“ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ…” – ТВІР, ЩО ЄДНАЄ МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ І МАЙБУТНЄ. ІСТОРІЯ ЙОГО НАПИСАННЯ. ІДЕЯ ЄДНАННЯ З РІДНОЮ ЗЕМЛЕЮ. МРІЯ ПРО ЩАСЛИВЕ МАЙБУТНЄ СВОГО НАРОДУ
Мета:
– навчальна: поглибити відомості школярів про творчу особистість Тараса Шевченка, подати інформацію про історію написання твору “Як умру, то поховайте…”;
– розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння вдумливо й виразно читати твори, розвивати спостережливість, уміння знаходити та визначати засоби художньої виразності;
– виховна: виховувати загальнолюдські цінності, прищеплювати любов до творчості Т. Г. Шевченка, повагу до цього майстра слова, формувати національну гідність, патріотичні почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет Т. Г. Шевченка, виставка творів Кобзаря, переклади твору “Заповіт” різними мовами, аудіозапис пісні “Заповіт”.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Навчальна лекція
Свій знаменитий “Заповіт” Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині в поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав – запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше й по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося вмирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся й ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте Мене…
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання “Заповіту”. Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 3040-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі 1843-1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань Україною. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам – пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою “Думка” у збірнику “Новые стихотворения Пушкина и Шевченка” (лейпциг, 1859). В автографі вонане має заголовка. Загальновідома назва “Заповіт” з’явилася як редакційна у виданні “Кобзаря” 1867 року.
Прослуховування аудіозапису пісні
Виразне читання поезії “Заповіт”
Бесіда за змістом прочитаного
– Чому твір називають “Заповіт”? Навіщо люди складають заповіти?
– Над чим спонукає замислитися поезія Т. Г. Шевченка?
– У чому полягає відмінність між темою та ідеєю твору? Яка тема твору “Заповіт”? Яка його ідея?
– Поміркуйте, чому в такому пафосному вірші, як “Заповіт”, немає знаків оклику.
– За яких умов написав Т. Г. Шевченко свій твір?
– Чи можна сказати, що ця поезія справді є заповітом митця для всіх без винятку українців? Свої міркування доведіть.
Робота з таблицею
Художні засоби | Приклади з тексту |
Метафори | |
Персоніфікації | |
Епітети | |
Порівняння |
Розгадування кросворда
По вертикалі: 1. Прізвище щирого приятеля Шевченка, лікаря, який урятував його від хвороби в листопаді-грудні 1845 року. (Козачковський) 2. Автор музики до “Заповіту”, яка стала найбільш популярною. (Гладкий) 3. Місто, у якому Т. Шевченко створив “Заповіт”. (Переяслав) 4. Прізвище відомого композитора, який першим поклав “Заповіт” на музику. (Лисенко) 5. Село, у якому Т. Шевченко перебував під час хвороби, працюючи в Археологічній комісії. (В’юнище) 6. Місто, у якому похований Кобзар. (Канів) 7. Інша назва Чернечої гори. (Тарасова) По горизонталі: 1. Твір Т. Шевченка (“Заповіт”)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Вивчити твір “Заповіт”, підготуватися до контрольної роботи.