З Великого дивану Переклад М. Ільницького та Я. Полотнюка – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ
Газелі
* * *
З долоні красуні я випив вина –
І іскра мій вид пройняла вогняна.
Я вперше збагнув таїну таїни,
І кволість пропала кудись, як мана.
Коханій я тисячу слав запитань,
А відповідь ще не прийшла ні одна.
У серці моєму то холод, то жар,
Та пломінь кохану чомусь обмина.
Із рук її бджоли збирали нектар,
Я тону в меду, не знаходячи дна.
Зустріну кохану свою на шляху –
Здається, що раю зазнав я сповна.
У чистих свічадах замріяних плес,
Куди б не заглянув – здається вона.
Побудь біля мене, Тебріз Шамседдін,
І промінь пошле мені зірка ясна.
Розум – для мандрівців, він ашику – омана, гей. Синку.
Він – кайдани; рубни – і кайданів не стане, гей, синку.
Розум – то пута, а серце – спокусник, душа – то імла:
Понад шляхом нависли турботи-тумани, гей, синку.
Не звільнився від власного “я” – не людина іще,
Не священна любов – вона тільки поранить, гей, синку.
Якби навіть ідрісом вознісся ти на небеса,
Ти любов’ю, як сходами, неба дістанеш, гей, синку.
У дорогу яку б не подався красунь караван,
На любов оглядайся – на кіблу каравану, гей, синку.
Розстелила любов, наче сіть, свою тінь по землі –
І полює із неба вона полум’яних, гей, синку.
* * *
Друже мій, як до могили ляже путь моя остання,
Не подумай, що зі світом я боюся розставання.
Не ридай же наді мною, не волай: о горе нам!
В пащі дева опинитись – ось єдине покарання.
Як побачиш труп холодний, то розлуки не лякайся,
У побачення для мене перетвориться прощання.
Покладуть мене до гробу, не кажи: прощай, прощай!…
Гріб – завіса, за якою – із коханою єднання.
Як опустять в темну яму, я до світла вознесуся
Сіло сонечко вечірнє – в небо сходить зірка рання.
Те, що заходом здавалось, обертається у схід,
З пут тілесних дух звільнився від такого обертання.
Те зерно, що в землю ляже, проростає у землі,
Чи ж людське насіння має зникнути без проростання?
Опусти відро в криницю, повним витягнеш його –
Чи ж про Йосифів колодязь тут доречні вболівання?
Слухай все одним лиш вухом, в друге вухо випускай –
Що у всесвіті заважать людства вічні нарікання!..
* * *
Я прийшов, я прийшов, я від друга прийшов,
Мене сум, мене сум, мене сум поборов.
Я прийшов, я прийшов, втіха в серці моїм –
Через тисячі літ я тебе віднайшов.
Я прийшов, я прийшов свій рятунок знайти,
У дорозі немало стоптав підошов.
Я був птах, я був птах, я людина тепер,
Хоч сильця на шляху все ж я не обійшов.
Я не пригорща глини, я – промінь ясний,
Не полова, а зерно – основа основ.
Вищий я від стихій і могутніх планет.
Бо вдихнув я всесвіту безмежну любов.
Йде кохання моє на облудний базар,
Де у юрмищі стільки підступності, змов.
Шамседдіне достойний, поглянь навкруги,
Бо душею і серцем я геть охолов.
Переклали М. Ільницький, Я. Полотнюк
Related posts:
- Сааді. Поезії. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ І Я не знав, не відав досі, Що у тебе стільки зради. Краще – слова не давати, Ніж давати і ламати. Полюбив тебе я щиро; “Нащо? – кажуть. – Справа марна…” Хай спитають попереду, Нащо ти такая гарна! До дверей твоїх крадуся… Торгну? Ні! Немає духу! Підглядають вороженьки… Я стою… немов старцюга. Жду тебе, що […]...
- Рудакі. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ 1 Веселися… Веселися З чорноокими дівками! Наче вітер, наче казка, Все проноситься над нами. Як підійде щастя-радість – Утішайся! Не барися! Що зминуло, промайнуло – Позабудь і не журися! Щастя нашеє – дівчата, Наче фурії, принадні, Ясні личенька, як місяць, Коси – хвилі ароматні. Щастя наше – дружні учти, Товариське частування… Нещасливий, хто скупиться І […]...
- З Рубайят Омара Хайяма. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Омар Хаям (род. коло 1040, пом. 1123) з-поміж усіх перських поетів має теперечки, безперечно, найпопулярнішу славу у людей західного світу. Серед англійців та американців є товариства імені Омара Хаяма і сотворену йому справжнісінький культ. Хаям був дуже вчений математик-астроном та філософ XI-XII вв., духовний вихованець Ібн Сіни, що помер десь, літ за троє перед тим, […]...
- П. Лозієв. Е. Фітцджеральдів переклад робаійятів Омара Хейяма та причини його успіху – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Ім’я Омара Хейяма (Абуль-Фатх Омар бен Ібрагім Хейям), царя “робаі”, відоме всім і кожному в культурнім світі. На Заході існують навіть “Omer Khayyam’s Clubs”, де спеціально вивчають ідеї поета, тлумачать неясне в них, пишуть до його писань конкорданції1. Згадаймо-ж, хоча-б у коротких рисах, життя славетного поета, уявімо його світогляд. Мало біографічних відомостей у нашому розпорядженні. […]...
- Притчі – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ Прихід поета в халеб у дні Ашури В день ашури всі мешканці Халеба Побожно очі зводили до неба, В дорогу лаштувалися порану, В антіохійську товпилися браму. Ридали й на собі одежу дерли У незагойній тузі за померлим. Ридали за Хусейном без упину – Через Язіда й Щімра він загинув. Такий навколо розлягався галас, Мов там […]...
- Шокало О. Авеста – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ АВЕСТА (з перс – “основний текст”) – пам’ятка давньоіран. культури, зібрання священних текстів зороастрійської релігії, пророком і засновником якої був Заратуштра (грец. Зо-роастр; 2-а пол. 7-1-а пол. 6 ст. до н. е.). “А.” творилася протягом тривалого часу в різних місцях старод. Ірану й остаточно склалася в межах сучас. Таджикистану, пн.-сх. Афганістану й пн.-сх. Ірану у […]...
- А. Кримський. Коментар до Каліли і Дімни – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ В індійській Панчатантрі, або краще сказати – в Хітопадеші лежить джерело всіх отих оповідань. В VI віці по Хр. Лікар Барзуйе переложив багато староіндійських приповістей на пеглевійську мову, а за два століття після того Ібн-оль-Мокаффа зладив з них арабський переклад, назвавши його “Келіле уе Дімне”. Отож іменно з Мокаффової версії пішли переклади на всі мови […]...
- А. Кримський. Хафіз та його пісні (бл. 1300-1389) в його рідній Персії XIV в. та новій Європі (фрагменти) – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ III Літературний шіразький гурт в Інджуїдів, бл[изько] половини] XIV в., де розцвів і виспів поетичний Хафізів талант. Хафізова елегія № 579 про безповоротно минулі щасливі дні інджуїдського Шіраза настільки може навчити і про біографію і про історію світогляду самого поета, що не завадить навести тую поезію цілу: Як султанував володар шейх Абу-Ісхак, П’ятьма чудесними мужами […]...
- Історія дослідження Середньої Азії Вивчати природу Середньої Азії почали ще в стародавні часи, так як вона була розташована на важливому міжнародному торговому шляху між державами Сходу і Заходу. Перші відомості про Середньої Азії зустрічаються в працях Геродота, Страбона, Арриана, Птолемея та інших. В історії вивчення Середньої Азії простежуються кілька періодів. Перший період – епоха Великого шовкового шляху. Шовковий шлях […]...
- Історія формування території Середньої Азії Історія розвитку. В історії розвитку земної поверхні виділено кілька етапів. В кінці протерозойської ери і на початку палеозою відбувалася байкальська складчастість, протягом першої половини палеозойської ери – каледонська складчастість, в другій її половині – герцинська, в мезозойську еру – кіммерійська, ларамійська і невадійська складчастості, в кайнозойську еру – альпійська складчастість. Сучасний стан земної поверхні Середньої […]...
- Чорна паща, або Сама аномальна зона Середньої Азії На півострові Мангишлак, в 50 кілометрах oт міста Актау, простягається западина Карагие, що в перекладі з тюркського означає “чорна паща”. Ці одна з найглибших западин суші, вона знаходиться на 132 метри нижче рівня моря і займає п’яте місце серед подібних западин. Карагие являє собою гігантську чашу з несиметричними схилами. Її довжина 40, а ширина 10 […]...
- Клімат Середньої Азії. Фактори, що впливають на клімат Клімат Середньої Азії дуже різноманітний. Коли в її північній частині ще панує зима, у південній частині і міжгірних валів вже цвітуть плодові дерева, починається весна. Різноманітність кліматичних умов Середньої Азії формувалася під впливом наступних основних факторів: географічного стану та сонячної радіації, руху повітряних мас та різноманітності рельєфу. Географічне положення місцевості та сонячна радіація. Середня Азія […]...
- Шякулянталя. Уривки. Переклад Г. Хоткевича – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Дія перша (Фрагмент) (Роздвигається завіса, в музиці перед тим мотив Шякунталі. Розкішний тропічний ліс. Шякунталя й подруги поливають квітки) Шякунталя (за сценою). Сюди, сюди, кохані подруги! Духшянта (прислухається). Я чую Хтось наче там, за деревами щось говорить. Ану-лиш підійду. (Підходить ближче, придивляється) Це пустельнички молоденьки – Деревця молоді із поливальниць поливають. (Приглядається уважніше) Які ж […]...
- Ду Фу. Поезії. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ Погляд навесні Чан’ань у рухнах, та гори і ріки живуть, У місті – дерева й напровесні трави глибокі. Сумую. А квіти забачу, то сльози проллю. Розлука нестерпна. Співають птахи – моє серце в турботі Три місяці поспіль палає запекла війна; Листи з Батьківщини для мене дорожчі від золота Волосся коротке, на скроні сивини лягли, Рідке […]...
- Хмара-вістун. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Частина перша 1 Далеко від коханої через проклін суворий пана Був засланий на рік, покараний за свій переступ, Якша. В лісах тінявих Рамагірі оселився він, нещасний, Над озером прозорим, що його купанням освятила Сіта. 2 На тій горі декілька місяців він перебув в розлуці З дружиною. Зі схудлих рук браслети золоті зсувалися… Ось в перший […]...
- Тіруккурал. Переклад В. Турніки та Б. Хоменка – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Книжка великого Любомудра Тіруваллувара про добросердя, політику й кохання Хвала дощеві Життя на землі завдячує дощеві. Тому дощ і вартий називатися нектаром життя. Дощ дарує усьому снагу і сам утамовує спрагу. Супутниця життя Справжня дружина та, яка має чесноти, потрібні в сім’ї, і яка живе на статки чоловіка. Чеснотлива жінка приносить щастя в хату, а […]...
- Книга філософа Синтипи. Переклад О. Калашник – ВІЗАНТІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА І. Вступ Жив собі колись цар на ім’я Кир. Було у нього семеро жінок, та не було дітей. Тому, бажаючи мати дітей, молив він долю, щоб дала йому нащадків. І ось після довгих молитов народжується у нього син. Хлопець підростав і в усьому був гожий, міцніючи, мов деревце, про яке добре дбають. Як дійшов царевич […]...
- Панчатантра. Переклад І. Серебрякова і Т. Іваненко – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Оповідка десята “В одній лісистій країні жив шакал на ім’я Чандарава. От якось, знемагаючи від голоду, він прибіг до міста, аби чимсь поживитися. Міські собаки помітили його й страшенно завалували, погналися за ним і почали шарпати за боки гострими зубами. Рятуючи своє життя, він, геть покусаний, забіг по дорозі в будинок красильника, де стояв великий […]...
- Лі Бо. Поезії. Переклад Л. Первомайського – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ В зимовий день повертаюсь до своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози, Ще пил на одежі чиновницькій Стьмарює взори. Єдину стежину Обплутали пліті лози, У небі високому Сяють засніжені гори. Вже листя опало, Гуде під ногами земля, І хмари завмерли, І вітер віщує негоду. Бамбук молодий Піднімає зелене […]...
- Лампа Аладдіна. Переклад О. Олеся – АРАБСЬКА ЛІТЕРАТУРА В столиці одного китайського царства, дуже великого і багатого (а якого – зараз ніяк не згадаю), жив собі та був собі кравець Мустафа. Нічого казати, чесний він, роботящий, але бідний. Ледве-ледве він міг прогодувати свою жінку та сина Аладдіна. Де вже було думати Мустафі про якесь виховання сина! І хлопець виховувався просто на вулиці, серед […]...
- Гільгамеш. Уривок із поеми. Переклад І. Дибко – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО ЄГИПТУ І ДВОРІЧЧЯ Таблиця XI По призадумі сказав Гільгамеш: – Утнапіштім, ти, що вічно жиєш, В нашім вигляді різниці нема; Чому ж така інша доля твоя? Яка ж була інша правда в житті, Що вічно жити судилось тобі? Чому такі щедрі були боги? Свою таємницю прошу скажи. – Добре, розкажу. Було це, гм… як давно не знати… Еа […]...
- Цюй Юань. Поезії. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ (339-278) ПОЖЕРТВА ДУХАМ Вже закінчується ритуал, в барабани давно заходилися бити; Всі танцюють по черзі, кладуть на жертовники квіти. А красуні так вільно співають пісні голосні! Навесні орхідеї кладем, хризантеми п’янкі – восени; Без упину ті пахощі линуть далеко по світу! ВОЛОДАР ХМАР Миюсь водою з п’янких орхідей, та й полощу в ароматах волосся; Сукню […]...
- Юефу Південних династій. Переклад Я. Шекери – ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ ОСІННЯ ПІСНЯ Осінній вітрисько влітає в віконце, Фіранки мені розвіває. Я голову вгору – на місяць погляну, Любов подорожньому в даль передам, але як? – Я на місяць надію плекаю! ПІСНЯ СІЧЖОУ Згадую сливи пелюстки, які опадали в Січжоу. Сливу ламаю – в Цзянбей посилаю Вам квіти червоні. Мов абрикоса, та майка червона моя, Наче […]...
- МАЛЕНЬКИМ ПРО ВЕЛИКОГО ТАРАСА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Оповідання Коли я була зовсім малою, отакою, як ви зараз, у нас дома дуже любили співати. Зберуться після роботи літнім вечором під свято і співають. Я знала, що завжди наприкінці співатимуть дідові любимі пісні “Реве та стогне” і “Як умру”. Дід теж підтягатиме. Я знала всі слова, і хоч не всі вірно вимовляла і розуміла, […]...
- Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. Практика розрізнення різних видів перекладу – Оригінал. Переклад. Переспів – Вступні уроки Мета: поглибити учнівські знання про оригінал та переклад, ознайомити з різними видами перекладу, зі специфікою художнього перекладу; формувати теоретичну літературознавчу базу школярів, розвивати наукове бачення; сприяти вихованню гармонійної особистості. Епіграф: І щоб душі поетової вияв На нас, як рідний, з чужини повіяв. М. Рильський Хід уроку I. Організаційний момент Вступне слово вчителя (поздоровлення учнів з […]...
- Дгаммапада. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА 11 Ті, що в несутності сутність, а сутність в несутності бачать, Вони не охоплюють сутність, їх хвилі облуди несуть. 12 Але хто у сутності сутність, несутність в несутності бачить, Ті справді охоплюють сутність, їх істини хвилі несуть. 13 Як хату, що вкрита погано, дощі заливають, руйнують, Отак ненаставлену душу нестримна пристрасть руйнує. 14 Як хату, […]...
- Мілінда-Паньхо. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Немає постійної тотожності в однієї й тієї ж особи. Цар Мілінда спитав: – Преподобний Нагасено! Той, хто постає, чи той самий він, чи інший? Преподобний відповів: – Ні, він не той самий і не інший. – З’ясуй це порівнянням. – Як ти гадаєш, великий царю, коли тепер ти дорослий, то хіба ти той самий, що […]...
- Оригінал і переклад дві форми існування літературного твору – ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Читати поганий переклад доброго твору – все одно, що насолоджуватися прекрасними краєвидами, заваленими купами сміття. К. Ботанова 1. Які цінності, на ваш погляд, можна вважати загальнолюдськими? Наведіть приклади їх прояву в творах художньої літератури. 2. Про що свідчить відображення в літературі минулого й сьогодення? 3. Поміркуйте: що важливіше в житті сучасної людини – книги чи […]...
- Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Художній переклад як творчий процес і його результат. Перекладна література як важлива складова вітчизняної культури й чинник формування української нації – ВСТУП. ОРИГІНАЛЬНА й ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Мета – формувати компетентності: Предметні (розуміння основних відмінностей художнього перекладу й оригіналу; знання особливостей художнього перекладу, його різновидів і функцій, імен видатних українських перекладачів та їхньої перекладацької діяльності); Ключові (уміння вчитися: уміння класифікувати прочитані твори за ознакою “оригінальна література – перекладна література”; математичну: уміння виокремлювати головну та другорядну інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в парі […]...
- Сила великого і справжнього мистецтва в казці Г. К. Андерсена “Соловей” – Твір Зарубіжна література Ганс Крістіан Андерсен справедливо вважається королем казки. Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці “Соловей”. Після співу […]...
- Люди і історія Ірану Раніше Іран називався Персією. Ймовірно, перше держава виникла на цій території понад 5 тисячоліть тому. Більшість сучасних іранців – нащадки народів, які мігрували з Центральної Азії і оселилися тут близько 1500 років до н. е. Близько 600 років до н. е. арабські завойовники принесли до Персії іслам. Наступні кілька століть були часом розквіту науки і […]...
- Модернізація Ірану (1920-1930-ті роки) Уряд, який прийшов до влади Персії в 1921 р в результаті державного перевороту, в першу чергу придушив повстання, які охопили всю країну. Порядок був відновлений, а армія реорганізована. Для зміцнення своїх позицій фактичний лідер держави Реза-хан домігся укладення угоди з Радянською Росією, що зробила Ірану фінансову підтримку. Реза-хан планував здійснити зміни за зразком турецької революції, […]...
- ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД – ВСТУП Культура – найкоротший шлях до порозуміння між народами. Микола Лукаш Переклад та його значення у світі. Сучасний світ звучить на різні голоси. Розмаїття мов і культур – це надзвичайно цікаво й чудово! Ми збагачуємося, долучаючись до духовних здобутків різних народів. Утім, щоб їх опанувати, потрібно знати іноземні мови, тоді ми зможемо вільно мандрувати, спілкуватися, дружити […]...
- Сходинки великого таланту (життя і творчість Павла Тичини) – твір з української літератури Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – Такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий […]...
- ПОЛЕМІЧНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД – ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ Передача чужоземної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями. Іван Франко (1826-1916), український письменник і перекладач, учений, громадський і політичний діяч Переклад – це наче […]...
- ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Скільки знаєш мов – стільки перед тобою відкрито світів. Микола Лукаш Літературний твір створюється тією мовою, якою володіє автор. Автор пише мовою, що використовується в країні, де він живе. Проте це не обов’язково. Автор може писати художні твори будь – якою мовою, це його право. Є випадки, коли письменники жили в чужих для них країнах, […]...
- Нафта і газ Ірану Іран згідно з оцінками експертів займає в світі четверте місце за запасами нафти і є одним з десяти найбільших виробників на землі. Держава, без сумнівів, має надзвичайно високий потенціал щодо збільшення видобутку нафти і газу. Нафта і газ Ірану: вплив санкцій Самим основним фактором, який стримує видобуток вищевказаних природних ресурсів, є, звичайно ж, санкції США […]...
- “Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса) – твір з української літератури Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса. Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання. Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і […]...
- Переклад та оригінал – І семестр – ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ Тема. Переклад та оригінал Мета: навчальна: дати учням основні уявлення про оригінал і художній переклад; сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (із використанням іноземних мов, якими володіють учні); розвивальна: розвивати творчі здібності, культуру спілкування, критичне мислення; виховна: формувати повагу до різних мов, культур, традицій, толерантне ставлення до всіх народів, […]...
- Аятолла Хомейні – духовний лідер Ірану Загальну увагу до Ірану в Радянському Союзі різко зросла в кінці 70-х рр. Спостерігати за згасаючим Леонідом Іллічем було досить сумно, а в сусідньому Ірані життя вирувало. І в центрі бурхливих подій, які відбувалися у нашого південного сусіда, була людина з солідною бородою, постарше радянського генсека. Лідер ісламської революції 1979 в Ірані Рухолла Мусаві Хомейні […]...