Як саме вбиває радіація?
Товариші! Давайте згадаємо шкільні заняття з ОБЖ. Там було м-м-м… щось про ядерні вибухи, про аварії, перша допомога… Ех, погодьтеся, корисна інформація, з огляду на події Чорнобиля, Фукусіми… І нехай ми вже не пам’ятаємо деталей, одне ми засвоїли ясно – радіація небезпечна, і часом навіть смертельно!
Але от цікаво, а як саме діє і вбиває радіація? Ну тобто, наприклад, куля-дура і багнет-молодець роблять дірку в тілі. Яд запускає хімічні реакції з придушення внутрішніх органів. Віруси, бактерії – взагалі чужорідні організми, які заподіюють шкоду тілу. Але ось радіація? Який механізм її впливу на людину?
Для початку згадаємо, що таке радіація. Уявімо, що ми зменшимо до розмірів в 10000 разів менше атома! Ми побачимо, звідки з’являються основні види радіації – з ядер атомів! Як ми знаємо, ядра складаються з протонів і нейтронів. У деяких елементів їх поєднання може бути, м’яко кажучи, не зовсім вдалим, чому ядро нестабільно. У ньому є зайва енергія, від якої воно норовить позбутися.
І є декілька способів:
- 1. Викинути невеликий шматочок (два протона, два нейтрона). Це альфа-частинки. Ну як виплюнути, швидкість їх – десятки тисяч кілометрів на секунду! 2. У ядрі нейтрон може перетворитися в протон, і навпаки. В результаті з ядра вилітає бета-частинки – електрон або антиелектрон (такий же електрон, тільки позитивний). Швидкість вильоту скажена, аж до швидкості світла. 3. Ядро може просто виплюнути зайву енергію у вигляді електромагнітної хвилі, на зразок світла, ультрафіолету або рентгена. Це гамма-частинка. Рухається вона зі швидкістю світла.
Це, мабуть, самі автентичні види радіації. Ядра можуть випромінювати нейтрони, протони, розвалюватися на шматки. Також частинки можуть прилітати з космосу, з’являтися в прискорювачах та інших приладах. Але, не дивлячись на відмінності в походженні і структурі, діють всі ці випромінювання на організм однаково! Найголовніше, що це потік частинок з величезною швидкістю і енергією.
Вплив радіації на людину схоже на сніжний ком. Все починається з малого, але потім наслідки змін ростуть і ростуть, поки не приведуть до незворотних наслідків. Так що можна виділити кілька стадій.
- 1. Атомарний рівень. Отже, частки радіації летять швидше будь-яких куль! Настільки швидко, що вибивають електрони з атомів. Електрон негативно заряджений, відповідно при його втраті атом стає позитивним іоном. От і все! Ось все, що робить радіація! Через це її ще називають іонізуючим випромінюванням. 2. Молекулярний рівень. Але потім вільний електрон і іонізований атом практично відразу беруть участь у складній ланцюга реакцій, в яких можуть з’являтися дуже хімічно активні молекули, як так звані “вільні радикали”. Ну ось, наприклад, людина на 80% складається з води. Під впливом радіації молекула розпадається на два радикала H і ВІН. Вже стає небезпечніше, адже зайві незрозумілі молекули в клітині – явно не до добра… 3. Клітинний рівень. Ці вільні радикали активно вступають в реакцію з важливими, біологічними молекулами: ДНК, білками, жирами, ферментами. Молекули пошкоджуються, з них часто утворюються токсини. В результаті порушується функціонування клітини в цілому, обмін речовин, і через якийсь час вона гине. Але навіть якщо вона сильна духом, богатир, і тримається до останнього, все одно приречена! Адже ДНК порушена, гени мутували, і втрачається можливість нормального поділу клітини. І це, мабуть, найнебезпечніше в радіації. 4. Рівень організму. При великій дозі випромінювання постраждалих клітин може бути настільки багато, що відмовляють цілі органи і системи в організмі. Найбільш схильні до радіації тканини, де йде активне ділення клітин: кістковий мозок, який виробляє кров, слизова шлунка, яка роз’їдається кислотою і змушена регенеруватися, і так далі.
До речі, ракові клітини теж активно діляться, один із способів лікування – опромінення. Радіоактивний препарат поміщають якомога ближче до ракової пухлини і опромінюють її сильною дозою.
Так що, підбиваючи підсумок, можна сказати – радіація діє на організм на самому малому масштабі структур людського тіла. Це як ніби ви штурмуєте фортечну стіну. Тільки обстрілювати її не великими ядрами, а маленькими, маленькими кульками. Ці кульки приносять незначний шкоди, і пошкодження легко залатати. Однак якщо кульок дуже-дуже багато, то і пошкодження будуть кріпитися аби як.
В результаті стіна стане крихкою і рано чи пізно розвалиться.
Але ось сховатися від радіації ніколи не вийде. Вона переслідує нас всюди, адже атоми будь-якої речовини мають радіоактивні ізотопи! Ізотопи – це речовини, у яких однакова кількість протонів, але різну кількість нейтронів в ядрі. Ось через дисбаланс за складом ядра можуть бути нестабільними. Все навколо нас трохи радіоактивно: ноутбуки, зошити, яблука, банани, і в тому числі самі люди. В людині, наприклад, кожну секунду відбувається близько 8000 радіоактивних розпадів!
Інша справа – інтенсивність випромінювання. Само по собі випромінювання звичайних предметів слабке і нешкідливе. В процесі еволюції ми успішно пристосувалися до такого фонового випромінювання і небезпеки воно не представляє. Фонова радіація цілком могла бути рушієм еволюції. Можливо, саме завдяки цьому гени мутували таким чином, що вийшли ми з вами такі ось класні!
Так як же захиститися від зайвої дози? У радіації немає ні запаху, ні смаку, ні кольору. Єдине наша зброя – знання! Так що, як то кажуть, Praemonitus – praemunitus – попереджений, значить озброєний.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)