Як правильно доглядати за маленьким кошеням?
Коли у вашому будинку з’являється маленький пухнастий клубочок, життя сім’ї перетворюється. У перші дні нового її члену приділяється підвищена увага: всі хочуть потискати малюка, пограти з ним і нагодувати його найсмачнішими шматочками.
Однак чи йде на користь кошеняті таке звернення і як потрібно за ним доглядати, щоб тварина прижилося в будинку?
Догляд за кошеням у віці 2,5 місяця
Більшість заводчиків віддають маленьких вихованців новим господарям у віці 2,5 – 3 місяці. Такі кошенята вже цілком самостійні і підготовлені до життя на новому місці. Особливих проблем з ними не виникає – звичайно, хвору малюк може розбити улюблену вазу або порвати дорогі штори, однак, приймаючи в будинок тварина, слід бути морально готовим до подібних “нещасть”.
Годування маленьких кошенят
Двох-тримісячний кошеня вже не потребує спеціального підгодовування молоком, він їсть звичайну котячу їжу. Прихильникам готових кормів для тварин потрібно при покупці звертати увагу на вікові та породні особливості кормів, зазначені на упаковці. До півроку бажано годувати малюка тільки консервованим кормом, для сухого він ще все-таки малуватий.
Прихильникам натурального годування доведеться трохи складніше. Раціон харчування кошеня повинен включати яловичий і пташиний фарш, субпродукти, сир, яєчний жовток і мінерально-вітамінні добавки. З півроку в раціон можна ввести відварну рибу, яка більшості тварин дуже подобається.
Годувати маленького кошеняти продуктами зі свого столу не рекомендується: ковбаси, сири та інші “людські” продукти містять багато солі, яка може викликати сечокам’яну хворобу, а гострі і копчені продукти шкідливі для кишечника.
Привчання до лотка
У багатьох сім’ях проблеми виникають при привчанні кошеня ходити “по нужді” в спеціальний лоток. Насправді двомісячний кошеня засвоює, де знаходиться його відхоже місце, з першого разу. Лоток повинен стояти в затишному місці, але так, щоб малюк міг туди безперешкодно потрапити в будь-який час.
Важливо, щоб ніхто не турбував його, коли він справляє свої справи: деякі тварини сором’язливі, як люди. Іншим же навпаки, подобається відвідувати туалет “за компанію” з господарем. На перших порах в лотку повинен бути натуральний наповнювач без аромату, згодом він може бути скасований.
Після першого годування в новому будинку уважно спостерігайте за поведінкою кошеня. Як тільки він почне проявляти занепокоєння, крутитися, жалібно нявкати і шукати затишне місце, акуратно візьміть його на руки і віднесіть на лоток. Прослідкуйте, щоб він “сходив” саме туди, і щоб завжди мав до лотка вільний доступ.
Важливо, щоб в цьому місці було тихо і були відсутні різкі запахи: на час привчання до лотка доведеться відмовитися від освіжувачів повітря в туалеті. Якщо місце для лотка вибрано правильно, після першого ж користування малюк засвоює, куди слід справляти нужду. Вам залишається тільки підтримувати чистоту – деякі кішки дуже гидливі і ніколи не сядуть в лоток, якщо там не прибрано.
Поведінка
У перший день перебування в будинку кошеня може боятися незнайомого простору. Дайте йому час освоїтися: якщо він забився під диван або шафа, не чіпайте, дочекайтеся, щоб він вибрався сам. Можна на цей час посадити його в котячий будиночок або велику коробку з отвором для входу.
Вночі малюк може кликати маму-кішку: візьміть його до себе в ліжко, але тільки в тому випадку, якщо будете дозволяти йому спати з вами в подальшому. За кілька днів він повністю звикне до вашого будинку і заспокоїться.
Догляд за дуже маленьким кошеням
Якщо трапилося так, що до вас потрапив дуже маленьке кошеня, який не вміє самостійно харчуватися, можна спробувати його вигодувати молочною сумішшю для немовлят або спеціальною сумішшю для кошенят, яка продається в зоомагазині. Суміш набирається в шприц без голки і обережно, по краплині, вводиться в рот кошеняти, поки він не насититься. З місячного віку можна почати давати прикорм: протертий сир, скоблении ложкою яловичину або добре перемолоти фарш, крихту розведеного молочною сумішшю жовтка.
Особливу увагу потрібно приділити туалету малюка. Кишечник маленького кошеняти не здатний самостійно просувати відходи, тому мама-кішка вилизує йому животик, масажуючи і змушуючи працювати видільну систему. Вам доведеться імітувати цей процес: обернувши палець чистою вологою ганчіркою, обережно погладжуйте животик кошеня від пупка до видільним отворів протягом декількох хвилин, що з’явилися крапельки витирайте.
Коли кошеня починає самостійно бігати, потрібно організувати для нього лоток. Поки він не звикне ходити в потрібне місце, обмежте його пересування однією кімнатою, а лоток поставте недалеко від “будиночка”. Згодом можна буде перенести його в санвузол.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)