Як встановити супутникову тарілку?
Перш ніж купити комплект супутникового обладнання, слід заздалегідь оглянути місце, де планується встановити антену. Важливо, щоб південний сектор горизонту був відкритий якомога більше – в тому напрямку, над екватором, знаходяться супутники. Перепоною сигналом можуть служити будівлі, вежі стільникового зв’язку, ЛЕП, дерева або гори. Нескладні попередні розрахунки допоможуть визначити, як встановити супутникову тарілку в оптимальній для прийому точці.
Вибір супутника і обстеження місцевості
Вибрати потрібний пакет послуг не складає труднощів – варто запитати думки друзів і знайомих з числа тих, у кого вже встановлені тарілки, прочитати відгуки в Мережі, відвідати кілька тематичних форумів про SAT TV. З орбіти віщають безліч телеканалів, як платних, так і загальнодоступних. Крім того, можна користуватися супутниковим інтернетом і слухати радіо.
У деяких регіонах підключитися до Всесвітньої мережі можна тільки через супутник.
Зона покриття – перше, на що слід звернути увагу при виборі супутника. Наочно карти покриття і рекомендований діаметр антени можна подивитися на сайтах НТВ-Плюс, Континент-ТВ та інших провідних провайдерів. Або скористатися ресурсами sattvinfo. net (російськомовний), flysat (пункт Beam) і їм подібними.
Обчислити потрібний напрямок допоможуть два кутових параметра: азимут в горизонтальній площині і кут місця (кут підйому на супутник) – у вертикальній.
Азимут, він же пеленг, – відраховується від півночі за годинниковою стрілкою. Північ і південь визначають за допомогою компаса, Сонця або географічної карти. Геостаціонарні супутники висять точно над екватором, і для них актуальна тільки одна координата – довгота. Вона вказується в якості орбітальній позиції (точки стояння, ТС). Для супутників, які ведуть мовлення на Європу та Азію, азимут буде дорівнює 270 ° мінус ТЗ. Значення приблизне, тому не враховується магнітне схилення. Напрямок фіксують на місцевості по відповідним орієнтирам.
Точніше дізнатися азимут і кут підйому для кожного супутника допоможе невелика безкоштовна програма SAA (Satellite Antenna Alignment). У ній також є вкладка для визначення азимута по Сонцю і інші корисні опції. Інтерфейс російськомовний.
Кут підйому (елевація) потрібен, щоб визначити, чи знаходиться супутник вище передбачуваних перешкод або опинився за ними, в недосяжності. Широта і довгота точки установки беруться в Google Maps або на сайті Citipedia. info (російськомовний).
Координати вводяться в програму SAA або в один із супутникових онлайн-калькуляторів. Для сіверян супутники “висять” низько над горизонтом, чим південніше – тим більше кут місця. У якості “прицілу” зручно користуватися будівельним кутоміром.
Слід враховувати наявність будмайданчиків, а також те, що дерева ростуть. Краще мати деякий запас простору, ніж налаштовувати “впритул”.
Комплектація
Переконавшись, що між орбітальним передавачем і тарілкою можлива пряма радіовидимість, приступають до підбору обладнання. У супутниковий комплект входить:
- Тарілка – офсетний (овальна) або прямофокусная; Кріплення; Конвертер (LNB, “гармата”, “голова”); Коаксіальний кабель і F-роз’єми; Приймаючий пристрій: ресивер (тюнер) або комп’ютерний DVB-модуль.
Обов’язково буде потрібен гайковий ключ на 13. Для кріплення на цегляну / бетонну основу знадобляться також дюбеля або анкерні болти.
Офсетний тарілка має переваги перед прямофокусной – вона менш громіздка. Алюмінієва офсетка легше, ніж сталева, при цьому метал не повинен бути занадто тонким. По можливості діаметр дзеркала береться дещо більше рекомендованого, з запасом на погані погодні умови. При серйозних вітрових навантаженнях варто подумати про сітчастої тарілці, але слід врахувати, що перфорація знижує рівень сигналу на 30-40%.
Кріплення вибирають залежно від того, куди буде встановлено обладнання – на горизонтальну або вертикальну площину. Стінне кріплення не повинно бути занадто коротким – щоб край тарілки при повороті не впирався в стіну. Головне – конструкція повинна бути надійною, адже на хисткій опорі правильно встановити супутникову тарілку неможливо.
Конвертер Ku-діапазону має два важливих показника: спосіб поляризації і рівень шуму. Тип поляризації вказаний в параметрах транспондерів супутника:
H, V – горизонтальна і вертикальна, знадобиться лінійний конвертер (Single LNB); R, L – для прийому з таких супутників потрібен конвертер кругової поляризації (Circular LNB). Кругової LNB в побуті називається “для НТВ-Плюс і Триколор”, тому що такий тип поляризації використовують тільки ці два оператора. Решта працюють в лінійною.
Рівень шуму вимірюється в децибелах. На етикетці пристрою може бути значення NF від 0.2 до 0.5 dB. Чим менше це число, тим краще.
В С-діапазоні сучасні оператори SAT TV не працюють. Ентузіасти, охочі приймати сигнал зі старих транспондерів, можуть встановити комбіновану “голову” – C + Ku.
Конвертер на 2 і більше виходів вибирають, коли планується підключити декілька телевізорів або TV та інтернет.
Коаксіальний кабель категорії RG-6 опором 75 Ом купується в розрахунку на всі вигини плюс кілька метрів на можливі переміщення всередині кімнати. Рекомендована довжина траси від антени до ресивера – до 30 м. На практиці, якщо відстань більше 10 м, слід вибрати якісний кабель, бажано з мідним, а не з алюмінієвим екраном-опліткою.
Вибір ресивера залежить від того, який пакет каналів передбачається дивитися – на сайті у кожного sat-оператора є список сумісного обладнання. Пристрій має підтримувати стандарт DVB-S2.
Збірка і установка тарілки
Всі роботи з встановлення та налаштування антен повинні вестися в безвітряну погоду, при відсутності атмосферних опадів.
Тарілку збирають на землі, в зібраному вигляді встановлюють на постійне місце і орієнтують у напрямку супутника. Поворотні кріплення не зволікатимуть до упору – щоб антену можна було повертати в горизонтальній площині з невеликим зусиллям.
Поздовжня вісь офсетного тарілки повинна бути розташована строго вертикально! Контролюють за допомогою схилу.
Кут нахилу офсетного тарілки визначається за допомогою програми SAA або береться приблизно. У середній смузі дзеркало стоїть вертикально, південніше – дивиться злегка вгору, а на півночі вірогідний нахил до 5 градусів “в землю”. У антен різних виробників кут нахилу буде трохи відрізнятися. Остаточно він визначається в процесі юстирування (тонкої настройки) антени.
Підключення, налаштування і юстирування
До виходів конвертера і тюнера підключаються F-роз’єми, відбувається налаштування на потрібну частоту і швидкість потоку. У ряді ресиверів всі основні параметри вже запрограмовані, залишається вибрати супутник і запустити сканування. На екрані з’являться дві шкали – сила і якість сигналу. Важливіше нижня, тобто якість (Signal Quality).
Краще вести настройку удвох – один дивиться за показниками на екрані, другий потроху повертає тарілку в горизонтальній площині, поки сигнал не досягне максимуму. Якщо прийому немає, дзеркало антени трохи нахиляють або піднімають і знову ведуть дуже короткими відрізками уздовж горизонту. Між переміщеннями треба робити паузи в 2-3 секунди, тому тюнер реагує не відразу.
Тарілку фіксують в тій позначці, де якість сигналу максимально. Проводять юстировку, злегка міняючи кут нахилу дзеркала і стежачи за шкалою. Максимально точно відрегулювати рівень прийому можна, пересуваючи конвертер в хомуті трохи ближче або далі. Після закінчення юстування всі гайки туго закручують.
Корисний гаджет
Тим, хто змушений діяти поодинці, допоможе сатфайндер (Satellite Finder) – пристрій, що дозволяє самостійно встановити супутникову тарілку швидко і ефективно. Професійні установники користуються цифровими сканерами супутників, у побуті ж достатньо найпростішого пристрою. Аналоговий, або стрілочний, сатфайндер коштує недорого і має мінімум функцій, але не раз виручить володаря тарілки, а також його друзів і сусідів.
Порада: гайковий ключ легко упустити, він полетить вниз і загубиться в траві або снігу. Темляк на зап’ясті – і інструмент нікуди не дінеться.
Надалі можна додати ще один або два конвертера, тобто скомпонувати мультифід і приймати сигнал відразу з декількох близько розташованих супутників.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)