Загальна характеристика підгрупи берилію

До підгрупи берилію відносяться: берилій і лужноземельні метали: магній, стронцій, барій, кальцій і радій. Найбільш поширені в природі у вигляді з’єднань, причому в основному магнію і кальцію. Перші два елементи підгрупи займають в ній кілька відокремлене положення – берилій за властивостями близький до алюмінію, а магній – до цинку. Останній елемент підгрупи – радій – має радіоактивні ізотопи. Крім берилію, всі елементи підгрупи мають металеві властивості, більш тверді порівняно з лужними металами, з високими температурами плавлення. Відносяться до легких металам (крім радію).

На електронному рівні елементів мають два електрони (s2), які вони віддають, утворюючи з’єднання зі ступенем окислення +2. За хімічної активності лужноземельні метали поступаються лужним. Вони окислюються на повітрі, витісняють водень із води, але берилій і магній взаємодіють з нею повільно. У лужноземельних елементів розчинність гідроксидів збільшується від магнію до барію. Спалюючи лужноземельні метали, можна отримати оксиди. Перекису лужноземельних металів менш стійкі, ніж перекису лужних металів. З воднем утворюють гідриди. Здатність взаємодіяти з азотом зростає із збільшенням атомної ваги, в результаті утворюються нітриди. Солі лужноземельних металів малорастворіми у воді.

Берилій – відкритий Л. Н. Вокленом в 1798 р. Вміст у земній корі становить 3,8 – 10-4%. Використовується для виготовлення вікон до рентгенівським установкам, додається до сплавів для збільшення твердості і електропровідності.

Магній – відкритий Г. Деві в 1808 р. Вміст у земній корі становить 1,87%. Використовується для одержання сплавів (дюралюмінію), поліпшення якості чавуну, як відновлювача для отримання рідкісних металів і деяких неметалів.

Кальцій – відкритий Г. Деві в 1808 р. Вміст у земній корі становить 3,3%. Використовується в металургії для очищення, у виробництві рідкісних металів.

Стронцій – отримано Г. Деві в 1808 р. Вміст у земній корі становить 0,034%. Сполуки використовуються в піротехніці, цукрової промисловості.
Барій – відкритий К. В. Шеєле в 1774 р. і Г. Деві в 1808 р. Вміст у земній корі становить 0,065%. Сполуки використовуються в лабораторній практиці, для одержання пероксиду водню, піротехніці.

Радій відкритий М. і П. Кюрі спільно з Ж. Белебном в 1898 р. Вміст у земній корі становить 10-10%. Володіє природною радіоактивністю. Сполуки використовуються у дослідженнях та для отримання радону.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Загальна характеристика підгрупи берилію