Які завдання стоять перед соціологією

Які завдання стоять перед соціологією як наукою?
1. Методологічні. До них відноситься осмислення соціологією своєї ролі і місця серед інших наук; розробка методів просування до істинності та об’єктивності; вироблення принципів (т. е. якими способами просуватися вперед).
2. Теоретичні та описові. Узагальнення великої кількості емпіричного матеріалу, накопиченого в попередні періоди розвитку науки; розробка напрямків соціології не з метою їх подальшої диференціації, а з метою інтегрування в одне струнке і зрозуміле для всіх вчення.
3. Практично-перетворювальні. Розробка методів практичного просування досягнень соціології в різні галузі людської діяльності з метою поліпшення соціальних взаємодій, перевірка теоретичних концепцій на практиці.
4. Світоглядні та просвітницькі. Поширення соціологічного знання серед широких мас населення з метою просвіти останніх, сприяння формуванню соціально спрямованого світогляду у членів соціуму і розуміння особистісної свободи як можливості поліпшення власного життя без заподіяння шкоди навколишньому світу.
5. Прогностичні. Відпрацювання можливості використання накопиченого людством досвіду для організації більш усвідомленого і гуманного світового життєустрою; прогнозування нового етапу розвитку соціології та визначення її предмета і значення в майбутньому [4].
Методи соціології визначаються її соціально-філософським змістом. Але треба відрізняти методи соціології як науки, т. Е. Загальнонаукові методи, від методів соціологічного дослідження. Коли мова йде про науковому методі, то мається на увазі власна методологія соціологічної науки.
Метод – це спосіб пізнання. Тому найважливішим чинником, що визначає науковий зміст будь-якого знання, є метод пізнання. Під науковим методом розуміють сукупність різних прийомів і процесів наукового пізнання, за допомогою яких приходять до осягнення наукових істин.
Як і кожна наука, соціологія керується загальними критеріями наукового дослідження і своєю методологією.
Методи соціології зводяться до загальним методам пізнання, використовуваним у всіх науках. Вони розвиваються разом із суспільством і наукою про нього.
Одним з основних методів пізнання є діалектичний. Більшість наукових відкриттів в різних галузях знань (фізика, біологія, психологія і т. Д.) Були зроблені за допомогою цього методу, і в даний час об’єктивна істина продовжує відкриватися з його допомогою.
Діалектика відображає фундаментальну закономірність природи, що дозволяє використовувати її в різних галузях науки.
Діалектика – це ідея, в якій стверджується, що все існуюче перебуває в стані протиріччя зі своєю протилежністю і напругу, яка існує між двома протилежностями, дозволяється формуванням нової ситуації, яка в свою чергу існує в протистоянні з власною протилежністю. Саме цим німецький економіст і соціолог XIX ст. Карл Маркс пояснює відбуваються в суспільстві соціальні зміни. Механізм цих змін з точки зору діалектики можна представити так: Теза (явище) + антитеза (протилежне явище) = синтез (нове явище).
Поряд із загальним філософським (діалектичним) методом соціологія використовує спеціальні, або приватні, методи. До них відносяться:
1) метод формалізації, який представляє собою використання формальної логіки для проникнення в суть явища (соціальної взаємодії), для вибудовування моделі соціуму, виявлення логічних зв’язків між соціальними явищами;
2) метод експериментування і моделювання – перевірка теоретичних гіпотез на досвіді;
3) статистичний метод – використання статистики при вивченні суспільних тенденцій (тривалість життя, економічний склад спільнот та ін.);
4) історичний метод – вивчення соціумів в розрізі історичного минулого народів;
5) біографічний метод – використовується для розуміння ролі особистості в розвитку соціальних груп (народностей, народів, багатонаціональних держав, всього людства в цілому). Так американський психолог Абрахам Гарольд Маслоу вивів за допомогою біографічного методу теорію людської мотивації, так звану “піраміду Маслоу”;
6) діяльнісний метод – вивчення соціальних явищ через призму діяльнісної сутності людини і суспільства. Теорія діяльності була розвинена відомим вітчизняним психологом А. Н. Леонтьєвим;
7) практичний метод – з одного боку, практика виступає як критерій істини для багатьох навчань про людину і суспільство, з іншого боку, багато наукові ідеї навіяні практичним життям людей. Вчений-соціолог в даному випадку виступає гострим спостерігачем, рассмотревшим загальне в приватному і закріпив своє спостереження в теоретичній конструкції (вчення З. Фрейда про несвідоме, підсвідомому і свідомому в людській психіці).
Безпосередньо в арсеналі соціології накопичено велику кількість специфічних методик, які використовуються для накопичення емпіричного матеріалу. До них відносяться анкетне опитування, інтерв’ювання, тести, досліди на малих групах – соціометрія, розроблена американським психологом Якобом Леві Морено (1892-1974) в першій половині ХХ ст.
Окрім наукових способів пізнання суспільства вчені виділяють і інші способи придбання людиною знань про суспільство: інтуїція, опора на наукові авторитети, традиція, громадський здоровий глузд, релігія, мистецтво (наприклад, наскальний живопис стародавніх людей, що є винятковим за своєю цінністю джерелом матеріальної культури, що дає уявлення про рівень життя, флорі і фауні давно минулих часів); власне осмислення принципів спільного життя і діяльності, включаючи особистий досвід. Такі способи можна вважати випадковими, проте часто вони призводять до яскравим відкриттям.
Тепер поговоримо про самому соціолога. Хто це такий? У самому розхожому уявленні – це людина з анкетою, з якою він звертається до оточуючих людей на вулиці, за місцем роботи, проживання, по телефону, щоб дізнатися їхню думку з того чи іншого питання. І хоча такий погляд надає соціологу імідж людини, який начебто не втрачає зв’язку з реальністю, насправді погляд на соціолога як на збирача думок з випадковим питань дискредитує соціологію як науку і зводить її до якогось допоміжного засобу пізнання, та ще й такого, за допомогою якого можна маніпулювати людьми.
Подібну думку в корені невірно. Вчений-соціолог керується певними принципами, завдяки яким соціологія служить об’єктивному пошуку істини в дослідженні суспільних відносин. До цих принципів відносяться наступні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Які завдання стоять перед соціологією