З ПІСНІ ПІСЕНЬ – ІВАН ДРАЧ

Дівич-думу за димом пускаю,

Тільки б смуток водою збіг,

Простелю тобі, раю,

Притулюсь собі скраю,

Хай мене він цілує

Поцілунками вуст своїх.

Чисту думу нараю,

Чорну думу розраю,

Маю втіху, солодшу з утіх,

Простелю тобі, раю,

Притулюсь собі скраю,

Хай мене він цілує

Поцілунками вуст своїх.

Легінка твоя

З усіх наймолодша,

Ласкавість твоя

Над вино солодша.

Наточи з моїх вуст

Божевільного трунку

І втечи, і втечи,

Бо не маєш рятунку –

Ласкавість моя

Над меди солодша

Ласкавка твоя

З усіх наймолодша.

То не зацвіну повів,

Не кануперу, ні,

То мені серцем чадіти в самотині,

То ім’я запахуще твоє, мій милий,

Тим-то дівиці тебе улюбили,

Пахощі плинуть з твоїх улоговин,

Тим ти чудовен, пломенем повен –

Славу слала, вистилала,

Мала була – славно спала,

Погарніла нині, пахощі почула,

Вид твій мені пахне,

Спала – не заснула…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

З ПІСНІ ПІСЕНЬ – ІВАН ДРАЧ