Home ⇒ 👍Культурологія ⇒ Як стати депутатом?

Як стати депутатом?

Депутат – це обраний представник народу в законодавчий орган влади. Робота депутатом для багатьох приваблива недоторканністю перед законом, можливістю впливати на виконавчу владу, і часто стає стартовим майданчиком до більш високих щаблях державної ієрархії. Правда, останнє стосується депутатів законодавчих органів нижчої ланки. А депутати Державної Думи і так є своєрідною елітою країни.

Якщо ви не знаєте азів політичної “кухні” свого регіону, то починати потрібно з самого низу – районного чи навіть селищної законодавчого органу. Найкраще для проведення передвиборчої кампанії запросити фахівців в галузі паблік рілейшнз (PR), які досконально знають, як стати депутатом, і напевно мають чималий досвід у цій непростій справі. Послуги таких фахівців коштують недешево, тому на виборах до районної законодавчий орган можна спробувати обійтися без них. Як правило, учасники передвиборної депутатської гонки районного рівня не володіють достатніми засобами для найму фахівців.

Висування і реєстрація

Перш за все, вам треба зареєструватися в місцевому виборчкомі. Для цього необхідно відповідність трьом вимогам:

Українське громадянство, Вік не менше 18 років, Повна дієздатність.

До виборів не допускаються не тільки неповнолітні і недієздатні, а й особи, на момент виборів знаходяться в місцях позбавлення волі. Якщо перешкод до висунення своєї кандидатури на вибори немає, ви реєструєтесь і починаєте збір підписів.

У різних регіонах вам потрібно буде зібрати різний відсоток від загальної кількості зареєстрованих виборців. Зазвичай – від 1 до 3. Для районного рівня це будуть зовсім невеликі цифри. Зібрати 30-40 підписів часто можна, не виходячи зі свого під’їзду. Ну, в крайньому випадку, не виходячи зі свого двору. Особливу увагу при цьому треба буде звернути на правильність заповнення підписних листів. Часто члени виборчої комісії, що відповідають за контроль, перестраховуються і помарки розглядають як порушення, тому краще, якщо все буде максимально чисто і прозоро.

Дуже добре, якщо вдасться примкнути до якоїсь партії і заручитися її підтримкою (швидше за все – юридичної та організаційної, і з меншою ймовірністю – фінансової). Тільки не забувайте, що в разі перемоги і отримання депутатського мандата ви опинитеся “в обоймі” і будете зобов’язані підкорятися партійній дисципліні, незалежно від ваших особистих переваг. А якщо відмовитеся, то переобрання на новий термін вам не бачити.

Фактори, що впливають на успіх кампанії

Після того як ви здали підписи на свою підтримку і отримали у виборчій комісії посвідчення кандидата у депутати, приступайте до передвиборної кампанії. Це дуже складне, цікаве, нервове і витратна справа. Фахівці виділяють три фактори, що впливають на успішність процедури:

Адміністративний; Фінансовий; Організаційний.

До адміністративного фактору належить підтримка вас діючої виконавчою владою. У сучасній Росії це вже 60-70 відсотків успіху. Вам буде дано “зелене світло” для зустрічей з працівниками бюджетної сфери в їх робочий час, надані кращі районні майданчики для розмов з виборцями. Ви отримаєте інформацію про всі дії опонентів, якщо про них стане відомо в районній адміністрації. Можливо, вам нададуть допомогу оргтехнікою або комп’ютерами.

Фінансовий фактор – це ваш гаманець. Якщо він достатньої товщини, то ви зможете витрачати гроші на видання поліграфічної продукції та створення відеороликів або для найму агітаторів. Всі ці дії дуже важливі. На частку фінансового чинника припадає 25-30 відсотків успіху.

І, нарешті, фактор організаційний. Під ним розуміється налагодженість, узгодженість і раціональність дій вашої команди. Це і написання дохідливих текстів, і зйомка переконливих агітаційних роликів, і правильне ведення передвиборних диспутів або зустрічей з виборцями. Загалом, вся робота передвиборного штабу, аж до розносу по поштових скриньках газет і листівок. На частку організаційного фактора відводиться 5-10 відсотків успіху.

Але нехай дізналися ці цифри володарі адміністративного ресурсу не спокушаються. Підтримка районної адміністрації не означає автоматичної перемоги на виборах. Нерідко трапляється, що їх, бездіяльних і апатичних, “обходять на повороті” молоді, нахабні й креативні вискочки, які мають адміністративний ресурс в пасиві, а фінансовий – лише наполовину від необхідного. Але зате використовують організаційний ресурс на 100 відсотків і навіть більше.

Робота із засобами масової інформації

За законом всі кандидати у депутати мають право на безкоштовне використання газетної площі та ефірного часу в місцевих ЗМІ. Якщо у вас адміністративний ресурс в мінусі, то не сумнівайтеся: зміст ваших статей та відеороликів стане відомо конкуренту до їх виходу в ефір і попадання на сторінки газети. І він вживе заходів, щоб спотворити або нейтралізувати ваші слова. Наприклад, якщо ви будете говорити, як добре ви працювали на минулому місці роботи і якого успіху домоглися, то у випуску новин тут же піде сюжет про проблеми на цьому підприємстві. І це ще в кращому випадку!

Чим напруженішою боротьба, тим більша ймовірність, що суперники докопаються до негативних фактів вашої біографії, які є у будь-якої людини. Наприклад, ви будете говорити про посилення контролю над продажем спиртного молоді, а в найближчому номері місцевої газети з’явиться інформація, як ви у віці 18 років після дискотеки потрапили у витверезник. Або ще що-небудь в цьому роді. Щоб хоч в якійсь мірі протистояти подібній інформаційній атаці, необхідно видавати свою передвиборну газету.

Нехай вас не лякає слово “газета” – це тільки для непосвячених вона буде газетою. Тобто періодичним друкованим виданням, яке треба реєструвати у відповідному органі (а це процедура нешвидка) і потім ще звітувати, розсилаючи випуски по контролюючим органам. Ні, для юристів і друкарів це буде інформаційний бюлетень, тираж якого законодавчо не обмежується. А в якому форматі його випускати – справа кандидата!

Нехай це буде чотири або вісім смуг формату А3 – як звичайна районна газета. І назва буде для кожного випуску своє, але схоже з назвою попереднього. Наприклад, перший бюлетень стане називатися “Углеградскій вісник”, другий буде “Углеградскій вісник +”, третій – “Углеградскій вісник-нью”, і так далі, причому основна назва має бути виконане у всіх випусках одним шрифтом і в одному стилі – для впізнаваності. Люди сприймуть це як різні випуски однієї газети, що й потрібно, а фахівці зрозуміють різницю, але юридично тут все бездоганно.

Певні труднощі викликає рознос газет або бюлетенів по поштових скриньках. Дуже багато під’їзди зараз мають домофони, тому проникнути в будинок досить складно. Досвідчені рознощики дзвонять в першу-ліпшу квартиру, вибираючи при цьому верхні поверхи, і представляються працівниками комунальних служб. У робочий час часто доводиться обдзвонити кілька квартир, бо мешканців немає вдома. У цьому випадку краще мати універсальний ключ, що відкриває велику частину магнітних замків під’їздів.

Зустрічі з виборцями

Як правило, народ на такі зустрічі йде неохоче. Якщо у вас є карт-бланш від місцевої адміністрації і ви проводите зустрічі з медичними або педагогічними працівниками під час їх робочого дня, то проблем не виникне: каверзні питання здаватися не будуть, тому що людям полювання швидше все це закінчити і продовжити роботу або розійтися по домівках. А от якщо ви зустрічаєтеся з виборцями в своєму передвиборному штабі, в ДК або кінотеатрі, куди відкритий вхід всім бажаючим, то треба бути готовим до будь примхи. Майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що суперники надішлють своїх “засланих козачків”, які будуть ставити незручні, непристойні або просто знущальні питання. Ні в якому разі не треба агресивно реагувати на подібних людей. Їх по можливості слід вивести з приміщення, а якщо зробити це без шуму не виходить, то або відповідати на питання так, щоб розташувати аудиторію до себе (а це досить складно), або просто ігнорувати.

Зрозуміло, що і ви повинні засилати своїх “козачків” до найсерйозніших конкурентам. Питання, що стосуються неприємних для суперника тим, слід приготувати заздалегідь. Грамотно і вчасно поставлене запитання може миттєво зняти лиск з самого витіювато краснобая, який побажав стати депутатом. Влаштовувати обструкцію не варто, це, скоріше, розташує аудиторію до вашого конкурента, адже народ звик жаліти того, на кого “наїжджають”.

Фінішна пряма

Як правило, останні три тижні передвиборчої кампанії є самими напруженими. На цей час всі суперники приберігають самі забійні “козирі”. В особливо складній ситуації деякі члени передвиборного штабу ночують на робочому місці, бо доводиться засиджуватися допізна, а з ранку раніше знову братися за справи. На цьому етапі висока ймовірність викладання в ефір і на сторінки газет грамотно скомпонованою напівправди або застосування методів “чорного піару”.

До останнього відноситься неавторизований випуск газет, де пишеться про вас відверта брехня, або друк від вашого імені листівок або рекламних буклетів з дурним змістом. Такі листівки у величезних кількостях розкидаються в під’їздах, магазинах, громадському транспорті або просто на вулиці і валяються, перетворюючись під ногами в сміття, попутно викликаючи негативне ставлення до людини, від чийого імені їх випустили. Це тільки два популярних прикладу, методів ж існує багато, і постійно придумуються нові. До всього цього треба бути готовим і виробити алгоритм дій для кожного випадку. Однозначно сказати, як треба діяти, неможливо, все залежить від конкретної ситуації.

День виборів

Це кульмінація кампанії. Навряд чи в такий день будуть якісь провокації – в цьому просто немає сенсу. А ось вкидання бюлетенів для голосування цілком можливий, особливо якщо на стороні вашого суперника адміністративний ресурс. Для цього на кожній ділянці повинен бути ваш спостерігач, а краще – двоє. Методика роботи спостерігачів відпрацьована дуже добре: контроль процесу голосування і щогодинний звіт перед керівником передвиборного штабу про кількість виборців, які отримали на даний момент бюлетені.

Спостерігачів слід проінструктувати про дії при виникненні тієї чи іншої конфліктної ситуації. Вони повинні вміти правильно зафіксувати скарги виборців, якщо такі будуть. А якщо хтось побажає проголосувати вдома, одному зі спостерігачів необхідно відправитися туди разом з членами виборчої комісії – таке право у нього є. А ось брати участь у підрахунку бюлетенів спостерігачі не повинні, але мають право перебувати поруч із членами комісії та контролювати, чи вірно вони ведуть підрахунок. Зазвичай члени комісії самі бояться скарг спостерігачів і не перешкоджають їм у виконанні їхніх обов’язків.

Фінал

Отже, голоси підраховані, ви перемогли. При виборах районних депутатів це зазвичай стає відомо вже через кілька годин після закриття виборчих дільниць. Інформація, звичайно, неофіційна і грунтується на даних, наданих вашими спостерігачами. Як правило, інформація ця досить точна, і якщо у вас солідний відрив від найближчого конкурента, то можете пити шампанське. А якщо програли?

Ось для таких випадків і фіксуються скарги виборців. Якщо суперник обійшов вас зовсім на “трохи”, а на ділянках було багато запротокольованих порушень, ви можете звертатися до суду з позовом про визнання результатів виборів недійсними. Шанси, що результати виборів по вашому округу скасують, невеликі, але вони все ж є. І якщо вам (вірніше, вашому адвокату) вдалося переконати суддю, що допущені на виборчих дільницях порушення завадили об’єктивно визначити переможця виборчих перегонів, то будуть призначені перевибори. І тоді вся карусель закрутиться по новій, але розклад сил при цьому буде зовсім іншою.