наступну конфігурацію: 3d54s1. У з’єднаннях хром проявляє ступені окислення +2, +3, +4, +5, +6. Характерна ступінь окислення +3, у меншій мірі +6. Сполуки хрому (II) виявляють переважно основні властивості, хрому (III) – амфотерні, сполуки хрому (VI) – кислотні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Загальна характеристика хрому