Забуті арієти – Поль Верлен
* * *
Це захоплене зомління,
Це закохане томління,
Хвильні трепети лісів
У руках вітрів пестливих
I між віток шелестливих
Хор сп’янілих голосів.
О, цей шелест, шемріт, шепіт,
Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,
Журкіт, муркіт, свист і писк,
Трав розмайних шелевіння,
Шум води по моховинню,
По камінню плеск та блиск…
Хто ж до всього того шуму
Вплів мотив тривоги й суму,
Жаль снує душа – чия?
То, напевно, ми з тобою
День прощаємо журбою,
То душа твоя й моя!
* * *
Крізь музичних вогнів колихання,
Крізь незвично розгойданий гомін
Я угадую давнього спомин
I провістя нового кохання.
Моє серце й душа в надпориві –
Наче око гіганта подвійне,
Де бринять, ніби мево сновійне,
Всіх пісень переливи тремтливі.
О, якої ще кращої смерті?
Одступи од коханців, тривого!
Дайте, релі, старого й нового –
Любо вмерти в такій круговерті!
* * *
Із серця рветься плач,
Як дощ іллється з неба.
Від зради чи невдач,
Відкіль цей тужний плач?
О, хлюпотіння зливи
По крівлях, по землі!
На серце нещасливе
Спливають співи зливи…
Лягає без причин
Тугá на серці туга.
З відчаю хоч кричи!
Печалюсь без причин.
Від муки дітись ніде,
Рве серце марний жаль.
Любові й зненавиди
Нема, а дітись ніде!
* * *
Душа, душа моя страждала,
Любов, любов її терзала.
Та я утіхи не знайшов,
Хоч кинув я свою любов,
Хоч цілим серцем і душею,
Здавалось, розлучився з нею.
Ніде я втіхи не знайшов,
Хоч кинув я свою любов.
I серце, серце надто чуле,
Душі сказало: “Чи ж забули,
Забули в гордій самоті
Ми очі ті і губи ті?”
Душа сказала серцю: “Хтозна?
Розлука – пастка грандіозна:
Втечеш від муки за сто миль,
Стократно груди ранить біль”.
* * *
О сумна пустеле!
Я з нудьги вмираю…
Сніг у даль безкраю
Блиск примарний стеле.
Небо тьміє мідно,
Хмари хмуро висять,
Зір нема, лиш видно,
Як конає місяць.
В далині імлистій
Щось немов синіє…
Ледве бовваніє
Бідний ліс безлистий.
Небо тьміє мідно,
Хмари хмуро висять,
Зір нема, лиш видно,
Як конає місяць.
Вам, худі вовцюги,
Й вам, хрипкі ворони,
Де знайти схорони,
Вічні волоцюги?
О сумна пустеле!
Я з нудьги вмираю…
Сніг у даль безкраю
Блиск примарний стеле.
* * *
Солов’ю, що з високої вітки задивився
На свій відбиток у річці, здається,
Ніби він упав у воду. Сидить на
Вершечку дуба і боїться потонути.
Сірано де Бержерак
Одкид дерев у озернім затоні сріблистім
Димом береться імлистим,
А угорі потопають у справжньому вітті
Горлиць жалі сумовиті.
Цей краєвид – твоєї, мандрівнику, долі
Образ у нашій юдолі:
Чуєш, між листям квилять у гіркій безнадії
Всі твої втоплені мрії!
Related posts:
- ЗАБУТІ АРІЄТИ – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – 11 КЛАС Це захоплене зомління, Це закохане томління, Хвильні трепети лісів У руках вітрів пестливих І між віток шелестливих Хор сп’янілих голосів. О, цей шелест, шемріт, шепіт, Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет, Журкіт, муркіт, свист і писк, Трав розмайних шевеління, Шум води по моховинню, По камінню плеск та блиск… Хто ж до всього того шуму Вплів мотив тривоги […]...
- Так тихо серце плаче… – Поль Верлен Так тихо серце плаче, Як дощ шумить над містом. Нема причин неначе, А серце ревно плаче! О, ніжно як шумить Дощ по дахах, по листю! У цю тужливу мить Як солодко шумить! Відкіль цей плач, не знати, В осиротілім серці? Ні зради, ні утрати,- Відкіль журба, не знати. Найтяжчий, певне, сум – Без гніву, без […]...
- В серці і сльози і біль – ПОЛЬ ВЕРЛЕН * * * В серці і сльози і біль,- Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей невгамований біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя […]...
- ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – 11 КЛАС Із збірки “Колишнє й недавнє”: Колишнє Найперше – музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови. Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів – сп’янілий: Він невиразне й точне сплів, В нім – любий погляд з-під вуалю, В […]...
- Життєвий і творчий шлях – ПОЛЬ ВЕРЛЕН (1844-1896) Найперше – музика у слові… П. Верлен Життєвий і творчий шлях Наприкінці XIX ст. в кав’ярню на Монмартрі часто заходив невисокий лисий опецькуватий чоловік із високим сократівським чолом. Він декламував вірші та роздавав автографи на серветках за скромне частування. Іноді біля нього збиралися молоді поети та художники. Здивованому обивателю пояснювали, що цей ще не старий […]...
- ВЕРЛЕН, Поль (1844 – 1844) ВЕРЛЕН, Поль (Verlaine, Paul – 30.03.1844, Мец – 8.01.1844, Париж) – французький поет-символіст. Верлен народився у сім’ї армійського офіцера, який помер у 1865 р. Майбутнього поета ще в дитячому віці відправили в Париж для навчання в ліцеї Бонапарта, де він і почав писати вірші. Закінчивши у 1862 р. ліцей, Верлен отримав місце […]...
- ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – 11 КЛАС Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, що так плачеш, Тужиш так душею? Що зробив […]...
- ПОЛЬ ВЕРЛЕН – Життя і творчість письменника (1844-1896) Поль Верлен посідає особливе місце серед видатних французьких ліриків кінця XIX століття. Проголошений “принцом поетів” і шанований як визнаний майстер символічного напряму, він, проте, не був ні його лідером, ні теоретиком. Факти особистої біографії поета та його творчість нерозривно пов’язані. Натура пристрасна й неврівноважена, Верлен часто згинався під тягарем життєвих обставин, заплутувався в суперечностях […]...
- “МИСТЕЦТВО ПОЕТИЧНЕ” – ПОЛЬ ВЕРЛЕН (1844-1896) Вірш “Мистецтво поетичне” П. Верлен написав у 1874 P., Коли Франція відзначала двохсотріччя створення “Мистецтва поетичного ” Н. Буало. Традиції мистецтва класицизму з його жорсткими вимогами нормативності були у французькій поезії надзвичайно міцними. Поети мали використовувати певну кількість складів у рядку та впорядковувати рими, узгоджувати мову з розміром, а словосполучення чи зв’язну частину речення не […]...
- Поль Верлен “Поетичне мистецтво”, “Так тихо серце плаче…” – XIX СТОЛІТТЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Поль Верлен (1844-1896) – французький письменник, поет, символіст. Народився ЗО березня 1844 року в містечку Мец у сім’ї військового інженера, який рано помер. Мати, дочка багатого цукрового фабриканта, одна виховувала дитину. У 1851 році Верлен навчався в Парижі, у приватному пансіоні Ландрі. Згодом Верлен продовжив навчання в паризькому ліцеї Бонапарта. У 1862 році, склавши іспит […]...
- ПОЛЬ ВЕРЛЕН. Поезії – Роман XIX століття Король поетів Наприкінці XIX ст. в кав’ярнях Монмартру часто з’являвся невеличкий лисий опецькуватий чоловічок із високим сократівським чолом. За скромне частування за столом він декламував вірші та роздавав автографи на серветках. Поряд із ним часто можна було побачити молодих поетів і малярів. Здивованому обивателю пояснювали, що цей ще не старий чолов’яга, чимось схожий на фавна, […]...
- ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – ФРАНЦІЯ – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ – посібник-хрестоматія 1844-1896 Поль Верлен – видатний французький поет-символіст, у творчості якого виявилися й імпресіоністичні тенденції (живописність картин, увага до мінливих настроїв, напівтонів і відтінків). За словами Г. Кочура, в українську літературу перший ввів П. Верлена Павло Грабовський: 1897 р. в його перекладі з’явилася “Осіння пісня”, а через рік опублікував свої переклади віршів французького символіста Іван Франко. […]...
- Осіння пісня – Поль Верлен 1844-1896 – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Ячать хлипкі, Хрипкі скрипки Листопада… Їх тужний хлип У серця глиб Просто пада. Від їх плачу Я весь тремчу І ридаю, Як дні ясні, Немов у сні, Пригадаю. Кудись іду У даль бліду, З гір в долину, Мов жовклий лист, Під вітру свист – В безвість лину. (Переклад Миколи Лукаша) ОСІННЯ ПІСНЯ Неголосні Млосні пісні […]...
- Поль Верлен 1844-1896 – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Найперше – музика у слові! П. Верлен Поль Марі Верлен народився ЗО березня 1844 р. в м. Меці (Франція) у сім’ї військового інженера. Після відставки батька родина переїхала до Парижа, де минули шкільні роки майбутнього поета. У 1862 р. він закінчив ліцей та вступив на юридичний факультет університету. Але захоплення юриспруденцією швидко минуло, до того […]...
- ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – Поль Верлен – Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці – Хрестоматія 10 клас Найперше – музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови. Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів – сп’янілий: Він невиразне й точне сплів, В нім – любий погляд з-під вуалю, В нім – золоте тремтіння дня Й […]...
- ОСІННЯ ПІСНЯ – Поль Верлен – Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці – Хрестоматія 10 клас Класик світової поезії Поль Верлéн – один із зачинателів імпресіонізму і символізму в літературі. Народився в сім’ї військового офіцера. Після відставки батька родина перебралася з провінційного містечка Мец у Париж. У шкільні роки Верлен виявив хист до літератури. Один зі своїх віршів 14-річний поет-початківець надіслав В. Гюго. Верлен цікавився поетами парнаської школи, захоплювався віршами Ш. […]...
- ГЕНІЙ СМУТКУ ТА БЕЗНАДІЇ – Поль Марі Верлен Paul Marie Verlaine (1844-1896) – Початок епохи – ізмів у літературі Моя душа – мов бриг, що поміж хвиль і криг Щомиті жде кінця в безжальній круговерті. Поль Верлен ГЕНІЙ СМУТКУ ТА БЕЗНАДІЇ Долю одного з найвидатніших французьких ліриків Поля Марі Верлена аж ніяк не назвеш щасливою. У його житті було все: спроба добропорядного сімейного життя і безпритульність, слава справжнього “короля поетів” і злидарювання, роки ув’язнення […]...
- ПОЛЬ ВЕРЛЕН “ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО”, “ОСІННЯ ПІСНЯ” – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із духовним світом французького символіста А. Рембо, визначити особливості поезій поета; з’ясувати специфіку символів у його творах; розвивати навички психологічного та художнього аналізу поетичних творів; виховувати в учнів почуття прекрасного; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; […]...
- “Пейзажі душі” поезії Верлена (за поезією “Так тихо серце плаче…”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ – 10 клас Лірика Верлена сугестивна. Поет насамперед цікавився духовною сферою людини, намагаючись передати емоції та почуття з усіма їх відтінками. Світом “найтонших і найвиразніших душевних вібрацій” називав верленівську поезію український перекладач його творів Г. Кочур. Використовуючи набутки своїх попередників, Верлен прагнув передусім розширення сугестивного значення слова. Одним зі своїх мистецьких принципів поет назвав використання принципу синестезії. Синестезія […]...
- Жан-Поль Сартр (1905-1980) Жан-Поль Сартр (1905-1980) – французький письменник, публіцист, філософ-екзистенціаліст. У 1933-1934 роках Сартр проходив стажування у Французькому університеті (Берлін), де познайомився з феноменологією Е. Гуссерля і філософією екзистенціалізму М. Хайдеггера. Сартр вважав, що феномен дозволить подолати традиційне уявлення про перетворення речі в образ свідомості, письменник прагнув до знищення різкого розриву між матеріальним і ідеальним. У 1943 […]...
- Жан Поль Готьє Жан Поль Готьє (нар. 1952), істинний француз, бунтар, що не визнає в моді жодних авторитетів, геніальний самоучка. За 40 років кар’єри в світі моди він пройшов шлях від порушника спокою до визнаного метра, овіяного всесвітньою славою. У 1967 Готьє став асистентом П’єра Кардена, після того як без запрошення прийшов до нього з папкою своїх малюнків. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ – 10 клас 1.”Найперше – музика у слові” (характеристика поезії символістів.) 2.Що приваблює мене в поезії Верлена? 3. “Пейзажі душі” поезії Верлена (за поезією “Так тихо серце плаче…”). 4.”Поетичне мистецтво” П. Верлена – поетичний маніфест символістів. 5.”Голосівки” А. Рембо – картина Всесвіту. 6. Сонет “Голосівки” А. Рембо – яскравий зразок символістської лірики. 7.Символічне значення образу п’яного корабля в […]...
- САРТР, Жан Поль (1905 – 1980) САРТР, Жан Поль (Sartre, Jean Paul – 21.06.1905, Париж – 15.04.1980, там само) – французький письменник і філософ-екзистенціаліст, лауреат Нобелівської премії 1964 р. Майбутній всесвітньо відомий письменник і філософ Сартр народився у Парижі в сім’ї морського інженера. Його батько, Жан Батіст Сартр, помер від тропічної пропасниці, на яку захворів в Індокитаї, коли […]...
- Поль Верден: зловлена миттєвість – ІМПРЕСІОНІЗМ І СИМВОЛІЗМ – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ ТА ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Поль Марі Верлен (1844-1896) народився у французькому містечку Мец у сім’ї військового інженера. Мати майбутнього поета за походженням була селянкою. Батька переводили з одного місця служби на інше, тож родина часто переїжджала, доки 1851 р. не оселилася в Парижі. У 1862 р. Поль закінчив ліцей імені Бонапарта з дипломом бакалавра і вступив на правничий факультет […]...
- ПОЛЬ ВЕРН – КОРОЛЬ СИМВОЛІЗМУ. ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПОЕТА У ВІРШІ ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО. ЗОБРАЖЕННЯ ПЕЙЗАЖІВ ПРИРОДИ І ДУШІ В ОСІННІЙ ПІСНІ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ Мета: ознайомити учнів із життям П. Верлена й особливістю його поезії; розвивати навички визначати індивідуальний стиль поета, аналізувати поетичні твори, висловлювати своєї думки про них; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно – мистецьких явищ; виховувати любов до поезії, естетичні смаки. Обладнання: тема та епіграфи уроку, портрет П. […]...
- ПЛАНИ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ – 10 клас “Зоряний слід” генія Рембо (вплив творчості Рембо на подальший розвиток світової поезії) I. Феномен А. Рембо. (Французький поет Стефан Малларме визначив творчий шлях Артюра Рембо як “безпрецедентну пригоду в історії мистецтва”. Відомо, що літературній творчості Артюр Рембо віддав усього три роки свого життя. Він був надзвичайно обдарованим поетом, дуже здібною людиною. Його життєвий шлях – […]...
- ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Дзвенить у зорях небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях. Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, Моя душа, немов тополя, Зазеленіла на снігу. Як надійшла любов справдешня, Хлюпнула пригорщу тепла, Моя душа, немов черешня, Понад снігами зацвіла. Як надійшла і засіяла Та дружба, що живе в літах, […]...
- Іще не скресла крига на Дніпрі – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Володимир Сосюра * * * Іще не скресла крига на Дніпрі, А вже весни дихання благовісне В снігах я чую, наче угорі Прозорий крик, крик журавлиний висне. Іще нема конвалій у гаю, І гай мовчить у білому спокої, Та я весни п’янке дихання п’ю З його гілля, що мріє наді мною. Ось я іду, один […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- Сонет “Голосівки” А. Рембо – яскравий зразок символістської лірики – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ – 10 клас Коли звучить ім’я митця, обов’язково якийсь його твір спливає у пам’яті першим. Якщо згадати Артюра Рембо, то першим віршем, що асоціюється з іменем поета, буде сонет “Голосівки”. Чому так? Мабуть, річ у тому, що ця поезія, як яскравий приклад символістської лірики, була не тільки зразком магії слова, а й зразком магнетичного впливу особи автора. Він […]...
- Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ’ЯТАЮ… (ДО А. П. КЕРН) – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. Переклад І. Муратова В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. […]...
- ДО А. П. КЕРН – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. У глушині важкій […]...
- Про життя – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Мої літа – не перекотиполе, Вони в житті лишили добрий слід. Ти поіменно спом’яни їх, доле, – Як хліб духовний і насущний хліб. Там я зростав, твій син, Полісся, – Малий невтомний трудівник, Тому зі мною праця й пісня В душі лишилися навік. І знову образ твій здаля зоріє, Окрилюючи думи і життя. Душа моя […]...
- СОНЕТ – Олекса Коронатович Стефанович Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і вітер, а не сад. Хай вигнання часами у сто крат Бува темніш і тяжче, ніж темниця,- Іще ясніш і різьбленіше сниться На чорнім тлі золотоверхий град. Давно душа подружена з піснями, І виться б їм […]...
- ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Максим Тадейович Рильський – один із кращих українських поетів, творчість якого стала справжньою класикою української літератури. Це був поет, який поєднував у собі найтоншу майстерність ліричного поета з допитливим розумом дослідника. І саме як дослідника його дуже цікавила українська пісня, любов до якої йому передали батьки – мати – проста селянка, що знала безліч українських […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...
- У СОБОР – ПАВЛО ТИЧИНА І По один бік верби, По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! …Сповиває аналої Синє брязканя кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть всі люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, гнуться люде, Дожидаються […]...
- ТРУДIВНИЦЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на столі Там почивала, заранні Збувшися скорбів землі. Рук і на час не складала, Щиро кохала діток, Листу якогось-то ждала,- Тільки і знав наш куток. За день одсунула книжку, За день не стала робить, Як опинилась […]...
- Серпень з вереснем стискають – Максим Рильський * * * Серпень з вереснем стискають Один одному правиці, Що одна правиця – сонце, Друга – місяць-молодик. Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом; У густому верболозі, Де заліг густий туман, Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки. А земля лежить медова, . А над вічними льодами, Над Північним океаном, В гострій птичій далині, […]...