За добро добром платять – З ЧИСТОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
Матеріал уроків. Українська народна казка “Кривенька качечка”.
Мета. Продовжити ознайомлення учнів з кращими зразками усної народної творчості (казками); вчити дітей визначати головну думку твору, вдосконалювати вміння учнів правильно інтонувати мову дійових осіб; членувати текст для складання плану; поглиблювати уявлення про етику людських стосунків.
Обладнання. Малюнки до казки, таблиця складів № 1 (додаток 1), картки зі словами у вигляді пір’їнок.
Хід уроків
I. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Розпитування.
За складовою таблицею № 1 (додаток 1) стовпчик з голосним [а] (вниз і вверх по стовпчику з “я”).
2. Читання прислів’їв на одному мовному видиху.
Яке частування – таке й дякування.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Чия відвага, того й перемога.
– До яких казок підходять ці прислів’я? (“Лисиця та журавель”, “Колосок”, “Кирило Кожум’яка”.)
3. Вікторина “З якої казки пісенька?”
– У казках зустрічається багато приказок і прислів’їв, а також пісеньок. Відгадайте, з яких казок ці пісеньки.
– Я по коробу метений,
На яйцях спечений.
Я від баби втік,
І від діда втік,
І від тебе втечу.
(“Колобок”.)
– Гуси, гуси, гусенята,
Візьміть мене на крилята,
Та понесіть до батенька…
(“Івасик-Телесик”.)
– Ой ви діточки, козенята,
Відімкніться, відчиніться!
Ваша матінка прийшла,
Молочка вам принесла.
(“Вовк та козенята”.)
– Мій котику, мій братику,
Несе мене лиска
За круті гори,
За бистрії води.
Порятуй мене!
(“Котик і півник”.)
– Які з цих казок про тварин? Яка належить до чарівних?
– Хто їх автор?
II. Повідомлення теми і мети уроків.
– Над якою темою ми працюємо на уроках читання? (Усна народна творчість.) Твір якого жанру читали? (Казка.)
– І що воно таке – ота казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже й стародавні книги не пам’ятають. І тепер живе вона в народі і творчості письменників, в кіно та в мультиках. Бо вона – чудо із чудес! Казку люблять усі, бо в ній можна почути таке, чого й на світі немає. А ще казка примушує задуматись, як ти живеш…
– Послухайте пісеньку ще з однієї казки.
Онде наша іва,
Онде наша діва,
На метеному дворці,
На тесаному стовпці.
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить.
Скиньмо по пір’ячку,
Нехай летить з нами! (“Кривенька качечка”.)
– Це пісенька з казки, в яку ми зараз вирушимо. А ви опісля скажете, чого вона вас навчила, над чим примусила задуматись.
III. Ознайомлення з казкою.
1. Словникова робота.
А) Вправляння у читанні слів.
– Щоб вам у казці все було зрозуміло, ми ознайомимося з окремими словами, які будуть зустрічатися у казці. (Слова записані на пір’їнках, учні їх читають по черзі.)
Б) Тлумачення незрозумілих слів.
На дошці записані тлумачення слів. Учні прикріплюють біля них слова на пір’їнках.
Пряжа, намотана на веретено. (Починочок)
Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. (Кужілочка)
Дерев’яний пристрій для ручного прядіння. (Веретенце)
Звернення до дівчини. (Іва-діва)
Пестливе звертання до дівчини. (Галочка)
Полетіли. (Полинули)
Дерев’яна дугоподібна палиця для перенесення двох відер води. (Коромисло)
2. Самостійне мовчазне читання казки учнями.
– Хто персонажі казки?
3. Перевірка первинного сприймання.
– Чи сподобалася вам казка? Назвіть персонажів твору.
– Як закінчується казка?
4. Читання учнями казки за логічно-завершеними частинами. Складання плану.
А) 1-а частина – до слів “…а самі знов пішли по грибки”.
Читання “Небо і земля”.
– Чому дід і баба сумували? Що вони знайшли у лісі?
– Що трапилося з качечкою?
Б) 2-а частина – до слів “Так і зробили”.
Читання “луною” (за вчителем).
– З чого дивувалися дід і баба? Кого помітили сусіди?
– Доберіть слова, протилежні за значенням до слів “вертаються” (Пішли), “стоїть” (Лежить), “не бачили” (Бачили), “гарна” (Погана), “зварені” (Сирі).
В) 3-а частина – до слів “Не плач, галочко!”
Читання “ланцюжком”.
– Кого побачили дід з бабою біля своєї хати?
– Де взялася ця кривенька качечка? Як ви думаєте, чому дід та баба спалили гніздечко?
Г) 4-а частина.
– Чому дівчина не схотіла більше залишатися у діда з бабою?
– Прочитайте мовчки тільки пісеньку дівчини і каченят.
– Як, по-вашому, треба читати пісеньку каченят? (Наспівно, заклично.) А дівчини? (Із почуттям образи, із запевненням.)
5. Складання плану (колективно).
Діти пропонують свої пункти плану, найкращі варіанти записують на дошці.
Орієнтовний план
1. Незвичайна знахідка у лісі.
2. Таємнича помічниця.
3. Дід і баба спалюють гніздечко.
4. Дівчина не схотіла залишитися.
6. Вправи на вдосконалення техніки читання.
А) Гра “Прочитай речення про…”
– … те, що дід і баба були самотні.
– … те, що дівчина була гарна.
– … те, що зробили дід і баба з гніздечком.
– … те, як дівчина знову перетворилася на качку.
Б) Читання “Незнайком” (пісенька каченят і дівчини). Вчитель читає і припускається помилок, учні плещуть у долоні.
В) Читання частин казки в особах.
Двоє дітей читають за автора та дівчину; двоє – за діда і бабу, всі інші діти – хором за каченят.
7. Стислий переказ казки за планом та малюнками.
– Розгляньте ілюстрації до казки, виконані художницею Валентиною Мельниченко. До якої частини казки немає ілюстрації? Перегляньте текст очима, щоб могли за планом і малюнками стисло переказати казку.
8. Робота в зошиті (с. 25).
IV. Узагальнення прочитаного.
– Чому дід з бабою залишилися самі? Що у цій казці народ схвалює, а що – засуджує?
– Прочитайте прислів’я, з’єднавши їх частини. Яке з них виражає головну думку казки?
Вік живи – – – а вір справам.
За добро – – вік учись.
Не вір словам, – – добром платять.
– Кому з героїв казки воно могло б бути порадою?
V. Підсумок уроків.
– До якої групи казок можна віднести цю казку?
– Які ознаки чарівності є у ній?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)