Яричевський Сильвестр

Related posts:

1. СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 1123) – літописець, церковний діяч, ігумен Видубицького монастиря. З 1118 р. – єпископ переяславський, автор Другої, так званої Лаврентіївської, редакції (переяславського зведення) “Повісті врем’яних літ”. У приписці, що йде в кінці записів за 1110 р., зазначено: “Игумен Силивестра святого Михаила написах книгы си Летописец, надеяся от бога милость прияти, при […]...
2. ЛЯСКОРОНСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР ЛЯСКОРОНСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 19.05.1754, Київ) – культурно-освітній діяч, письменник першої половини XVIII ст. По закінченні курсу навчання в Києво-Могилянській академії залишився в ній учителем. З 1734 р. почергово викладав граматику (два роки), синаксиму (1737- 1738), риторику. З грудня 1740 р. – академічний екзаменатор, з 29 січня 1741 р. – ігумен, а згодом […]...
3. В борні “В борні” – підпільно видана збірка пісень УПА. Вийшла у середині 40-х (час і місце видання не зазначено), як відбиток машинописного тексту. На титульній сторінці – геральдика організації ОУН та прапор з тризубом. Містить вірші-пісні “Гімн українських націоналістів” (“Ми зродились із крові народу”), “Марш українських націоналістів” (“Родились ми великої години”), “Юнацький марш” (“Чуєш, сурми грають”), […]...
4. Наука і культура Словенії У Словенії з 1998 обов’язковим є дев’ятирічна освіта, яку дають основні школи. Понад 93% випускників основних шкіл продовжують освіту в середніх професійних школах і гімназіях. Термін навчання в гімназіях – 2-3 роки, в середньотехнічних школах – до 4 років. Вищу освіту здобувають студенти в двох університетах – Люблянськом і Маріборського, а також в інших вищих […]...
5. КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
6. ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ Химерний, маленький, Бокастий, товстенький Коханчик удавсь; У тісто прибрався, Чимсь смачним напхався, В окропі купавсь. На смак уродився, Ще й маслом умився, В макітрі скакав… Недовго нажився, У дірку скотився, Круть-верть – та й пропав. Хотів був догнати – Шкода шкандибати: Лови не лови! А як його звати – Лінуюсь сказати, А нуте лиш ви! […]...
7. Богдан-Ігор Антонич – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були […]...
8. Іван Максимович Шаповал ІВАН ШАПОВАЛ Іван Максимович Шаповал народився 1905 року в с. Гаражівці, Близнюківського району, Харківської області, в селянській родині. З 1928 по 1933 рік учився на робітфаці й працював у Дніпропетровському історичному музеї. З 1934 по 1938 рік учився в металургійному інституті, а потім працював інженером на заводі ім. Карла Лібкнехта та ДПРЗ. Далі – доцент […]...
9. “ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ…” – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893) – З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ * * * Химерний, маленький, Бокастий, товстенький Коханчик удавсь; Пам’ятник варенику в м. Черкасах У тісто прибрався, Чимсь смачним напхався, В окропі купавсь. На смак уродився, Ще й маслом умився, В макітрі скакав… Недовго нажився, У дірку скотився, Круть-верть – та й пропав. Хотів був догнати – Шкода шкандибати: Лови не лови! А як його […]...
10. Фішбейн Мойсей (1946) Фішбейн Мойсей Мойсей Фішбейн народився 1946 року в Чернівцях. Освіта вища філологічна. Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Платоновича Бажана. 1979 року був змушений емігрувати. Живе в Німеччині. 1989 року замислив, а відтак справдив свою акцію: першу поїздку чорнобильської дітвори за кордон – до Держави Ізраїль. Автор книжок: “Ямбове […]...
11. ТЕМИ НАУКОВИХ (КУРСОВИХ ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ) Теми наукових (курсових дипломних, магістерських) робіт з фольклору Дохристиянські вірування українців і поетичний світ. Образи язичницьких богів в українській календарно-обрядовій поезії. Замовляння на Поліссі. Синтез ритуалу і слова в українських замовляння. Дитячий фольклор Східного Полісся. Легенди і перекази Глухівщини. Зимовий фольклор рідного краю. Весільні пісні жителів мого села. Культ вогню і води в українських весільних […]...
12. Микола Іванович Костомаров (1817 – 1885) Микола Костомаров Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми – Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну […]...
13. Марко Кропивницький Кропивницький Марко Лукич народився 10 травня 1840 р. в селі Бежбайраки (Бажбийраки), тепер Кропивницьке, на Херсонщині в збіднілій дворянській родині. Це визначний актор, режисер і драматург, один із засновників і керівник першого самостійного українського професіонального театру побутового напрямку. Працюючи дрібним чиновником у повітовому суді і ратуші то в Бобринцях, то в Єлисаветграді (в 1861-71 рр.) […]...
14. Тематика рефератів – Додатки 1. Обставини виникнення давньої української літератури. 2. Проблема періодизації давньої української літератури. 3. Жанровий склад української літератури періоду Київської Русі. 4. Українські переклади Біблії. 5. Фольклорні елементи у “Повісті минулих літ”. 6. Українські апокрифи: походження, функціонування, образи. 7. “Сказання про Бориса і Гліба”: від фактів – до художності. 8. Образ автора у “Благанні” Данила Заточника. […]...
15. Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
16. Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
17. Гейдельберзькі романтики Гейдельберзькі романтики – група німецьких письменників першої половини XIX ст. (А. Арнім, К. Брентано, брати Я. і В. Грімм та ін.), які захоплювалися збиранням, систематизацією, вивченням та публікацією фольклору, видали кількатомний збірник народних пісень: “Чарівний ріг хлопчика” (1805-06), “Дитячі і родинні казки” (1812) тощо. З 1909 А. Арнім та К. Брентано переїхали до Берліна, але […]...
18. КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ Харківського університету (1842). Належав до студентської громади на чолі з М. Костомаровим. У 1847 – 1860 рр. – столоначальник у […]...
19. МАРІЯ ПРИГАРА (1908-1983) МАРІЯ ПРИГАРА Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча дівчинка насолоджувалась чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи, захоплювалась милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім’я переїхала в Київ, а потім – […]...
20. ГРІНЧЕНКО НАСТЯ ГРІНЧЕНКО НАСТЯ (псевд. – Гаєнко Н., Сагайдачна Настя, Наталка та ін.; 25.12.1884, с. Нижня Сироватка, тепер Сумської обл. – 14.10.1908, Київ). Дочка Б. та М. Грінченків. Навчалася у Львівському університеті (1905-1907). Вела пропагандистську діяльність серед робітництва у Києві, Полтаві, Лубнах, брала участь у збройному виступі лубенських робітників. Двічі була ув’язнена, внаслідок чого тяжко захворіла і […]...
21. Кого називали “залізним канцлером”? У середині XIX століття Німеччини як такої не існувало. Безліч середньовічних воєн, боротьба за владу розділили її на кілька дрібних, фактично невідомих держав, тон серед яких задавали Австрія і Пруссія. Прусське королівство, кероване твердою рукою князя Отто Бісмарка (він був главою уряду), було відомо суворої чиновницької дисципліною і потужної, добре навченої і озброєної армією, яка […]...
22. Формуємо предметні та ключові компетентності – ПРОЗАМ ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ Запам’ятайте! – Літературно-мистецькі напрями й течії не мають чітких часових меж, можуть довго існувати поряд, взаємопроникаючи та взаємозбагачуючись, як романтизм і реалізм. – Літературна творчість Е. Т. А. Гофмана створена уявою письменника, але вона тісно пов’язана з реальністю: з вадами суспільства тогочасної Німеччини, з духовністю ентузіастів та бездуховністю філістерів. – Митці “чистого мистецтва” доповнили актуальні […]...
23. Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии” М. Маркевича, статті М. Костомарова та ряду польських і німецьких авторів. Вважаючи, що видання призначене “для высшой классы русинов”, видавець […]...
24. З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...
25. Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її організаторами – Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким. На початку 30-х років XIX ст. львівський семінарист М. Шашкевич став натхненником, ідеологом та організатором “Руської трійці”, гуртка вільнодумних студентів, членами […]...
26. ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Додаткова біографія Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864р. у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. Вчився в Охтирській бурсі (1874 – 1879) та Харківській духовній семінарії, де самотужки грунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв’язки з харківським […]...
27. Липа Іван Львович (24 лютого 1865 – 13 листопада 1923) Липа Іван Липа Іван (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865 – 13 листопада1923) – громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань УНР. […]...
28. Мирний Панас – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 р. у родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власні хліби. Чиновницька служба Рудченка почалася у 1863 р. у Гадяцькому повітовому […]...
29. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
30. Вічні теми Вічні теми – літературні теми загальнолюдського значення, перейняті пошуками смислу життя та першосутності, ролі особистості в контексті всесвіту. Тому у світовій літературі, незважаючи на ненастанно змінні конкретно-історичні ситуації, акцентуються визначальні мотиви людського буття, пов’язані з життям та смертю, людиною і природою, людиною і Богом, любов’ю і ненавистю, добром і злом, творчістю та руйнуванням тощо. Через […]...
31. ГРІНЧЕНКО МАРІЯ ГРІНЧЕНКО МАРІЯ (псевд. – М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко та ін.; 13.06.1863, м. Богодухів, тепер Харківської обл. – 15.07.1928, Київ). Дружина й соратниця Б. Грінченка. По закінченні Богодухівської гімназії (1881) вчителювала (спочатку на Богодухівщині, потім – у місцях праці чоловіка). Почала друкуватися 1884 р. Це – поезії, надруковані в журналах “Зоря”, “Правда”, “Дзвінок” та […]...
32. Лубкова література Лубкова література – дешеві масові літературні видання з ілюстраціями. Поширювалися в Україні (та Росії) з другої половини XVIII ст. Спочатку на лубках (липовому лубі), містили віршові та прозові ілюстровані тексти (адаптовані тексти рицарських романів про Бову Королевича, Єруслана Лазаревича та ін., житій святих тощо). З’являлися співаники (“Молодий чумак”, 1884; “Сліпий кобзар”, 1883), сонники, побутові сцени […]...
33. ПЕТРО ОСАДЧУК (нар. 1937) ПЕТРО ОСАДЧУК Якби йому, якось зізнався Петро Осадчук, запропонували одним реченням виразити сенс свого життя, мету і спрямованість багатьох його римованих і неримованих писань, він сказав би: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли почувається кровинкою свого народу, його вразливим нервом. […]...
34. Украинский альманах “Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка […]...
35. Життя і творчий шлях Миколи Івановича Костомарова (1817 – 1885) Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми – Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну Вороніжської області […]...
36. Педагогічна система Педагогічна система – це взаємодія різних взаємозв’язаних структурних компонентів, які об’єднані однією освітньою метою розвитку індивідуальності й особистості. Педагогічна система традиційного освітнього процесу складається з семи елементів: мета навчання, зміст навчання, учні, навчальні, методи, засоби і форми навчання, і це дозволяє проводити його дослідження і розробку як цілісного педагогічного явища. Педагогічний процес – сукупність спеціально […]...
37. БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО (27.08.1774, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. – 23.06.1856, там же) – письменник, літературний критик, мовознавець, педагог. Народився в родині потомків козацької старшини. Виховувався в Сухопутному шляхетському кадетському корпусі (Петербург), де одержав чин поручика (1793). Служив у війську, а після відставки (1798) в чині капітана жив і служив у Прилуках – в суді, наглядачем […]...
38. Вергілій: творчість, значення і переклади Вергілій (Virgil), Марон Публій (70-19 до н. е.) – найбільший з римських поетів. Він успішно наслідував Пастораль Феокрита, дидактичним поем Гесіода і Арата і епосу Гомера, вивівши на новий рівень все три жанру. У своїх “еклоги” на тлі традиційної пасторальної ідеалізації автор торкається багатьох злободенні проблеми, в “Георгіках” він трансформував сухий дидактизм своїх попередників в […]...
39. МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946) МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ Усяка література має своїх видатних трудівників. Людей, які завжди єднають творця і читача. Михайло Слабошпицький – трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам’ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом […]...
40. БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896 р. працею “Ukraina Irredenta” (“Незалежна Україна”), в якій із соціал-демократичних позицій проаналізував галицьку дійсність і сформулював висновок про необхідність вибороти […]...