Юрисдикція і компетенція
Поняття і види юрисдикції та компетенції національних органів державної влади
Аналіз сучасної спеціальної літератури дозволяє зробити висновок про те, що поняття “юрисдикція” відрізняється високим ступенем дискусійності і відсутністю однаковості в його визначенні в науковому середовищі. Частково позначена ситуація обумовлюється відсутністю в чинному законодавстві легальних визначень позначених термінів.
Однак можна припустити, що навіть при їх нормативно-правове закріплення, існуюча дискусійність щодо поняття і визначення “юрисдикції” не була б знята повністю, зважаючи на складність і багатоаспектність даної категорії.
Одним з напрямків існуючих суперечок, виступає визначення обсягу повноваження юрисдикція і його співвідношення з поняттям компетенція, причому як на внутрішньодержавному рівні, так і на рівні міжнародно-правового регулювання, про що докладніше буде сказано нижче.
Так, в правовій доктрині поняття компетенції національних органів державної влади пропонується визначати наступним чином:
Компетенція – це самостійна характеристика, що відображає зміст, обсяг і масштаб державно-владної діяльності, що відправляється конкретним органом державної влади в рамках реалізації наданих йому повноважень.
При цьому до числа елементів відповідної компетенції пропонується відносити:
- Зміст владної діяльності, тобто те коло предметів і конкретних питань, стосовно врегулювання яких відповідний орган вправі приймати обов’язкові рішення і здійснювати інші владні повноваження; Обсяг владної діяльності – обсяг правомочностей, тобто реально зроблених дій, які можуть здійснюватися владним органом в рамках його межами ведення; Масштаб владної діяльності, що відображає просторові межі території, на яку поширюються повноваження цього державного органу.
У свою чергу, юрисдикція органу державної влади визначається так:
Юрисдикція – це, в свою чергу, фактична діяльність органів державної влади щодо реалізації наданих їм компетенцій для вирішення підвідомчих їм питань.
З точки зору специфіки юрисдикції, як форми практичної реалізації компетенції, пропонується виділяти дві основні форми відповідної діяльності:
- Управлінська (організаційна) юрисдикція, під якою розуміється діяльність державних органів, прямо не тягне юридичних наслідків (планування, облік, розробка і прийняття рішень, контрольні заходи, і т. д.); Правова юрисдикція – така форма реалізації наданих компетенцій, яка безпосередньо тягне наступ наслідків правового характеру.
Співвідношення понять “юрисдикція” і “компетенція” в міжнародному праві
Як було зазначено вище, дискусія щодо визначення і співвідношення понять “юрисдикція” і “компетенція” існує не тільки на внутрішньодержавному рівні, але і в не меншому ступені на рівні міжнародно-правового регулювання, основними причинами якої виступають:
- Непослідовне застосування розглянутих термінів в різних міжнародно-правових документах; Вживання фактично різних за змістом і змістом термінів навіть в офіційних перекладах подібних документів в різних країнах; Відсутність чіткого нормативного визначення розглянутих понять.
При цьому сукупність зазначених причин спонукала представників наукової спільноти до розробки і пропозицією різноманітних теорій про зміст і співвідношення понять “юрисдикція” і “компетенція”, характеристика яких буде приведена нижче.
Підходи до співвідношення понять “юрисдикція” і “компетенція” в міжнародному праві
Як було зазначено вище, в силу сукупності різноманітних причин, в сфері міжнародного права особливої актуальності набула розробка теорій співвідношення понять “юрисдикція” і “компетенція”, як широко використовуваних, проте не визначених одноманітно категорій.
При цьому за доцільне проведення характеристиці трьох основних підходів в даній сфері, які отримали найбільшу поширення в науковому середовищі.
Представники першого підходу зводять зміст терміна юрисдикція в міжнародному праві до сукупності повноважень Міжнародного Суду, закріплених в його установчому документі, і дозволяють йому розглядати в межах компетенції суперечки, що передаються сторонами, а також виносити обов’язкові для відповідних сторін рішення. Іншими словами, юрисдикція при такому розумінні обмежується виключно повноваженнями суду по вирішенню міжнародних суперечок між державами. У свою чергу, “компетенція” охоплює всю сферу повноважень міжнародних юрисдикційних органів, в тому числі не пов’язаних з розглядом та вирішенням суперечок по суті.
У свою чергу, представники другого підходу розглядають компетенцію як обсяг повноважень юрисдикційного органу, що реалізуються на всьому протязі розгляду спору, а юрисдикція, в свою чергу, як право суду розглядати спір по суті, виносити в результаті підсумкове рішення, а також вживати інших, обов’язкові для сторін рішення по розглянутій справі.
Сукупність теорій, які формують третій підхід до співвідношення “компетенції” і “юрисдикції” в міжнародному праві, виходить з припущення про те, що в діяльності наддержавних юрисдикційних органів відмінності між компетенцією і юрисдикцією або відсутні зовсім, або є дійсно незначними, що, в тому числі, підтверджується практикою Міжнародного Суду в рішення якого розглядаються терміни нерідко використовуються як синоніми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)