Європейська економіка і соціальна структура у 18 столітті

Економічний підйом, спостережуваний у XVIII ст. відбувався нерівномірно, зростання супроводжувалося спадами. Сільське господарство, як і раніше, залишалося основною галуззю економіки, його об’єм у два – чотири рази перевершував обсяг промислового виробництва. У розвитку сільського господарства найбільші успіхи мали Голландія та Англія, які застосовували добрива і прогресивні методи обробки грунту. Все ширше розповсюджувалася мануфактура в Англії, Голландії, Франції, особливо в текстильному виробництві. Розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Якщо в XVII ст. у світовій торгівлі лідирувала Голландія, то тепер її місце зайняла Англія зуміла створити потужний промисловий потенціал, який перетворював її в “майстерню світу”.

Європейське суспільство складалося з різних класів і станів. До привілейованих класів належали дворяни і священики, які мали у власності землю, замки, іншу нерухомість. З цих класів формувався вищий адміністративний і військовий апарат. Буржуазія, яка вже мала величезні багатства, прагнула до оволодіння політичною владою, домагалася свободи підприємництва, ліквідації привілеїв дворянства і духовенства. Численне селянство потерпало від малоземелля, податків, неврожаїв, свавілля поміщиків і чиновників. Наймані робітники, яких із зростанням промисловості ставало все більше, отримували лише зарплату, яка не могла задовольнити потреби в їжі, одязі, житлі.

Переважна частина європейців проживала у сільській місцевості. Площа будинку в селі розподілялася між житлом для людей і приміщенням для худоби і клунями. Майно селян-бідняків складалося в основному з гака для підвішування котла, сковорідки, діжок для тіста, скрині, дерев’яних ліжка з матрацом, подушки, стіл, лави. Найбідніші спали на соломі на підлозі.

Росли міста, в яких в Англії проживало 30% населення, у Франції – 15 – 17%, Голландії – 50%. Міста, особливо столичні, перетворювалися в центри економічного, політичного, культурного життя. Багаті люди в містах будували будинки з безліччю кімнат для прийому їжі, гостей, відпочинку. У забудові багатих кварталів широко застосовувався цегла. У внутрішній обробці використовували матерчаті або паперові шпалери, паркет, інтер’єр прикрашався красивою меблями з дорогих порід дерева. По центральним вулицям міст прогулювалася багата публіка, демонструючи останню моду. Особливим попитом користувалися набивні бавовняні тканини з Китаю та Індії.

Із зростанням промисловості посилився приплив сільських жителів у міста. Великий розмах взяли міжконтинентальні міграції. Багато європейців переселялися в Америку.

Зміни відбувалися і в системі освіти. Діти вищих класів отримували освіту в коледжах і університетах, але все ж освіта ставало більш доступним і дітям з нижчих верств суспільства, так як у багатьох європейських країнах стало вводитися загальне початкове навчання. Приклад подала Пруссія, де в 1763 р. була введена загальна обов’язкова початкова школа. У 1774 р. був прийнятий закон про початковому навчанні дітей в Австрійській монархії. В австро-чеських землях наприкінці XVIII ст. вже діяло кілька тисяч шкіл різних ступенів.

Зросла друкована продукція, розрахована на людей з народу (казки, памфлети) і стала як би сполучною ланкою між “великою літературою” і масами. Збільшився випуск книг, стали виходити нові газети, журнали, альманахи. Йшов процес формування загальноєвропейської культури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Європейська економіка і соціальна структура у 18 столітті