Як народжується економіка?
Познайомившись з тим, що являє собою суспільство, перейдемо до розгляду окремих сфер його життя.
Почнемо з розповіді про економіку. Чому саме з неї? На це питання вам належить відповісти самим після того, як ви вивчіть всю тему до кінця.
Слово “економіка” походить від давньогрецького “ойкос” – будинок, господарство і “номос” – закон. Словом “економіка” сьогодні називають і господарство країни, і певні відносини, пов’язані насамперед з господарством даного суспільства, і науку про закони розвитку господарства.
Прагнення людини розгадати таємниці економіки пов’язане не просто з його одвічною тягою до знань, а з цілком практичними потребами: знати, щоб впливати на економіку в потрібному людині напрямку.
У першому розділі нашого курсу вже йшла мова про роль праці в житті окремої людини і цілого суспільства. Працею створюється все необхідне для життя людей. Виробництво благ, призначених для задоволення потреб, пройшло тривалий історичний шлях розвитку: від видобутку їжі за допомогою елементарних знарядь первісної людини до затвердження сучасних складних технологій.
Те, що зовсім недавно здавалося фантастикою, грою уяви, сьогодні починає міцно входити в повсякденне життя. Як за помахом руки чарівника, що виконує бажання, багато виробничих процесів відбуваються без видимого втручання людини. Швидкодіюча інформаційно-обчислювальна і керуюча техніка багаторазово розширює можливості людини. І все ж будь-яке виробництво характеризується деякими загальними рисами. Воно завжди в кінцевому рахунку являє собою процес впливу людини на предмети і сили природи з метою пристосування їх до задоволення тих чи інших потреб людей. Виробництво, що становить основу економіки, завжди стоїть ніби на “трьох китах”. Ці “три кити” – робоча сила людини, предмети праці і засоби праці.
Знову повернемося до Робінзону Крузо, який створив на своєму безлюдному острові даний натуральне господарство. (Згадайте, яке господарство називається натуральним. До речі, як ви думаєте, чому таке господарство називається синонімом слова “природне”?) В основі господарства Робінзона лежав нескінченний, але в той же час і рятівний працю. Герой Д. Дефо спочатку ловив черепах, лангустів, рибу. Потім більше полював на кіз зі зброєю і без нього. Нарешті, він почав приручати козенят, вирощувати овочі. При цьому придалася його природна сила, кмітливість, спостережливість.
Праця людини по-різному розглядався в різні історичні епохи. В одному з сюжетів найдавнішої книги людства – Біблії говориться, що саме на працю були засуджені перші люди за свої гріхи. Праця, отже, розглядався як кара Божа. У рабовласницькому суспільстві праця вважалася чимось ницим, негідним вільної людини, виняток становив працю хлібороба.
У Середні століття ставлення до праці з боку феодалів було презирливим. Тільки з переходом до капіталізму стали цінувати не так знатність походження, “породу”, скільки багатство, створене працею. Саме в цей час один з учених-економістів – англієць У. Петгі (1623-1687) писав: “Праця є батько багатства”. Як би ви пояснили сенс цього виразу, що став крилатим? Якщо праця визнається “батьком”, то що може бути названо “матір’ю” багатства?
Чому, незважаючи на те що Робінзон був змушений трудитися не покладаючи рук (не тільки в переносному, а й у прямому значенні), він робив це охоче? Звичайно, завдяки праці його господарство поступово зміцнювалося, розвивалося; сам Робінзон забезпечував себе необхідними зручностями, задовольняв найрізноманітніші свої потреби. При цьому, перебуваючи далеко від інших людей, далеко від суспільства, господар безлюдного острова користувався досвідом, знаннями, накопиченими людством. Для кожного зі своїх занять Робінзон використовував знаряддя праці. З обруча бочки матрос зробив ніж, із цвяхів – шило та голки. При цьому він як би повторював шлях, пройдений до нього людством.
Для того щоб людина могла повністю реалізувати свою здатність до праці, проявитися як робоча сила, необхідно, щоб праця його був вільним, радісним, відповідав його здібностям, приносив користь йому та іншим людям.
Праця безпосередньо пов’язаний з природою. Спробуйте подумки відокремити природу від праці Робінзона. Що з цього вийде? Все те, на що спрямована праця людини, називається в економічній науці предметами праці. Спочатку предмети праці бралися людиною безпосередньо з природи (дерево, камінь). Потім, з розвитком знань, можливостей, пов’язаних з технікою, людина навчилася створювати такі предмети праці, яких в природі не існувало. З’явилися предмети праці з наперед заданими властивостями (прикладом можуть служити пластмаси, синтетичні волокна і т. П.). Але в кінцевому рахунку і ці “неприродні” предмети праці пов’язані з природою, хоча цей зв’язок може бути і непрямий, і нелінійної. Ось чому зараз, як і в минулому, зберігають свою силу слова У. Петті, що праця – батько багатства, земля ж – його мати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)