ЗА МУДРЕ КНЯЖІННЯ НАРОД ПРОЗВАВ ЙОГО МУДРИМ – СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Матеріал уроку. Олександр Олесь “Ярослав Мудрий”.
Мета. Розширювати уявлення про історичне минуле, про мудрість і розважність князя Ярослава Мудрого, збагачувати словниковий запас школярів; навчати самостійно давати характеристики дійовій особі; формувати оцінні судження.
Обладнання. Портрет Ярослава Мудрого, ілюстрації із зображеннями Золотих воріт, церкви Св. Софії, Києво-Печерської Лаври.
Хід уроку
I. Вправи на підвищення швидкості читання і розвитку мислення.
1. Гра “Незвичайна математика”.
– Виконайте дії і прочитайте утворений результат.
Книга – га – и + я + зь =… (Князь.)
Яр + оса – а + лавка – ка =… (Ярослав.)
Мед – ед + уд + риба – ба + й =… (Мудрий.)
2. Читання тексту з дошки.
– Прочитайте текст, роз’єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про князя Ярослава Мудрого.
ЯрославМудрийпродовживсправусвогобатькаВолодимираВеликого.
Вінборонивукраїнськуземлювідполяківіпеченігів.
ЗачасівЯрославаКиївставщебільшимібагатшим.
Ярославупорядкувавіуклавук – раїнськізакониіназвавїх”Руськоюправдою”.
II. Повідомлення теми та мети уроку.
– Сьогодні на уроці ми продовжимо читати уривки з книги Олександра Олеся “Княжа Україна”, у яких автор розповідає про князя Київської Русі Ярослава Мудрого.
III. Опрацювання твору Олександра Олеся “Ярослав Мудрий”.
1. Підготовка до читання твору.
– Прочитайте з дошки колонки слів. Поясніть серед них малозрозумілі.
– Прочитайте усі слова; тільки іменники; дієслова.
– Які з цих слів пояснюються після твору? Прочитайте мовчки ці тлумачення. Якого з цих слів нема на дошці?
– Прочитайте слова, які утворюються з двох. Що це за слова? (Цар+город, чужа+земля.)
– Доберіть синоніми до слів “дбав” (Турбувався, піклувався, опікувався), “оздобив” (Прикрасив).
– Які зі слів мають наступні значення?
– Ті, кого вигнано, вислано кудись із певної території, місцевості.
– Високий земляний насип навколо поселення, міста чи фортеці для захисту від ворога.
– Люди родом з чужих земель, представники чужої країни, держави; іноземці.
2. Самостійне читання вірша (мовчки).
– Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий?
3. Словникова робота.
Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.
4. Повторне читання вірша вголос.
– Що дізналися про князя Ярослава Мудрого?
5. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– У якому місті князював Ярослав Мудрий?
– У яких рядках сказано про красу і велич стародавнього Києва?
– Як до Ярослава Мудрого ставились посли інших держав?
– Чому, на вашу думку, його так поважали?
– Прочитайте, у чому мудрість Ярослава.
– Що заповів Ярослав Мудрий своїм синам? Уважно перечитайте цю заповідь.
– Поміркуйте над її змістом. Яка основна думка заповіді?
– Знайдіть у тексті і перечитайте речення, в якому передається ця основна думка.
6. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Чи були такі речення у творі?”.
Учитель читає речення. Учні відшукують його в тексті.
– Оточив його мурами, ровом, валами обвів. (Ні.)
– За князя, за Ярослава, Київ – Царгородом став. (Є.)
– До палат ішли невпинно посланці із чужини. (Ні.)
– І, допущені у Київ, низько кланялись посли. (Ні.)
– Пролетіли дні короткі. (Є.)
– А незгода, наче вітер, все по світу рознесе. (Ні.)
Б) Гра “Хто швидше” (Робота в парах).
– Знайдіть у тексті порівняння і допишіть (Робочий зошит, с. 18, завд. 1). Яка пара справиться швидше?
Ярослав дбав про Київ, як про… (Друга, сина).
Незгода все по полю рознесе, наче… (Вітер).
Тинятиметесь всюди, як… (Вигнанці й жебраки).
7. Розвиток зв’язного мовлення (робота в групах).
– Спробуйте скласти розповідь про Ярослава Мудрого. Для цього використайте набуті сьогодні знання.
Кожна група зачитує свій варіант розповіді.
8. Доповнення знань учнів про князя Ярослава Мудрого.
Ярослав Мудрий (1015-1054) наслідував батька Володимира Великого і старався зробити Україну сильною державою. Навколо Києва князь поставив нові мури і славні Золоті ворота. У Києві побудовано нову княжу палату і найбільшу церкву Св. Софії. Біля Києва побожні ченці поставили Печерський монастир – Лавру.
Ярослава шанували всі європейські королі і старалися жити з ним у приязні. Його донька Анна вийшла заміж за французького короля Генріха; друга донька була дружиною норвезького князя; один із синів мав дружину з Німеччини, другий – грецьку царівну. Польські князі не раз зверталися за допомогою й опікою до Ярослава.
Перед смертю Ярослав поділив Україну між синами, а найстаршого з них назначив київським князем на своє місце. Похований Ярослав у церкві Св. Софії у Києві. За мудре княження, яке привело до розквіту і визнання Київської Русі, народ прозвав Ярослава Мудрим.
9. Робота в зошитах (с. 18, завд. 2).
IV. Підсумок уроку.
– Що нового ви дізналися на уроці?
– До якої частини твору підходить прислів’я “Згода будує, а незгода руйнує”? Доведіть словами тексту.
– Чи погоджуєтесь з думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас – його далеких нащадків?
(2 votes, average: 5.00 out of 5)