ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА IСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СИТУАЦІЇ ПОВОЄННОГО СВІТУ. РОЗВИТОК ПРОЗИ в ЄВРОПІ, США, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИЦІ, ЯПОНІЇ ТА РОСІЇ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ
Мета (формувати компетентності): предметні (усвідомлення загальної картини розвитку всесвітньої літератури другої половині XX ст.; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; навички складання опорних конспектів, виокремлення головного, систематизації літературних явищ; уміння сприймати інформацію на слух; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до пізнання, любов до літератури, гуманістичний світогляд).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: екзистенціалізм, соціалістичний реалізм, “магічний реалізм”, алегоричність, інакомовність, роман-парабола, роман-міф.
Обладнання: портрети письменників другої половини ХХ ст., книжкова виставка, словники літературознавчих термінів.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
– Яка подія спричинила початок активної агресії саламандр проти людства?
– На вашу думку, яка доля очікує на людство наприкінці роману “Війна із саламандрами”?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. Скінчилася Друга світова війна… У світі склалися військово – політичні блоки, які протистояли один одному. Двополюсність світу вплинула й на літературний процес. З’явилися країни соціалістичної співдружності, у їхніх літературах запроваджувався соціалістичний реалізм. Однак цьому методу чинили опір (гласний і негласний) у польській, угорській, чеській та інших літературах. “Література ніколи не була такою могутньою, гострою, напруженою, як життя, а сьогодні й поготів. Щоб передати жорстокість життя, література мусить бути в тисячу разів жорстокішою, жахливішою”,- говорив французький письменник другої половини ХХ ст. Ежен Йонеску. Про основні тенденції розвитку повоєнної літератури у світі, її тематичне багатство та розмаїття, уплив на суспільне життя ми говоритимемо сьогодні.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Загальна характеристика історико-культурної ситуації повоєнного світу. розвиток прози в Європі, США, латинській Америці, Японії та Росії (запис до зошитів)
Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням
Шестеро учнів виступають із повідомленнями, решта школярів доповнюють. Усі одинадцятикласники занотовують до зошитів основне з почутого.
Очікуваний результат
1. Історичне тло доби. Література другої половини ХХ ст. відчула вплив двох щойно завершених світових воєн Півсвіту було зруйновано, кількість людських жертв вимірювалася мільйонами Людство не могло оговтатися від шоку злочинів німецького нацизму й радянського сталінізму, що вплинуло на песимістичне сприйняття людьми дійсності. Друга світова війна розколола світ на два “полюси”: соціалістичний, очолюваний СРСР, і капіталістичний, лідером якого стали США. Така політична, економічна та культурна двополюсність позначилася на перебігу літературного та культурного процесів. У СРСР та країнах соціалізму активно насаджувався соціалістичний реалізм, а на Заході буяло розмаїття різноспрямованих векторів культурно-літературного розвитку. Темою окремої розмови є література країн “третього світу” (тобто країн, що не належали до орбіти двох названих полюсів, і за вплив на які СРСР і США постійно змагалися).
2. Тема війни в літературі. Початок другої половини ХХ ст. ознаменований осмисленням гіркого досвіду світових воєн. У Німеччині таким осмисленням займалася література розрахунку з минулим. Яскравим явищем цієї літератури є творчість німецького письменника Генріха Белля. Свої думки він виклав в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”, де головний герой замислюється над тим, а за що ж, власне, він воював і за які ідеали його понівечено Поміж письменників, які розробляли подібну тематику, був і видатний німецький драматург Бертольт Брехт. На ці теми він написав драми “Життя Галілея” (1938-1939), “Матінка Кураж та її діти” та ін. Зокрема, у драмі “Життя Галілея” Брехт порушує проблему відповідальності вченого за свої відкриття.
3. Активний розвиток екзистенціалізму. У середині ХХ ст. на першому плані опиняються алегоричність, інакомовність, параболічність літературних творів. Так, французький письменник Альбер Камю у романі “Чума” зобразив начебто епідемію цієї страшної хвороби в місті Орані. Насправді ж чума – це фашизм, світове зло. Екзистенціалізм – напрям у філософії та літературі ХХ ст., що досліджує людину як унікальну духовну істоту, здатну обирати власну долю.
Основні риси екзистенціалізму
– Категорії абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті
– Особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому “іншому”, адже всі вони нав’язують їй свою волю, мораль, інтереси й ідеали
– Поняття “відчуженість” і “абсурдність” взаємопов’язані та взаємозумовлені.
– Вища життєва цінність – особистість.
– Існування тлумачиться як драма свободи.
– Найчастіше застосовано прийом оповіді від першої особи
4. Характеристика творчості окремих письменників. Філософи та письменники екзистенціалізму: Жан Поль Сартр (1905-1980) – французький письменник і філософ; Альбер Камю (1913-1960) – французький письменник і мислитель, один із найяскравіших представників літератури. екзистенціалізму; “співець простого солдата” Олександр Твардовський – російський письменник і поет, лауреат багатьох премій, головний редактор журналу “Новий світ”.
5. Розквіт японської літератури. Від другої половини ХХ ст. до всесвітнього культурного простору увійшла література Японії, що розвивалася за двома напрямами: 1) продовження національної традиції класичної японської літератури (представник цього напряму – лауреат Нобелівської премії Ясунарі Кавабата (1899-1972)); 2) запозичення здобутків європейської модерністської літератури (представник цього напряму – Кобо Абе (1924-1993)).
6. Розквіт латиноамериканського роману. Прикметним явищем літературного процесу другої половини ХХ ст. є також активізація літератур країн “третього світу”, зокрема вихід на авансцену всесвітньої літератури 1950-1960-х рр. роману й поезії Латинської Америки.
У 1960-ті рр. період розквіту переживає латиноамериканський роман, який невдовзі здобуває світове визнання. Розвивався новий творчий метод – “магічний реалізм”, що органічно поєднує реальність та фантастику. Активізовувалися жанри роману-параболи та роману-міфу.
Габріель Гарсіа Маркес (1927-2014) – колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 р.; яскравий представник “магічного реалізму”. “Сто років самотності” – один із найвидатніших романів письменника, який посідає 17 сходинку у рейтинзі 100 найкращих книг усіх часів журналу Newsweek.
2. Теорія літератури
– Пригадайте, що означають терміни соціалістичний реалізм, екзистенціалізм
– За словником літературознавчих термінів ознайомтеся з поняттями, що містилися у повідомленнях однокласників: алегоричність, інакомовність,”магічний реалізм”, роман-парабола, роман-міф.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Інтерактивний прийом “вільний мікрофон”
– Завершіть речення: “Література другої половини ХХ ст. – це…”.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити вивчене.
2. Індивідуальне (4 учні): підготувати стислі повідомлення про В. Дж. Голдінга, Дж. Х. Апдайка, А. Роб-Грійє, Д. Селінджера.
ДОДАТОК ДО УРОКУ № 42
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Слово вчителя (узагальнення)
– Роман чеського письменника вражає широтою охоплення дійсності: це вся земна куля, що обертається навкруги своєї осі, ніби настільний глобус, і відбита у кривому дзеркалі сміху.
У розв’язанні складного завдання зі створення своєрідного всесвітнього сатиричного огляду письменникові допомогли багаторічний досвід газетяра, енциклопедична ерудиція, особисте знайомство з життям багатьох країн світу.
До речі, Адольф Гітлер упізнав себе в образі Верховного Саламандра й оголосив письменника своїм особистим ворогом.
2. Постановка та розв’язання проблемного питання
<…>
(2 votes, average: 3.00 out of 5)