Як накопичувалися відомості про Землю?
1. Що знали про Землю стародавні народи? На всіх етапах історії людства відомості про Землю накопичувалися у вигляді географічних описів і зображень на картах. Уже первісні люди на корі дерев, кістках, каменях починали відзначати річки, озера, ліси і гірські місцевості. Ці дії первісних людей можна розглядати як перші спроби зобразити Землю на карті.
Представники центрів давньої культури – Китаю, Індії, Персії, Єгипту – під час військових походів, торгових експедицій накопичували відомості про далекі країни. Ці відомості увійшли в географічні описи природи, господарства, населення нових земель.
У Стародавній Греції і Римі географія піднялася на новий щабель розвитку. Грецькі і римські вчені, поряд з географічним описом відомих в той час земель, склали ще й карту. Вперше грецькі вчені ввели поняття про частинах світу і розділили Європу і Азію. Римські вчені додали до цього ще одну частину світу – Африку. В цей же час з’явилося припущення про те, що Земля має кулясту форму.
2. Географічні поняття в середні століття. Початок Великих географічних відкриттів. Період між кінцем XV століття і серединою XVII століття увійшов в історію як “Епоха Великих географічних відкриттів”. Уявлення людей про Землю в середні століття ясно видно на малюнку 2. На глобусі знаменитого німецького картографа Мартіна Бехаймом (1459-1507 рр.) Зображені Європа, Азія і Африка. Відомостей про Америку ще немає. Її місце – від Європи до Східної Азії – займає великий океан. Через це у мореплавців склалося хибне уявлення про те, що якщо плисти весь час від Європи на захід, то можна прийти до східних берегів Азії.
В результаті Великих географічних відкриттів на карті світу з’явилися вся південна частина Африки, Північна і Південна Америка, Австралія, Тихий океан. Відкриття частині світу Америки, що займає все західну півкулю, почалося з експедиції Христофора Колумба.
У серпні 1492 р три корабля X. Колумба з Іспанії вирушили по Атлантичному океану на захід у пошуках морського шляху в багату Індію за прянощами, слоновою кісткою, золотом і сріблом. У той час не було відомостей про Америку, тому X. Колумб вважав, що якщо плисти з Європи на захід, то можна досягти берегів Азії, а потім і Індії. У жовтні мандрівники прибули до островів Центральної Америки. До кінця свого життя Колумб вважав відкриті землі берегами Індії, а живе там народ – індійцями.
3. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана. Цілу епоху Великих географічних відкриттів складають кругосвітні подорожі. Забуте європейцями припущення давньогрецьких вчених про кулястості Землі відродилося під час цих подорожей.
У 1519-1522 рр. експедиція з Іспанії Фернана Магеллана зробила перше кругосвітнє плавання.
Експедиція складалася з 5 судів і 265 осіб. Шлях до Південної Америки через Атлантичний океан був відомий давно. Мандрівники відкрили протоку, розташований на півдні материка, пізніше названий в честь Ф. Магеллана, і вийшли до Тихого океану. Плавання через найбільший океан на земній кулі проходило в дуже важких умовах. Мореплавці пливли протягом 3,5 місяців, не зустрівши жодного клаптика суші. Закінчилися питна вода і продовольство. І виснажені мандрівники вийшли на прилеглу до Південно-Східної Азії групу островів. На одному з цих островів при сутичці з місцевим населенням Ф. Магеллан загинув. З усієї експедиції на батьківщину повернулося лише одне судно і 18 осіб.
Експедиція Ф. Магеллана зробила неоціненний внесок у географічну науку. В результаті цього плавання була на ділі доведено куляста форма Землі. Було зроблено відкриття, що між Азією і Америкою розташовується Тихий океан, який набагато більше Атлантичного. Стало також відомо, що більшу частину земної кулі займає не суша, а вода. Після подорожі Ф. Магеллана утвердилося поняття про цілісність Світового океану.
4. Дослідження центральних частин материків. До початку XIX ст. були вже відкриті всі материки і океани земної кулі. Перед мандрівниками і вченими постало завдання всебічного вивчення природи центральних частин материків. За виконання цього завдання взялися створені в кожній країні географічні суспільства.
У 1845 р в Санкт-Петербурзі було створено Російське географічне товариство. Суспільство звернуло особливу увагу на дослідження центральної частини Азії.
5. Сучасні географічні дослідження. Початок освоєння космосу. У другій половині XX в. почалися дослідження Антарктиди – відкритої пізніше всіх материків і океанів.
В Антарктиді працювали наукові станції 16 країн, вчені всебічно вивчали її природу. Вченими колишнього Радянського Союзу був створений перший атлас льодового материка.
Вчені відповіли на давно хвилює питання: “Антарктида – група льодових островів або материк?”. Було встановлено, що Антарктида – це цілісний материк. Середня товщина льодового покриву 1700 м, найбільша товщина перевищує 4000 м. Якщо цей покрив раптом відразу розтане, то рівень Світового океану підніметься на 60 метрів і ниці частини материків опиняться під водою. Через товстий льодового покриву поверхню материка набагато вище в порівнянні з іншими. Так, середня висота Антарктиди 2040 м.
Океанічні дослідження привели до багатьох наукових відкриттів. На дні океанів були відкриті раніше невідомі підводні хребти і жолоби. Одним з них є хребет Ломоносова, що тягнеться по середній частині всього Північного Льодовитого океану. Такі серединно-океанічні хребти були знайдені у всіх океанах.
Успіхи ракетної техніки, запуски штучних супутників Землі і космічних кораблів дають нові наукові відомості про повітряну оболонку Землі.
Прогноз погоди на завтра і наступні дні дуже важливий для всебічної господарської діяльності людини. Особливо необхідний попередній прогноз таких небезпечних атмосферних явищ, як ураган, буран, сильний мороз, злива і ін. Він дає можливість і час для підготовки до зустрічі цих явищ. Такі прогнози можливі лише при спостереженні за погодою декількох тисяч станцій у всіх країнах світу. Однак для більш правильного прогнозу погоди недостатньо наземних спостережень. Так, ракети з великої висоти інформують про погодні умови і можливих небезпечних явищах на великій території земної поверхні.
Крім того, космічні знімки дають можливість визначити будову земної кори, закономірності розподілу різних видів поверхні суші, забруднення різними сумішами повітряної оболонки і т. д. В даний час космічні прилади широко використовуються у всіх галузях науки для дослідження Землі.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)