Які жанрові ознаки роману Олеся Гончара “Тронка”?
ОЛЕСЬ ГОНЧАР
У романі “Тронка” Олесь Гончар прагнув художньо осягнути найживотрепетніші питання сучасності, її складні проблеми й вражаючі контрасти. Задум письменника полягав у тому, щоб показати життя конкретної людини в тісних зв’язках з буттям планети, а планетарні проблеми спроектувати на індивіда. Такий масштабний погляд вимагав особливої форми. Сам Гончар висловив з цього приводу такі міркування: “Сильний зміст сам повинен шукати й знайти собі форму найвідповіднішу, невимучену: дайте йому волю, і він знайде природну пластику і красу ліній чи кольорів, віділлється саме в ту форму, яка треба…” Такою жанровою оболонкою “Тронки” стала форма роману в новелах, майстерно розроблена Ю. Яновським у “Вершниках”, її використання цими видатними художниками слова закономірне й зумовлене однаковим задумом – втілити, синтезувати епоху в її найголовніших виявах.
Олесь Гончар часто звертався до новели як самостійного жанру. Вона приваблювала його сконцентрованістю подій, підкресленням найістотніших рис у подіях, роздумах, характерах, композиційною довершеністю, стрімкістю розвитку сюжету. Дванадцять новел “Тронки” – це дванадцять завершених історій, об’єднаних авторським задумом, а також чи то спільним героєм, чи то проблемою, темою. Так, у новелах “Азбука Морзе” і “Залізний острів” діють одні й ті самі герої – Тоня й Віталик. Інші новели вибудовують кістяк окремої сюжетної лінії, її вузлові моменти. Наприклад, змалюванню “динозавра культівської доби” майора Яцуби, його стосунків з донькою присвячено розділи “Пікетажистка”, “Тут багато неба”. Цим досягається цілісність твору, наскрізність його сюжету. Зцементовує роман і просторова точка, зображена письменником,- той конкретний куточок таврійського степу, де живуть і працюють радгоспники, будівники каналу, ракетники. Часові виміри твору охоплюють сучасне, минуле й майбутнє. Це епізоди багатої на події історії причорноморських степів, роки Великої Вітчизняної війни, які проектуються на день сьогоднішній, “одне літо людського життя”. Така паралель яскраво ілюструє-думку письменника про зв’язок часів і поколінь, допомагає глибше осягнути проблематику сьогодення.
Кожна з новел досліджує певний характер – старий Горпищенко, Дорошенко, Лукія, Віталик, Тоня, Уралов; показує його суть через ставлення до найпекучіших питань середини XX століття: творення й руйнування, екологія, гармонія природи і людини, ставлення людини до праці як мірило духовності, взаємини батьків і дітей, війна і мир. Саме жанрова специфіка твору дала письменникові змогу вільно оперувати багатим життєвим матеріалом, покладеним в його основу, масштабно відтворити панораму життя.
Related posts:
- Мої роздуми над прочитаними сторінками роману Собор Олеся Гончара – Творча робота з української літератури …Крізь каміння бачити Собор. Сент-Екзюпері Здіймаються голуби над собором. Крилами своїми витягують стрілчасті шпилі у піднебесся, наче хочуть врятувати цей світ краси від земного полону. І погляд людський летить за птахами у височінь, щоб там, над хмарами, хлипнути повітря чистого, хоч на мить розправити крила душі, відчути солодку радість вільного польоту. Та куди б не […]...
- Розвиток читацьких інтересів старшокласників (на матеріалі аналізу роману Олеся Гончара “Собор”) О. Слижук, Кандидат педагогічних наук Запорізький національний університет Організація читацької діяльності старшокласників має свої особливості. Вони пов’язані зі здатністю учнів цілісно сприймати твір, аналізувати його, узагальнювати й висловлювати своє ставлення до нього. Саме в 10-11 класах помітне переважання понятійного осягнення творів над їх образною конкретизацією. Розширюється вплив художньої літератури на емоційну сферу учнів, який породжує […]...
- Шкільний твір на тему – Роман “Людина і Зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” (А. Погрібний). Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом […]...
- Шкільний твір на тему – “Модри камень” Олеся Гончара: особливість оповіді Олесь Гончар був активним учасником живої історії, пам’ятав усі її суперечності, сповнені драматизму. Письменника в будь-якому творі цікавив внутрішній світ людини, художнє дослідження його змін у різноманітних життєвих обставинах. Гончар – майстер оповіді про внутрішнє оновлення героя, яке відбувається під впливом дійсності. Солдат-фронтовик випадково зустрівся з дівчиною Терезою зі Словаччини. В обох виникають перші почуття, […]...
- “Прапороносці” Олеся Гончара Прапороносці – роман-реквієм, це – гімн на честь полеглих. Основна проблема роману: людина на війні. У творі змальовано біль утрат. Майже кожна сім’я утратила на фронті батька чи сина, дочку чи матір, а багато з них шкандибали на милицях. Автор писав, що він хотів поєднати високий дух романтики з “проривом “до правди, до зображення війни […]...
- Життя і творчий шлях Олеся Гончара (1918 – 1995) Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918p. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір. Тридцяті роки в […]...
- Не втратити зерна духовності (до 90-річчя від дня народження Олеся Терентійовича Гончара) О. Слижук, Кандидат педагогічних наук, доцент Запорізького національного університету Є у долі кожної нації люди, яким відведено роль її творців, провідників. Імена цих людей записані у книгу історії кожного народу, вчинки їхні великі, непідвладні ні часові, ні злому слову. Час тільки знімає облуду з людських очей, і тоді вони починають розуміти велику силу Генія. До […]...
- Людина – головний герой Олеся Гончара Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” – твір з української літератури Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...
- ВНЕСОК ОЛЕСЯ ГОНЧАРА У ПРОЦЕС ВІДРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І. В. Сироїд, Аспірант (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) У статті на основі публіцистичних матеріалів та спогадів висвітлено громадсько-політична діяльність Олеся Гончара, спрямована на захист української мови в умовах панування тоталітарної радянської системи, проаналізовано становище Мови та процес надання їй статусу державної. Упродовж сімдесяти років Україна перебувала у складі тоталітарної радянської держави. Основною ознакою […]...
- Вивчення новели Олеся Гончара “Фантазія місячної ночі” С. Жила, Доктор педагогічних наук, професор Чернігів За програмою з української літератури для 5-12 класів авторського колективу під керівництвом доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента АПН України Ніли Йосипівни Волошиної у 8 класі вивчається новела Олеся Гончара з його роману “Берег любові” – “Фантазія місячної ночі”, яку Анатолій Погрібний назвав “рідкісним за своєю силою “твором у […]...
- Шкільний твір на тему – Краса людських почуттів у трилогії Олеся Гончара “Прапороносці” Творчість Олеся Гончара – особливе явище XX ст. Вона видатна тим, що ніколи не втрачає свого значення, завжди служить народу, суспільству. Письменник завжди відкривав нове у цьому житті, сміливо і мужньо висловлював свої принципи, обстоював гуманістичні погляди на особистість в умовах тоталітарної доби. У “Прапороносцях” Гончар передавав усі складності випробувань, змагання Духовних і фізичних сил […]...
- Жанрові витоки та літературна генеза роману “Гаргантюа та Пантагрюель”. Своєрідність хронотопу роману Присутнє поєднання пародій і світової культури. Рабле порівнює читача з собакою, що має вигризти мозок з кістки. Він звертається до казок та легенд. З’являється гротескність та алегорія. Роман демонструє кризу сучасного ренесансного суспільства. Маска блазня – поєднання дурості та мудрості. Новий варіант абсурду – одружуватись чи ні. Дзвінкий острив – алегорія до Ватикану. Картина має […]...
- Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” – Зразок твору – ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно маленький шедевр Олесь Гончар […]...
- Жанрові особливості роману Євгеній Онєгін У 1823 році Олександр Сергійович почав написання свого знаменитого роману “Євгеній Онєгін”, перебуваючи в південному засланні. У той час поет захоплювався творчістю Байрона, і романтичні мотиви поезії англійського поета відклали відбиток на творчість Пушкіна в той період. Але все ж твір “Євгеній Онєгін” не можна назвати романтичним. Жанрова своєрідність роману Слід зазначити, що до питання […]...
- Сила любові: Слово про Олеся Гончара Книга публіцистики Олеся Гончара, видана “Українським письменником”, має просту і промовисту назву – “Чим живемо. На шляхах до українського відродження”. Чим жили, живемо і житимемо – цьому, власне, присвячена вся повновага натхненна творчість прапороносця нашого письменства, який міг би з повним правом сказати про себе словами П. Тичини: “За всіх скажу, за всіх переболію”. Доля […]...
- До Дня Перемоги – “Мене війна веде все далі” – Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара Л. Фурсова, Учитель-методист Дніпропетровська обл. Мета: поглибити знання про Олеся Гончара; виховувати любов до, поезії, повагу до учасників Великої Вітчизняної війни, патріотизм, бажання вивчати літературу письменників рідного краю. Обладнання: портрет О. Гончара у вишитому рушнику, репродукції фотографій, декорації для сценок, костюми для учасників монтажу, куточок письменника (журнальний столик, на ньому фото О. Гончара часів війни, […]...
- Шкільний твір на тему – Олесь Гончар. “За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”) Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала Друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти […]...
- Шкільний твір на тему – Красиве й потворне в романі Олеся Гончара “Людина і зброя” “Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, і його ніколи не плутаєш із іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір […]...
- Короткий переказ – Новела з роману “Тронка” – “Залізний острів” – ОЛЕСЬ ГОНЧАР ОЛЕСЬ ГОНЧАР Блакитніє море. Дитячим щебетом розпочинається ранок на одному із мальовничих півостровів. Тут дитячий табір відпочинку. Люди в ньому веселі, безжурні, але й серед них виділяється Тоня Горпищенко зі своїми вигадками і завзяттям, і голосом, як веселий дзвіночок. Хоч нікому й не потурає, як і їй самій батько не потурав, уміє всякого приструнити, Тоня […]...
- Залізний острів (з роману Тронка) (стисло) – Олесь Гончар Залізний острів (з роману Тронка) (стисло) – Олесь Гончар Віддає блакиттю море. На красивому півострові, що зветься у народі “кутом” або “Комуною”, роздається гул дитячих голосів. Протягом року на цій території відбуваються різноманітні наради, з’їзди серйозних громадян, а жаркої пори року вся місцина потрапляє у розпорядження малих піонерів. Серед шуму дитячого голосіння чітко виділяється голос […]...
- Зразок шкільного твору – МОЯ ДУША – ЦЕ ХРАМ, ЧИ КУПА ЦЕГЛИ? (за романом Олеся Гончара “Собор”) – 11 КЛАС Варіант 1 I. Собор як символ історичної пам’яті, духовності, краси, гармонії. II. Філософія буття ь романі О. Гончара “Собор”. III. “…кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі й тривоги” (Є. Сверстюк). Варіант 2 I. Оцінка роману О. Гончара “Собор” сучасними літературознавцями й критиками. II. Висвітлення складних проблем сучасності в романі […]...
- Жанрові, композиційні особливості роману “Війну і мир” Роман являє собою унікальний витвір, це величезна художнє полотно, що не підпадає ні під один жанровий канон. У творі близько 600 героїв (майже 200 – реальні історичні персонажі), описано 20 батальних сцен, роман містить величезну кількість побутових сцен. У літературознавстві “Війну і мир” прийнято називати романом – епопеєю. До романическим рис належать розповідь про приватних […]...
- Твір на тему – Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро і зло, честь і безчестя, […]...
- РОЛЬ ПЕЙЗАЖУ У НОВЕЛІСТИЦІ О. ГОНЧАРА Пейзаж у новелістиці О. Гончара займав одне з провідних місць як засіб розкриття взаємин людини зі світом, в якому вона живе, і як засіб розкриття образу людини, її характеру. Пейзаж може виступити й складовим елементом обставин. Слід відзначити, що у кожного письменника є домінуючим той чи інший пейзаж. У О. Гончара – степ. Письменник демонструє […]...
- ПРО ФОРМУВАННЯ ЖАНРУ РОМАНУ, ЙОГО ОЗНАКИ І РІЗНОВИДИ – Дзеркало, з яким ідеш по великій дорозі, aбo Про роман у літературі XIX століття – Золоте століття роману ПРО ФОРМУВАННЯ ЖАНРУ РОМАНУ, ЙОГО ОЗНАКИ І РІЗНОВИДИ Як літературний термін слово “роман” уперше використав англійський літературознавець Джордж Патенхем у праці “Мистецтво англійської поезії” у XVI ст. Спочатку цим словом називали будь-які віршовані твори, написані деякими європейськими мовами, зокрема французькою, італійською, іспанською. Згодом так починають називати прозові твори зі специфічною любовною тематикою. Роман (від франц. […]...
- ЕПОС ТА ЙОГО ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ – Епос – різновид літературного роду, що охоплює твори, в основі яких лежить прозова оповідь про події зовнішнього світу. √ Жанрові різновиди епосу: міф, казка, легенда, притча, оповідання, новела, повість, роман. ! Зароджується епос у фольклорі з малих Жанрових форм – казки, епопеї, билини, історико-героїчних пісен. Продовжує розвиватися на рівні середніх форм – поем, повістей, […]...
- Творчі роботи наших користувачів – НАЗВА КВІТІВ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНІ ОЗНАКИ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ О. ОЛЕСЯ ТА Б. – І. АНТОНИЧА) – Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Творчі роботи наших відвідувачів НАЗВА КВІТІВ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНІ ОЗНАКИ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ О. ОЛЕСЯ ТА Б. – І. АНТОНИЧА) Наділення певних квітів різноманітними символічними значеннями відбулося ще в часи становлення міфологічної свідомості Люди здавна захоплювалися квітами, які для них були і залишаються ідеалами прекрасного, втіленням життя і смерті, кохання і ненависті, […]...
- Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” – твір з української літератури 9 травня 1945 року! День Перемоги! У цей день, може, вперше вільно, на повні груди зітхнули мільйони людей. Воїн-месник, воїн-герой нарешті повертається додому. По довгій степовій дорозі іде він, овіяний славою звитяжних, боїв, обкурений пилюкою фронтових доріг, зігрітий теплотою сердець вдячних визволених. Так закінчується роман О. Гончара “Прапороносці” – чудовий твір про тих, хто подолав […]...
- “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..” (за романом О. Гончара “Собор”) – твір з української літератури Невдовзі після створення роману “Собор” Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: “Щойно прочитав “Собор”. Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять…” Саме так і сталося. Роман “Собор” довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений… Я думаю, ця заборона була прямим свідченням […]...
- Система образів роману П. Коельйо “Алхімік” (Сантьяго, Фатіма, Мельхіседек, Алхімік). Поняття своя доля, призначення, мрія душі, сенс існування. Мотиви й образи світової культури у творі. Ознаки роману-притчі – Бразилія – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей розвитку сучасної зарубіжної літератури; знання життя та концепції творчості П. Коельйо; розуміння значення його роману “Алхімік” для перебігу сучасного літературного процесу; навички сприймання інформації на слух; уміння оцінювати культурно-мистецькі явища; уміння аналізувати образи героїв літературного твору; культуру мовлення; аналітичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: […]...
- Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” – 11 клас – ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 травня 1945 року! День Перемоги! В цей день, може, вперше вільно, на повні груди зітхнули мільйони людей. Воїн-месник, воїн-герой нарешті повертається додому. По довгій степовій дорозі йде він, овіяний славою звитяжних боїв, обкурений пилюкою фронтових доріг, зігрітий теплотою сердець вдячних визволених. Так закінчується роман О. Гончара “Прапороносці” – чудовий твір про тих, хто подолав […]...
- Жанрові константи і модифікації новели ХХ ст Історичний розвиток жанру новели відбувався у боротьбі двох протилежностей – наближення до стабільності та постійного розширення його естетико-пізнавальних можливостей. Так, з появою модернізму, визначальними рисами якого стають новизна і антитрадиціоналізм, пов’язане виникнення одного з жанрових типів новели – модерністського. Модернізм свідомо затверджує змістове значення усіх елементів форми. Зміст підкоряється умовній формі. Широко використовується ефект ірреального: […]...
- Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю О. Гончара і О. Довженка) Олесь Гончар у романі “Собор” піднімає важливі питання збереження людських душ, пам’яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: “Що буде з нами? З людьми, заводами, […]...
- “КНИГА ПІСЕНЬ” Г. ГЕЙНЕ (“НА ПІВНОЧІ КЕДР ОДИНОКИЙ…”, “КОЛИ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ДВОЄ…”): ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ЗБІРКИ, ОБРАЗ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ФОЛЬКЛОРНІ ЕЛЕМЕНТИ (ОБРАЗИ, МОТИВИ, СИМВОЛИ, ЖАНРОВІ ОЗНАКИ ПІСНІ ТА ІН.). УТІЛЕННЯ ВИСОКОГО ПОЧУТТЯ КОХАННЯ У ВІРШАХ МИТЦЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ТВОРІВ. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння завдяки засобам виразного читання ідейно-художнього змісту поезій Г. Гейне; словниковий запас; навички виразного читання напам’ять, зв’язного мовлення; критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички оцінювання та самооцінювання результатів праці; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: […]...
- КРИМ В ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ Терени Криму сприяли розвою таланту багатьох митців, серед яких почесне місце посідає Олександр Олесь. М. Грушевський свого часу визнав його “найбільшим з нині живущих поетів України” [4, с. 196]. Ім’я “українського Гейне” [3, с. 12] довгі роки було майже невідоме широкому загалові, позаяк 1918 р. Олесь назавжди покинув Батьківщину. Літературний дебют Олеся відбувся 1904 р. […]...
- Особливості концептосистеми постмодерного роману (На матеріалі роману М. Бабака “вільхова кров”) Будь-який текст, і постмодерний роман зокрема, характеризується наявністю плану змісту і плану вираження, тобто поверхової та глибинною структурами. Остання може бути інтерпретована у межах семантики. Семантика тексту багатоаспектна, і значна її частина? імпліцитна. Семантика компонентів, з яких складається текст, базується на результатах когнітивних процесів і визначається специфічною роботою свідомості з аналізу предметної дійсності з метою […]...
- Мотиви й образи народних пісень у поезіях О. Олеся – 8 клас – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О. Олесь входить в літературу як співець кохання. Він почав писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев’ять років. Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні. Як відомо, О. Олесь любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. На його думку, музика може передати почуття душі найкраще, тому його вірші […]...
- ГРИГІР ТЮТЮНИК “ДИВАК”. ІДЕЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БАГАТСТВА ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ОБРАЗ ОЛЕСЯ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – допомогти учням усвідомити провідну ідею твору; – розвивати вміння оцінювати поведінку персонажів; помічати художні деталі у творі, робити висновки; формувати усвідомлення особливого призначення кожної людини на землі; – виховувати прагнення до самореалізації і розкриття своїх кращих рис. Тип уроку: комбінований. Найголовнішого очима не побачиш. Найглибше бачить тільки серце. Антуан де Сент-Екзюпері ПЕРЕБІГ УРОКУ […]...
- Позакласне читання. Повість О. Гончара “Бригантина” Тема. Позакласне читання. Повість О. Гончара “Бригантина” Мета: розширити знання учнів про художню книгу, її тематичне, ідейно-художнє розмаїття; ознайомити учнів із творчістю Олеся Гончара, зацікавити учнів, спонукати їх до самостійного читання, до роздуму над прочитаним; розвивати навички коментування найцікавіших епізодів, навички ведення читацьких щоденників, розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати почуття людяності, толерантності, відповідальності за свої […]...