ЯК “КОПАЛИ” ПРИП’ЯТЬ – Григорій Дем’янчук
Григорій Дем’янчук
ЯК “КОПАЛИ” ПРИП’ЯТЬ
Плив один приїжджий чоловік човном по Прип’яті, бачить – на березі село.
– Як називається?- питає.
– Комори.
Пливе далі годину, другу. Бачить – село.
– Як називається?
– Комори.
Схопився чоловік за голову: що за дивина? Потім догадався. Тут річка так петляє і стільки має заток і рукавів, що він заблудився.
Чому ж Прип’ять така вертлява, кривуляста? У Нобелі віддавна побутує легенда-анекдот…
Коли бог створив землю, то почав обдивлятися її. “Добре”,-сказав, але глянув на Полісся і спохмурнів:
Там виднілися пущі, болота, піски – і жодної путящої річки. Тоді викликав бригаду помічників (ангелів, чи як їх там?) і наказав:
– Спускайтесь на Полісся і викопайте ріку. Припніть болота до ріки – може, хоч трохи буде сухіше.
Не хотілося небесним “трудягам” на Полісся. Але що поробиш, спустилися в Нобель. Тоді тут не було ні озера, ні річки. Люди жили з лісу – бортникували, полювали. Ну, звісно, почастували вони копачів мед-горілкою. Повеселіли копачі, заспівали, та як почали танцювати! Так гупали чоботиськами об землю, що дірки пробили в ній, і вода пішла, і озеро стало. “Добре!”- сказали копачі і знову взялися за мед-горілку.
А потім згадали, що треба ріку копати. “Припнемо болота до річки, буде Прип’ять”,- сказали і пішли за село. А вже звісно, як п’яні ходять: туди-сюди. Так і копали: туди-сюди. Тому й приїжджий чоловік потрапив з Комор до…Комор. І нині ніхто не скаже, що біля Нобеля ріка – стільки їх тут переплітається, розходиться, сходиться. Справді “стоходна” ріка! А весною вона й на ріку не подібна – величезне безбережне озеро та й годі. Тільки де-не-де з води піднімаються “гори”- невисокі піщані пагорби.
Related posts:
- СКОЧИЩЕ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук СКОЧИЩЕ Наш катер тягнув баржу, завантажену базальтом з Іванової Долини. За селом Нетреба на лівому березі Горині виднівся горб, подібний до кручі. Він нагадав мені про одну мандрівку польського письменника Ю. Крашевського, який пройшов і проїхав багатьма стежками й дорогами Полісся. Почалася вона біля Тутович, де письменник найняв візника. – Будемо їхати вподовж […]...
- АЗАЛІЯ У СНОВИДОВИЧАХ – Григорій Дем’янчук Пам’ятається, як у студентські роки довелося кілька днів жити в селі Сновидовичах. Ми з Петром поїхали саме сюди тільки тому, що нас причарувала назва села. Сновидовичі… І вже уявляється село тихе і задумливе, з березовими гаями на околиці, з чудесним вітром, що гойдає мальовничі сади під мелодію колискової пісні… Гадалося: якщо вже місцеві жителі так […]...
- ГУБКІВСЬКИЙ ЗАМОК – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ГУБКІВСЬКИЙ ЗАМОК Коли Улас пристав до козацького загону, сотник запитав його: – Звідки будеш, друже? – З-над Случа я,-сказав Улас.-Чули про Губків? Там у мене мати… – Це той Губків, де Семашко сидить? – А так. Не пішли ми з батьком на панщину третього дня зелених свят, то Семашко звелів прилюдно висікти нас. […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛ – Григорій Дем’янчук Поліська загадка: “Чистеє, хорошеє, цілий рік цвіте, а насіння нема”. Так говорять про джерело – живець, чуркало, дзюр… Вода в ньому наче жива – клекоче і ряхтить на сонці у вічному переверті піщинок; узимку над ним, не-замерзаючим, клубочиться пара і здається, що то стоїть гіллясте квітуче дерево. Тому джерело й цвіте. І скільки не каламутили […]...
- БІЙ З ЯТВЯГАМИ – Григорій Дем’янчук З острова Петрівського добре видно і піщаний клин, на якому вгніздилося село, і водну просторінь аж до того місця, де в озеро вливається Прип’ять. У правічному плюскоті хвиль, що накочуються на зелений берег, задзвеніла мені раптом давня мелодія… Зачнемо ми тую пісню Про поліський город Небель, Що на шляху прип’ятянськім Аж до моря держить ключ. […]...
- “ЗАКОХАНІ” ДЕРЕВА – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук “ЗАКОХАНІ” ДЕРЕВА Ой хвалилася берізка поміж дубами, Що в неї гілля аж до кореня. – Хто ж тобі, березо, це гілля кохав? – Кохали мені вітри буйнії, дощі дрібнії… З народної лісні. На околиці Кузьмівки виросли наче з одного кореня дуб і береза. Дві міцні гілки дуба, як руки, обіймають березу. Йому, кажуть, […]...
- МЕЧІ З ХАРАЛУГА – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук МЕЧІ З ХАРАЛУГА Яр-Туре Всеволоде! Стоїши на борони, Прищеши на вої стрілями, гремлеши о шоломи Мечі харалужними. “Слово о полку Ігоревім” В Острозькому музеї показали мені старий меч – з XII століття. – Харалужний,- сказав екскурсовод.- Діти купались у Горині біля Колесників і витягнули з піску. Може, він з нашого Харалуга? У селі […]...
- ГЕРОДОТОВЕ МОРЕ – Григорій Дем’янчук В автобусі до Маневичів пасажирів, як завжди, багато. Цього разу всі вони з тривогою позирають на придорожні луги і поля, ущерть залиті водою. Як малесенькі острівці, сумно стоять стіжки сіна; люди добираються до тваринницької ферми на човнах; шосейна дорога-єдина сухопутна стрічка серед буйного водопілля… Прислухаюсь до розмови: – За моєї пам’яті таким Полісся ще не […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- ПЛАВАЮЧИЙ ОСТРІВ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ПЛАВАЮЧИЙ ОСТРІВ Вода в озері – прозора-прозора, на глибині до метра видніється кожен камінчик. Скупатися в такій воді – ніби в росі освіжитися. Ми плавали вздовж берега, дивувалися чистим дном. – Не запливайте далеко,- просив тутешній лісник, який привів нас до цього озера. Посередині плеса височів острів. Ми раз у раз поглядали на […]...
- ВІРИН БЕРЕГ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ВІРИН БЕРЕГ У Шкарові показали мені на вулиці згорбленого і сухенького як тріска діда Степана. – Скільки літ минуло, а він і досі людям у вічі дивитися не може, старається бути побільше на самоті,- каже голова сільвиконкому.- Совість старого мучить, і, може, той далекий день завжди стоїть перед його очима… Сидів увечері батько […]...
- Бджола та шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
- В житах – Григорій Косинка Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, любовно оглядає забрьохану колошу […]...
- ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 Сковорода стоїть у центрі української духовної історії. Дмитро Чижевський, український філософ, літературознавець Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку, і щодо світогляду свого – чисту та моральну… Павло Тичина Минуло понад два століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій […]...
- ПЛИСАКИ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук ПЛИСАКИ Широкий Стир, вибігаючи з-за обрію, вигинається біля пристані Топець, розливається навсібіч, і низенькі береги ледь-ледь стримують його. На березі, втомившись, затихли трактори; височіли гори навезеного лісу. Віддалік, на тихому плесі, спокійно влігся довжелезний пліт, ніби вигріваючись на призахідному сонці. Завтра на світанку його потягне катер звивистою водною дорогою до Пінська. На плотах […]...
- ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО… – ІЗ КНИГИ “САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Гей ти, пташко жовтобоко, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь же! Пазури сталить! Стоїть явір над горою, Все киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок […]...
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- СЕРДЕШНА ОКСАНА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Любій моїй жінці Анні Григорівні Квітка (Скорочено) Нема на світі нічого луччого і Богу милішого, як серце матері до своїх діточок! Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тільки одним одно – для неї рівні, жодного любить, усіх рівно пестує, за всяким рівно вбивається. Дев’ять здоровенькі край неї, потішають її, […]...
- Політика – Григорій Косинка – Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, та поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?.. Швачка стояв коло столу, як той дружко на весіллі: шапка заломлена набакир, […]...
- До мецената – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Квінт Горацій Флакк Глянь, нащадку ясний давніх володарів, Меценате, хвало й захисте любий мій, Глянь довкіл: багатьом – тільки б у куряві Коней гнати стрімких; вихором-колесом Лиш мету обігнуть – пальмова гілка вже Мчить їх ген, до богів, світу керманичів. Цей – на все йти готов, тільки б до почестей Люд квірітів2 хисткий втретє підняв […]...
- Короткий переказ – В житах – ГРИГОРІЙ КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА Григорiй Косинка Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. […]...
- НАСТИНА КРИНИЦЯ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук НАСТИНА КРИНИЦЯ Біля Гордіївки на краю поля є криничка. Над нею нависає зеленими пасмами трава, ніби ховає від лихого ока. Люди, йдучи з роботи, завертають до неї, а ще навідуються джмелі і бджоли. Вона маленька, але давня. Про її “народження” розповідається в місцевій легенді… Там, де на Житомирщині Случ омиває скелястий півострів Горбовицю, […]...
- АФОРИЗМИ – Григорій Сковорода Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. Що може бути солодше за […]...
- БОРТНИЙ ДУБ – Григорій Дем’янчук На піщаному “острові” біля озера Тухового стоять великі крислаті дуби. На стовбурах висять потемнілі од часу колоди-дуплянки. В одній поселився мандрівний рій. Гуде дуб, як жива істота: бджоли несуть сюди свій солодкий вантаж і, здається, в густій зелені біля своєї домівки ведуть повсякчасну мову про медові луки і запашні лісові галявини. – Бортний дуб,- виявив […]...
- Література українського романтизму – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури про романтизм. Які його особливості? Назвіть європейські школи романтиків і найяскравіших їхніх представників. Микола Бурачек. “Реве та стогне Дніпр широкий…” У Опишіть репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий.”. Поясніть, які ознаки романтизму виявилися в ній. Історико-мистецькі координати Романтизм – один із провідних напрямів […]...
- СВІЧЧИНЕ ВЕСІЛЛЯ – Григорій Косинка (Скорочено) ПЕРЕДМОВА Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив що й темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського життя у соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру. У двох грамотах литовських князів […]...
- КОСАРІ – Григорій Дем’янчук Григорій Дем’янчук КОСАРІ У Котирі, там, де Прип’ять випливає з озера, на річці є Конюшний брід. Весною тут можна переправитися на поромі, а влітку він пересихає. Поблизу нього та на висохлих місцях ще й нині знаходять стару зброю, самопали, колеса, осі від возів. Дід Шкльоди Леон, коли йому показували таке колесо чи вісь, починав свою […]...
- ІНДИКАТОР – ВАЛЕРІЙ НЕЧИПОРЕНКО ІНДИКАТОР Жив собі чоловік. Працював, їв, спав. А потім йому подзвонили з космосу, чи ще звідкілясь, зверху, і сказали, що він тепер – Індикатор. Що по ньому і тільки по ньому виміряється – бути Всесвіту і людям у Всесвіті, чи вже не бути ніколи. “Ти собі живи, як раніше, – сказали йому мелодійним голосом, – […]...
- ДВІ КУРКИ – ІЗ ЗБІРКИ “БАЙКИ ХАРКІВСЬКІ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Випало якось Дикій Курці залетіти до Домашньої. – І як се ти, сестрице, в лісах живеш? – спитала Домашня. – А точнісінько так, як інші лісові птахи, – відповіла Дика. – Годує мене той самий Бог, що й диких голубів. – Вони ж можуть добре літати, – проказала господиня. – Се так, – згодилася Дика,- […]...
- ТЕСТ 5. Григорій Квітка-Основ’яненко (“Маруся”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. “Ваша “Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас на виліт знаю”, – написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г Григорієві Квітці-Основ’яненку Д Панасові Мирному 2. Повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка характеризує автора як представника А класицизму Б сентименталізму В романтизму Г […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVIII ст. З […]...
- Що таке болото Щоб утворилося болото необхідно накопичення на поверхні землі великої кількості стоячої води. Найчастіше цьому сприяєвологий клімат, а також неглибоко залягають грунтові води. Болота нерідко виникають на місці зарослих озер. Також болота розвиваються в районах вічної мерзлоти. Болота розрізняються за переважаючою на них рослинності, по рельєфу, за місцем розташування. Низинні болота розташовуються в зниженнях рельєфу – […]...
- В житах – ГРИГОРІЙ КОСИНКА – скорочено Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, любовно оглядає забрьохану колошу […]...
- КТО СЕРДЦЕМ ЧИСТ И ДУШЕЮ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Нареченная Сигор[1] В сем маленьком, но высоком градикЂ Пирует Лот со дщерьми: Во градЂ бога нашего, В горЂ святЂй его; Уподоблю его мужу мудру, Основавшему храмину свою на каменЂ. Кто взыйдет на гору господню? Кто сердцем чист и душею. Не нужна тому броня. Не нужен и шлем на шею. Не нужна ему война. Непорочность – […]...
- ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Народженого до добра неважко навчити добру, – навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний – се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина вчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і […]...
- ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
- СОБАКИ И ВОЛК – Григорій Сковорода У Тітира-пастуха жили Левкон и Фирідам, д†Собаки, в великой дружбЂ. Они прославилися у диких и домашних звЂрей. Волк, побужден их славою и сыскав случай, поручал себе в их дружбу. – Прошу меня жаловать и любить, государи мои, – говорил с придворною ужимкою Волк. – Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня […]...
- ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Притча (Уривок) […] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […] Яка користь у читанні багатьох […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцні-бо для людини її слова, і потрапляє вона в полон глаголів вуст своїх […] Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя – то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, […]...
- ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...