Як вибрати домашній кінотеатр
Брати Люм’єр не могли й уявити, що через трохи більше століття їх “Прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота” люди будуть дивитися, сидячи на власному дивані, і ніхто не побіжить в паніці, і нікого цим поїздом здивувати не вийде. Нині гори ходять до Магомеда додому. Кінопрокат перейшов в новий формат, і сьогодні все частіше замість вивчення афіш люди задаються питанням, як вибрати домашній кінотеатр і ввести великий кінематограф у власний налагоджений побут.
Зміст статті
Кінотеатр домашній, кімнатний, компактний
Акустика
Розміри і інтерфейси
функціональність
Кінотеатр домашній, кімнатний, компактний
От ви кінотеатру ходите? Для багатьох людей відвідування “Кіномакс” стало сьогодні світським заходом, свого роду тусовкою, де самі фільми відійшли на другий план. Інші ж відносять походи “в кіно” до атрибутів дитинства і романтичної юності, аргументуючи своє небажання відсутністю вільних коштів, часу, неприйняттям вторгнення в особистий простір, дискомфортом від присутності поруч незнайомих людей, незручністю інтер’єрів і неможливістю переривати перегляд за власним бажанням. До того ж альтернатива, з урахуванням всіх примх глядача, є, і її ми маємо на увазі, вибираючи домашній кінотеатр. Звичайно, назва більш ніж умовне, але прижилося. Можна вважати звичні для нас дозвільні центри кінопрокату кінотеатрами дикими, що не відповідають новим потребам людини, а home-системи – одомашненими і навіть прирученими.
Як вибрати домашній кінотеатр
Домашній кінотеатр являє собою зібрані спочатку в одній коробці, а потім в одній кімнаті систему відтворення відео, систему відтворення звуку і пульт управління всіма компонентами. По суті, кінотеатром набір електроніки робить в першу чергу звук – система імітує атмосферу кінотеатру (тільки без балакунів і жують сусідів), забезпечуючи “звук навколо”. Якщо ви вважаєте, що основа – монітор або телевізор, і оцінюєте якість і навороти кінотеатру за розміром екрану – вас хтось заплутав. Пристрої виведення зображення взагалі в комплект домашніх кінотеатрів не входять, так що доведеться або користуватися тим, що маємо, або екран для новоявленого кінотеатру купувати окремо. Зате розвернутися з фантазією можна у всю стіну, стелю або інші поверхні, або, навпаки, заощадити, особливо якщо площа приміщення неможливо прирівнюється до площі навіть малого залу кінотеатру “дикого”. Великі діагоналі не призначені для невеликих кімнат, і екран може бути скромних розмірів, а ось звук – видатних характеристик.
Оперувати в процесі вивчення комплекту “домашній кінотеатр” доведеться визначеннями “колонка” і “сабвуфер”. Колонка в нашому випадку – звична для нас колонка, динамік, що передає звук у відповідності з заданими настройками. Сабвуфер – така ж колонка, але відтворює низькі частоти звуку. Саме він створює ефект “звук навколо”: людське вухо звук низької частоти чує, але мозок визначити місце розташування джерела не може, з’являється відчуття, що “звук скрізь”.
До змісту?
Акустика
склад
Так як в основі будь-якого домашнього кінотеатру лежить саме акустична система – це перше, на що слід звернути увагу. І що анонсують маркетологи та менеджери торгових залів. Склад акустичного комплекту позначається цифрами поруч з назвою моделі або у її характеристиках, наприклад, “акустика 5.1”. Всупереч поширеній думці, цифри ці – не черговий етап оновлення технології, а кількість колонок і сабвуферів. Так, згадана акустика 5.1 явить нам п’ять колонок і один сабвуфер, дуже рідкісна (і дорога) акустика 5.2 – п’ять колонок і два сабвуфера, цікаве рішення 9.1 – дев’ять колонок і один сабвуфер. Більшість моделей домашніх кінотеатрів комплектуються акустикою 5.1, вполовину менше – акустикою 2.1. Решта варіантів майже ексклюзивні.
Кількість колонок впливає не тільки на потужність звуку і якість звукових ефектів, а й на зручність розміщення. Чим більше колонок, тим менше уваги приділяється їх розташуванню. Просто поставити колонки поруч з монітором недостатньо для досягнення потрібного ефекту: джерела звуку повинні знаходитися на рівній відстані від глядача, повинні бути розміщені симетрично відносно один одного і відповідно з технічними характеристиками. Якщо в комплект 2.1 входять дві фронтальні колонки, то в комплект 5.1 – дві фронтальні, дві тилові, одна для центрального каналу. Розширені варіанти включають додаткові колонки центрального тилового каналу, що відповідає за деталізацію звуку.
Якщо площа кімнати, в якій належить жити домашньому кінотеатру, невелика, або ж просто відсутнє бажання тягнути по периметру дроти до колонок, можна придбати модель із звуковою панеллю. Динаміки не розносяться в окремі корпуси, а розміщуються в одному, в кожен з них подається особливим чином оброблений сигнал, що і створює ефект об’ємного звучання. Габарити такої панелі дуже скромні, так що варіант дійсно може бути зручним для тих, хто економить місце. Однак кількість динаміків враховується і тут: існують звукові панелі 2.1 (два динаміки + сабвуфер), 3.1 (три динаміки і сабвуфер), 4.1, 5.1 – відповідно цифрам.
Потужність і частотні смуги
Кількість динаміків або позначення акустичної системи про якість звуку домашнього кінотеатру нічого не скаже. Основний гравець на цьому полі – потужність, яка вимірюється в Вт Вона може бути (і буває) різною для різних типів всередині однієї системи: тилові і фронтальні колонки можуть видавати до 405 Вт, колонки центрального каналу – до 260 Вт, центрального тилового каналу – до 165 Вт Сабвуфер може видавати до 500 Вт. Але це пік можливостей, а насправді фронт, тил і центр задовольняються 150 Вт (для бюджетних моделей і 20, і 30 Вт – нормальне явище), сабвуферам вистачає і 200 Вт Для полегшення вибору придумали показник RMS – сумарну потужність акустики, яку вона здатна підтримувати тривалий час в умовах, наближених до природних.
На повній потужності акустика для домашнього кінотеатру працювати буде навряд чи, але тут справа не в гучності, а в спотворенні звуку. Малопотужні системи і на малій, і на високій гучності відтворюють власні шуми, що заважають сприйняттю вихідного звуку. Тут практично однозначний вибір: більше Вт – чистіше звук. Але із зростанням потужності зростає вартість і енергоспоживання системи.
Тим, хто особливо прискіпливо збирається придивлятися до домашнього кінотеатру, варто звернути увагу на кількість частотних смуг компонентів акустики. Чим вище ця цифра, тим точніше і чіткіше динаміки відтворюють звук. Вибір, втім, невеликий: однополосние і двохсмугові. Останніми можуть похвалитися кінотеатри з відносно потужними акустичними системами.
До змісту?
Розміри і інтерфейси
Домашні кінотеатри встановлюються грунтовно, їх часте переміщення і переконфігуруванні НЕ передбачається. Тому вони можуть собі дозволити бути масивними і важкими. Від габаритів і ваги центрального блоку мало що залежить, а ось чим масивніше колонки – тим краще. Тилові можуть бути поличними або підлоговими, деякі (класу hi-end) можуть зажадати серйозного доопрацювання інтер’єру і врахування особливостей акустики приміщення.
Сама система домашнього кінотеатру може бути одноблокової і двохблочний: основний блок або в єдиному корпусі, або рознесений на два: управління в одному, підсилювач в іншому. Як правило, більшість моделей не морочать голови людям і не додають проблем із зайвою вагою і розмірами, просто пред’являючи єдиний основний блок.
Інтерфейси підключення домашнього кінотеатру сюрпризів не підносять. Тут стандартні аудіовиходи (у тому числі і “тюльпан” ще застосовується) для підключення акустики до основного блоку. Варіанти можуть бути розширені оптичним аудіовиходом. Відеовиходи, крім традиційних компонентного і композитного, обов’язково включають і HDMI. Відмінним вибором буде модель з виходом SCART, який відповідає кільком поширеним інтерфейсам – свого роду універсал.
Також домашні кінотеатри, зважаючи на особливості сучасних завдань, повинні мати можливість підключення до локальної мережі – за це відповідає порт Ethernet. Відтворення файлів зі знімних носіїв теж виявиться зовсім не зайвим, так що порти USB 2.0 і USB 3.0 будуть до речі, як і вбудований кардрідер.
До змісту?
функціональність
Функціональність домашнього кінотеатру зазвичай не є основним критерієм вибору, бо навіть бюджетні моделі з основними завданнями справляються з успіхом. Тому просто перелічимо те, що може здатися потрібним, але реалізовано не завжди:
Запис на DVD одного або декількох форматів (стане в нагоді тим, хто не може собі дозволити пропускати телепередачі);
AV-ресивер (вбиті в один корпус підсилювач, радіоприймач, звуковий декодер);
TV-тюнер (для перегляду ТБ-каналів);
караоке (відповідно, і мікрофонний вихід або і мікрофон в комплекті);
жорсткий диск (для зберігання відеофайлів, наприклад);
бездротові тилові колонки (як самі невибагливі щодо звуку);
відтворення 3D, Blu-Ray – майже обов’язково для сучасних кінотеатрів.
До функціональності можна віднести і наявність вбудованих декодерів, що дозволяють перетворювати цифровий звук в багатоканальний. Найпопулярніший декодер – від компанії Dolby, іменується він Dolby Digital. Але це далеко не єдиний варіант: виробники не лежать на диванах, збираючи з покупців долари, а працюють над технологіями, тому сьогодні ми маємо і Dolby Pro Logic II, що перетворює звук з 2.0 в 5.1, і Dolby Digital Plus, призначений для декодування звукових доріжок з форматів Blu-Ray і HD.
Вибираючи домашній кінотеатр, зверніть увагу на кількість підтримуваних форматів файлів. Чим більше дивних латинських абревіатур – тим краще: не доведеться безсовісно скачаний в інтернеті фільм конвертувати перед переглядом. І, звичайно, пульт з повним керуванням всіма можливостями кінотеатру повинен бути в комплекті. Куди нам без чарівної палички, раз до нас у дім прийшло чудо кінематографа?
(2 votes, average: 3.00 out of 5)