ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
Олександр Олесь (справжнє ім’я Олександр Іванович Кандиба) відомий у літературі передусім як тонкий лірик. Він належить до тих людей, яким довго чекати слави не довелося, адже на другий день після виходу у світ його першої збірки віршів “З журбою радість обнялась” він прокинувся знаменитим.
Поезія О. Олеся одразу припала до душі читачам, недарма Леся Українка заявила, що він її випередив і тепер писати їй ліричні вірші не варто.
З поезією О. Олеся ви ознайомитеся в 10 класі, а в 5 класі вивчатимете віршовану оповідь “Ярослав Мудрий1” із книжки “Княжа Україна”. Її сюжет постав на основі літописних даних, тож, читаючи її, ви поринете в сиву давнину. Сподіваємося, вам буде цікаво перенестися, ніби машиною часу, на тисячу років назад і познайомитися з князем, якого народ нарік Мудрим. А ще ви прочитаєте казку О. Олеся “Микита Кожум’яка”, що написана для постановки на сцені. Вона створена на основі сюжету однойменної народної казки.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
(Із книжки “Княжа Україна” )
(Скорочено)
Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престолі,
Ярослав розумний, сів.
Святополком окаянним
Все зруйноване було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав звернув на лад.
І небавом2 Україна
Зацвіла, як пишний сад.
І небавом знову люде
Багатіти почали,
І Дніпром човни чужинців
Знову в Київ поплили.
1 Ярослав Мудрий – син київського князя Володимира (978-1054).
2 Небавом – незабаром.
Греки, німці, італійці,
Чехи, угри – всі ішли,
Купували, продавали
І у Києві жили.
Так живий, шумливий Київ
Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина
Дбав про його Ярослав.
Оточив його валами,
Ровом, мурами обвів.
Укріпив його, оздобив
І препишний двір завів.
До палат ішли невпинно
Чужоземні посланці,
Князь сидів на пишнім троні
З грізним берлом1 у руці.
І, допущені до князя,
Низько кланялись посли,
І до ніг дари складали,
Що з чужини принесли.
В час бенкету на бандурах,
Гуслях, різних сопілках
Грали весело музики;
Вина пінились в чарках.
Співаки пісні співали,
Скоморохи2, штукарі,
Розважаючи чужинців,
Метушились у дворі.
Після ситого обіду
Всі виходили з палат
Подивитись на верблюдів,
На муштрованих звірят.
І в Європі честю мали
Королі, князі, царі
Поріднитись з Ярославом,
Побувати у дворі.
Але мудрість Ярослава
Вся була в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Щоб не нищити народу
І народного майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.
Він прогнав лише поляків
І, щоб ворог тихшим став,
Він твердиню понад Сяном3 –
Ярославль свій збудував.
Та ходив на печенігів
І черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз у раз.
Та з Редедею касозьким
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.
1 Берло – палиця, оздоблена коштовним камінням, знак влади.
2 Скоморохи – мандрівні актори в Київській Русі.
3 Сян – річка в Східних Карпатах.
Наш співець Боян1 великий,
Найславніший із співців,
Сплів йому вінок безсмертний
Із пісень безсмертних слів.
Пролетіли дні короткі…
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов’ю проказав:
“Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам’ятайте
Мою заповідь одну:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.
Пам’ятник Ярославу Мудрому. Скульптор І. Кавалерідзе. м. Київ. 1997 р.
Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
І тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки”.
Та недовго пам’ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ…
До речі…
Князя Ярослава в народі прозвали Мудрим за його любов до знань і розсудливе управління державою. Князь створив першу бібліотеку в Київській Русі (про це згадується в “Повісті минулих літ”), але її і досі не знайдено. А ще він поширював справу свого батька – князя Володимира Великого, який охрестив Київську Русь. На честь перемоги над печенігами Ярослав збудував у Києві Софійський собор – одну з найбільших святинь християнства. Саме в період князювання Ярослава Мудрого Київ став одним із найбільших і найкрасивіших міст Європи.
Софійський собор. м. Киів
1 Боян – співець, гусляр, давньоруський княжий поет.
1. Ярослав Мудрий прогнав
А чехів
Б поляків
В греків
Г німців
2. Мстислав у поєдинку подолав
А Бояна
Б Редедю
В Ярослава
Г Святополка
3. Святополка в оповіді “Ярослав Мудрий” названо
А твердинею
Б чужинцем
В співцем
Г катом
4. У якому столітті відбуваються події в оповіді “Ярослав Мудрий”? Що ви знаєте про цей період в історії України?
5. Як змінився Київ за князювання Ярослава Мудрого?
6. Чому Ярослав Мудрий не хотів воювати? Як це його характеризує?
7. Що заповів своїм синам Ярослав Мудрий?
8. Чому, на вашу думку, королі й князі з усієї Європи мали за честь поріднитися з Ярославом?
9. За що поважали Ярослава кияни й іноземці?
10. Чого навчає оповідь О. Олеся “Ярослав Мудрий”?
11. Поділіть текст оповіді “Ярослав Мудрий” на чотири частини. Доберіть до кожної з них заголовок і запишіть у зошит.
12. Висловіть свої міркування щодо виконання нащадками заповіту Ярослава Мудрого. Чи близькі слова із заповіту сучасним українцям?
1. Прочитайте казку О. Олеся “Микита Кожум’яка”. Випишіть у робочий зошит незрозумілі слова.
2. Знайдіть у мережі Інтернет чи в енциклопедії інформацію про виникнення театру (за бажанням).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)