ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ. ВЕРШНИКИ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст
√ Юрій Іванович Яновський (27 серпня 1902 р., хутір Маерове, нині Кіровоградська обл. – 25 лютого 1954 р., Київ) – один із романтиків української літератури початку XX ст., військовий журналіст, ветеран армії УHP.
! Олесь Гончар називав Ю. Яновського “поетом людської чистоти”, а Юрій Смолич – “поетом у прозі”.
– “Вершники” (1935 р., напрям – модернізм, течія – “романтика вітаїзму”, риси експресіонізму, імпресіонізму та неореалізму) – соціально-психологічний роман у новелах (жанрове нововведення Ю. Яновського) із елементами героїчного роману.
! Жанрова характеристика роману “Вершники” в літературознавстві неоднозначна. Він містить у собі й ознаки народної думи, і героїчної поеми. Його також характеризують часом як баладу в прозі або поему в прозі.
√ Композиція: роман складається з восьми новел: “Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі”, “Батальйон Шведа”, “Лист у вічність”, “Чубенко, отаман полку”, “Шлях армії”, “Адаменко”.
Усі Новели самостійні, проте становлять єдине ідейне та композиційне ціле.
Наскрізна нитка – возвеличення нового типу людини із залізною волею, яка здатна здійснити подвиг, пожертвувати собою.
√ Сюжет розвивається не хронологічно, є відхилення по часовій лінії наперед і повернення у минуле.
– “Подвійне коло” – перша новела з роману “Вершники”, в якій зображений трагізм подій громадянської війни 1919 р. в Україні (на прикладі родини Половців; під Компаніївкою на Одещині).
√ Ідея – підтвердження думки, що клас замінює рід як цінність; засудження братовбивства.
√ Мотиви новели: поява нової людини, вбивство брата, громадянська війна, розпад роду, взаємодія природи і людини.
√ Образна система.
– Андрій Половець – командир загону армії Денікіна.
– Оверко Половець – командир “купи кінного козацтва головного отамана Петлюри”.
– Мусій Половець – батько родини.
– Панас Половець – махновець.
– Сашко Половець – найменший брат (був із Панасом, залишився з Іваном).
– Іван Половець – червоногвардієць, командир загону інтернаціонального полку.
Братú – символи різних ідеологій.
! Окрім образів людей у новелі проступають образи природи (вітер, коні, земля, кавун, пил, буря, хмари, дощ, ліс) та явищ і предметів (шаблі, тачанки, крики, зойки, постріли, убивства).
√ Образи-символи: духовне прозріння – блакитні вежі; смерть, яку не поважають – кавун; батьківство – Мусій Половець; вічне повернення, два світи (людський і природний), існування людини між родинною та ідеологічною сферою – подвійне коло.
√ Цитатна характеристика героїв і подій.
– “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду…” (слова батька, які каже полонений Андрій братові Оверкові, котрий його полонив).
– “Рід – це основа, а найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді хай рід плаче, тоді брат брата зарубає” (Оверкові слова, сказані перед убивством брата Андрія).
– “Рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття!” (слова Панаса перед вбивством Оверка).
– “От бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс” (слова Івана до Панаса).
√ Художні засоби: екзотизми, епітети, метафори, гіперболи, порівняння, уособлення; риторичні запитання і оклики; інверсія, антитеза, повтор.
– “Шаланда в морі” – третя новела з роману “Вершники”, в якій описано довге чекання дружиною повернення свого Чоловіка зі штормового моря (січень – лютий 1919 року, на березі Чорного моря на Одещині).
√ У новелі утверджується краса людських почуттів, возвеличується відданість жінки, оспівується чоловіча сила, дух, які дають можливість протистояти морській і життєвій “бурі”.
Родина мислить – ся як невмируща цінність:
“І подружжя Половців пішло до домівки. Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено і дружно, як ходили ціле життя…”.
! Ідея новели “Шаланда в морі” – антитеза до ідеї новели “Подвійне коло”.
√ Серед основних Мотивів новели – родина як цінність, сила людини, природа і людина, сила кохання; “велике” і “мале” в людині; боротьба, жага до життя.
√ Образна система новели: Мусій Половець (рибалка) і Половчиха (віддана дружина Мусія), односельці Половців; явища природи (море, буря, хвилі, вітри, берег), предмети та явища навколишнього світу (артіль, шаланда, лахміття).
√ Цитатна характеристика Половчихи.
Письменник зосереджує більше уваги на внутрішньому стані Половчихи:
“вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі – висока й сувора, їй здавалося, що вона.- маяк невгасимої сили”.