Ядерний матрикс

Ядерний матрикс представлений нерозчинними білками числом порядку 50. Передбачається наявність єдиної для внутрішнього вмісту ядра сітчастої конструкції (скефолди). Її утворюють щільно упаковані фібрили (5-7 нм) з позначеннями згідно зонам їх розташування в ядрі – періхроматіновиє, пов’язані з ядерцем (див. Рис. 2.8). Конструкція пов’язана з поровимі комплексами, щільною платівкою, хроматином, ядерцем. Її розглядають як динамічну каркасну і об’єднуючу внутріядерні процеси структуру. У взаємодії з ядерним матриксом транскрипційні фактори забезпечують необхідну взаєморозташування промоторних, енхансер-них або сайленсерних ділянок транскрібіруемих генів (рис. 2.11), відбуваються транскрипція і процесинг пре-і (м) РНК транскрипту. У генетично активних ділянках хроматину нуклеосоми пов’язані з білками матриксу (див. П. 2.4.3.4-б). Такий же контакт демонструють активно транскрібіруемих і потенційно активні гени рДНК в області ядерцевих організаторів (див. П. 2.4.3.4-в).

Поряд з ядерним матриксом для позначення внутрішнього середовища ядра використовують термін “ядерний сік”. Його роль бачиться в забезпеченні умов для функціонування генетичного апарату клітини – наявність попередників для утворення ДНК або РНК і ферментів їх синтезу, ферментів молекулярної репарації ДНК або процесингу пре-і (м) РНК транскриптів. У ньому знаходяться “транзитні” компоненти, такі після проникнення всередину ядра до ДНК хромосом або ж у зворотному напрямку до ядерної оболонці і далі в цитоплазму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ядерний матрикс