ЮРІЙ ВИННИУК Народився 1952 р. – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ
Один із найталановитіших сучасних українських авторів розважальної літератури.
Юрій Павлович Винничук народився 18 березня 1952 р. у м. Станіславові (тепер м. Івано-Франківськ). Фах учителя української мови та літератури юнак отримав у Прикарпатському університеті. Одразу після завершенyя навчання переїздить до Львова. Сюди привозить цілу валізу досі піде не надрукованих власних рукописів. За цю знамениту валізу з творами Ю. Винничук й отримує дружнє прізвисько Чемодан.
У Львові знайти хорошу роботу виявилося непросто. Молодому письменникові довелося попрацювати й вантажником, і художником на заводі. Згодом був також автором і редактором кількох газет. Наприкінці 1980-х років Ю. Винничук долучається до створення естрадного театру-студії “Не журись!”, де нарешті вповні може виявити талант організатора й режисера. Саме тут митець реалізовує свій творчий потенціал: для театру він пише і сценарії, і пісенні тексти.
Для допитливих
“Не журись!” – популярний театр-кабаре, організований у 1988 р. в м. Львові Основою музично-театралізованих вистав колективу були авторські пісні, політична сатира, заборонені тоді пісні українських січових стрільців і вояків УПА. Національний гімн “Ще не вмерла Україна” (у ті часи заборонений) уперше прозвучав мі сцени саме у виставі театру “Не журись!”.
Тогочасна цензура не допускала до друку твори молодого автора, які не вписувалися в контекст соцреалізму, адже Ю. Винничук від самого початку орієнтувався на найкращі, найновіші зразки західного мистецтва. Але він продовжував писати “у валізу”. А ще на допомогу приходило почуття гумору, завдяки якому Ю. Винничук прославився як містифікатор. Наприклад, одного разу йому вдалося надрукувати в солідному виданні переклад твору ірландського поета Ріашабара, який був свідком нападу на Київ військ Батия в XIII ст. й описав ці події в поемі “Плач над градом Кия”. Сивочолі науковці
Взялися за вивчення унікального тексту, а незабаром “перекладач” зізнався, що насправді й поета, і твір він вигадав сам.
Нині вже ніхто не чинить перепон письменникові, і Ю. Винничук постійно радує читачів новими гостросюжетними творами: “Ласкаво просимо у Щуроград”, “Діви ночі”, “Весняні ігри в осінніх садах”, “Груші в тісті”, “Танго смерті”, “Аптекар” та ін. Найпопулярнішими текстами цього автора є напівдокументальні-напівмістифіковані краєзнавчі книжки “Легенди Львова”, “Таємниці львівської кави” тощо.
Особливості стилю. Творчість Ю. Винничука належить до літератури постмодернізму. Однією з визначальних ознак цього мистецького напряму є використання чужих текстів, їх переосмислення й пародіювання. Письменник захоплюється народними легендами, казками й часто легко та невимушено “грається” з ними, використовуючи у власних творах їх сюжети й образи.
Друга яскрава особливість Винничукового письма гумор, що просочується навіть у ті епізоди, у яких має бути страшно чи сумно. Тому в його письмі чимало т. зв. чорного гумору.
Для допитливих
Чорний гумор – гумор із домішкою цинізму, комічний ефект якого полягає в глузуванні над смертю, насильством, хворобами чи іншими “похмурими” темами.
Перегляньте в Інтернеті мультфільм “Як метелик вивчав життя”, знятий за мотиваМИ казки Ю. Винничука. Чому гумор тут можна назвати чорним? Що має на увазі оповідач, коли наприкінці фільму каже, що метелик “життя трохи вивчив”? Чого навчився метелик за свій перший день життя?
Тексти письменника відзначаються також таємничістю, динамічним сюжетом, незвичайною інтригою, а його мова виразно передає галицький колорит.
Ознайомтеся докладніше з повістю-казкою Ю. Винничука “Місце для дракона”. Тут автор по-своєму інтерпретує фантастичний образ дракона й змальовує цього монстра зовсім не таким, яким звикли бачити його в народному епосі.
Завдання освного рівня. Пригадайте, у яких прочитаних вами творах одним із персонажів був дракон. Які риси характеру йому притаманні?
Повість-казка “Місце для дракона” двопланова. Під зовнішнім казковим сюжетом прихований глибокий філософський підтекст1: автор дає змогу читачеві поміркувати про маски, за якими криється добро і зло, про справжню дружбу й підступну зраду, про доцільність самопожертви, про непросте життя поетичної натури в байдужому світі. Усі ці складні проблеми розкриваються у творі через алегоричні образи, центральним з яких є дракон. Але якщо в народному епосі дракон завжди є втіленням зла. то в “Місці для дракона” письменник застосовує прийом парадоксу1: дракон тут не кровожерний і лютий, а напрочуд миролюбний мрійник і романтик. Натомість люди виявляють свої найгірші риси: підступність і жорстокість. Можна сказати, що дракон у книжці Ю. Винничука більше людина, ніж самі люди. Добро і зло помінялися місцями. Також алегоричними є образи князя (який уособлює егоїстичну, лицемірну владу) та пустельника (що є втіленням пошуку істинної моралі).
1 Підтекст – інший, прихований сенс висловлювання, який не збігається з його прямим значенням. Підтекст узято за основу деяких тронів, зокрема алегорії.
Дракон Paurlhumax із комп’ютерної гри “The Elder Scrolls V: Skyrim”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)