Єдиний економічний простір: визначення

Єдиного економічного простору (ЄЕП) – одна з форм міжнародної інтеграції, яка сприяє розвитку взаємин між державами-учасниками. Це взаємини в різних сферах економіки, політики і громадської діяльності. Своєрідний єдиний ринок, створений в 2012, в нього входять Російська Федерація, Білорусь і Казахстан.

Сутність Єдиного економічного простору, його цілі і функції

Економічний простір аргументується базовими міжнародними договорами:

    1) Домовленість про загальні принципи і засади конкуренції. Включає в себе комплекс заходів у сфері антимонопольної політики, а також зводить до мінімуму державне втручання в економічну діяльність. 2) Домовленість про об’єднаних принципах підтримки агропромислового комплексу. Основним моментом є форми надання підтримки підприємствам сільськогосподарської галузі. 3) Договору про загальні критерії надання субсидій промислового характеру. 4) Договір про координацію доступу до сфери транспорту. Регламентує правила перевезення між країнами Митного союзу і встановлює єдину тарифну політику. 5) Домовленість про торгівлю в сфері послуг і інвестицій в державах – учасницях цієї спільноти. Сприяє сприятливому розвитку торгівлі і підвищує інвестиційний клімат. 6) Договір про систематизації правил управління в галузі охорони інтелектуального потенціалу. Сприяє створенню нормативно-правової законодавчої бази. 7) Домовленість про загальні правила регулювання технологічного процесу в Росії, Білорусії та Казахстані. Включає в себе звід правил технологічного характеру, які використовуються на підприємствах цих держав. 8) Договір про державні закупівлі. Полягає у встановленні сприятливих умов для постачальників країн – учасників. 9) Договір про статус працівників-мігрантів. Суть його в тому, щоб забезпечити вільний доступ до ринку праці, і мінімізація документообігу при даному процесі. 10) Договір про опір надходженню нелегальної робочої сили з інших держав. Включає в себе комплексні заходи щодо вирішення даної проблеми. 11) Домовленість про узгоджені дії у сфері макроекономіки. Полягає в прийнятті країнами-учасниками єдиних макроекономічних показників. 12) Договір про валютну політику. Спрямований на оптимізацію валютних взаємин, створення єдиного банку та інші заходи. 13) Договір про ситуацію на фінансових ринках. Сприяє вільному руху капіталу. Включає комплекс заходів, спрямованих на поліпшення банківської сфери, ринку цінних паперів і системи страхування. 14) Договір про регулювання монополій. Полягає в створенні умов для ефективної діяльності монополій. 15) Домовленості про діяльність монополій електроенергетичної галузі. Включає норми і принципи регулювання даної монополії, установка правил доступу, цін і тарифів. 16) Домовленості про діяльність монополій в галузі транспорту газу. 17) Домовленість про ринки нафти. Полягає в розробці загальних ринків нафти, установці принципів, норм, цін і тарифів та заходів з підвищення ефективності в даній галузі.

Сенс створення ЄЕП ​​полягає в створенні ситуації, коли будуть розвиватися держави-учасники, покращиться рівень життя людей, і підвищиться ефективність економічних процесів.

Цілі цієї спільноти наступні:

    – розвиток і підвищення торгових процесів між країнами, і підвищення їх економічних показників діяльності підприємств; – сприяння розвитку підприємницької діяльності, за допомогою зміцнення комплексу інфраструктури; – збільшення потенціалу в економічній сфері з метою підвищення загального рівня країн-учасників у зовнішньоекономічній сфері.

Виконуються наступні завдання:

    – створення ділянки вільної торгівлі, розробка методів спрощення і поліпшення даного процесу; – стандартизація правил, регламентів, що включають в себе питання норм санітарії; – зміцнення і забезпечення гнучкої макроекономічної політики; – формування сприятливого середовища, що сприяє ефективному товарообороту; – розробка комплексу єдиних заходів, які сприяють регулюванню всіх питань в структурах ЄЕП.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Єдиний економічний простір: визначення