Як пастух Лі Цзичен став китайським імператором

Чи може кухарка керувати державою, якщо про це говорив сам Володимир Ілліч Ленін? Це питання. А відповідь простіше, ніж може здатися. Кухарка не може цього робити. За словами Леніна, “кожна кухарка може навчитися керувати державою”. Але справа в тому, що у більшості кухарок особливого бажання ні управляти, ні вчитися керувати державою немає в принципі.

А чи може простий селянин управляти державою? Чи був, наприклад, шанс у Степана Разіна або Омеляна Пугачова? Таке в історії траплялося, наприклад у Візантії (див. Про Юстиніана I і його дядька). Траплялося таке і в Китаї.
У Піднебесній неодноразово повторювався один і той же історичний цикл: виникнення нової династії, її розвиток, криза і падіння. У середині XVII ст. відбулася чергова зміна династій [86].

Все почалося з повстання в провінції Шаньсі, яку вразив голод. Ватажком селянської війни став воєначальник із селян Лі Цзичен. Він народився в 1605 р Його батьком був коваль, хлопець був сильним і рослим. Чи деякий час пас овець, а потім подався на військову службу і став відмінним воїном. У момент розгортання селянського руху в 1639 це був чоловік у розквіті сил. Людина була енергійний і недурний. Він залучив на свій бік ряд великих мандаринів і вчених. Він забороняв своїм підлеглим грабежі. Найбіднішим верствам населення лунали продукти з наявних резервів.
Причиною успіхів Лі стало проходження правилам гри. У 1644 р він проголосив себе першим імператором династії Шунь. Він став роздавати своїм соратникам пишні титули, почав карбувати власні монети. Його військо обложило столицю Китаю Пекін. Імператор Чжу Юцзянь (Чжу Юцзянь) зарізав свою дочку, щоб та не дісталася селянинові, а сам повісився. Місце імператора виявилося вакантним.

У Лі Цзичен був конкурент – полководець У Саньго (1612-1678). Відносини між чоловіками загострилися через жінку – наложниці У Саньгуя, на яку поклав око і імператор-селянин.

У всій цій ситуації була третя і дуже зацікавлена??сторона – маньчжури, вони ж чжурчжені. Армія У Саньгуя прикривала заставу Шаньхайгуань, стратегічний коридор між горами і морем у Великої Китайської стіни в двохстах з гаком кілометрів від Пекіна. Молодий генерал зміг домовитися з маньчжурами і, не побоюючись удару в спину, розбив подошедшую армію Лі Цзичен.

Повстанці відступили до Пекіна, де вели себе як в окупованому місті – вбивали, грабували, гвалтували. Були по-звірячому закатовані і вбиті батько У Саньгуя і всі його родичі. Багатьом здавалося, що Лі Цзичен збожеволів. 4 липня 1645 селянський ватажок покинув Пекін, а на наступний день війська маньчжурів і У Саньгуя увійшли в місто. Маньчжурський принц Доргон в’їхав в імператорський палац в імператорському паланкіні. Династію Мін (повісився на дубі імператор) змінила маньчжурська династія Цин.

У Саньго переслідував Лі Цзичен, який загинув в одній із сутичок з місцевими жителями. Селянин недовго був імператором – не вистачило розуму й удачі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Як пастух Лі Цзичен став китайським імператором