Художні засоби для розкриття внутрішніх переживань і сумнівів головної героїні. творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Мета: проаналізувати художні засоби для розкриття внутрішніх переживань і сумнівів головної героїні, проаналізувати творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури; розвивати навички аналізу тексту твору, порівнювати різні твори, розвивати усне зв’язне мовлення учнів, виховувати гордість за досягнення української літератури.
Теорія літератури: драматична поема, конфлікт (повторення).
Обладнання: текст твору, повідомлення учнів (випереджувальні завдання).
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Коли ми читаємо текст твору, стежемо за перебігом настроїв героїв, насолоджуємося художнім словом, то рідко аналізуємо причини його досконалості, не звертаємо уваги на художні засоби, які допомагають авторові її досягти. Але сьогодні ми почнемо урок саме з аналізу художніх засобів, які письменниця використала для розкриття внутрішніх переживань і сумнівів головної героїні.
IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Тематичний словниковий диктант: “Художні засоби”
Епітет, алегорія, порівняння, іронія, метонімія, гіпербола, метафора, риторичні питання, оклики, антитеза, інверсія, алітерація, асонанс, анафори, епіфори, градація.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Міні-лекція вчителя (учні занотовують інформацію в зручній для них формі)
Як уже зазначалося, внутрішні переживання і сумніви Кассандри – показник трагічності цього образу. Дівчина, яка передбачає майбутні нещастя, але не може їх відвернути, викликає ненависть до себе. Вона змушена бути лише свідком і пасивною жертвою подій. Це і є однією з найвагоміших причин її сумнівів і вагань.
Які ж засоби використовує письменниця, щоб показати емоційний стан героїні.
1) Велику роль відіграють авторські ремарки, які прямо вказують на внутрішній стан героїні: “збентежена”, “хоче запанувати над власним зрушенням”, “стурбована”, говорить “напружено”, “в пророчім нестямі”, “несамовита від туги, промовляє, мов непритомна” тощо.
2) Стан Кассандри та її роздуми передаються за допомогою монологів і діалогів, мова яких алегорична і символічна:
Не обертай меча в гарячій рані!
Се нечесть, Поліксене, тяжкий сором
На голові моїй, отеє слово.
Се примус і ненависть промовляли
Ганебне слово, а не я.
3) Використовується символіка кольорів. Але Леся Українка не завжди використовує символічне значення кольорів згідно традиції. Так, червоний колір, який дуже часто згадується під час віщувнь Кассандри, робить їх драматичнішими і підсилює напруженість дії, стає символом неминучих життєвих змагань, неминучих ударів долі, смерті. Він підкреслює і трагічність образувіщунки, драматизм її внутрішнього конфлікту.
4) Кассандра вступає в конфлікт з різними героями. Саме під час цього протистояння найбільш яскраво виявляються її внутрішні переживання. (Конфлікт у драмі є виявом як зовнішнього протиборства (Кассандра – Гелен, Кассандра – Гелена, Кассандра – Ономай тощо), так і внутрішнього (внутрішня боротьба Кассандри між бажаним і дійсним).)
2. Творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури. Слово вчителя
Леся Українка працювала на рівні світової літератури, твори її мали загальнолюдський сенс.
Письменниця працювала, обираючи жанри, які розроблялися письменниками усього світу. Наприклад, драматична поема, написана віршами, інші драматичні твори становили собою художні віхи різних епох і дали найвищі зразки у творчості Шекспіра і Шиллера, Байрона і Гете. Ім’я Лесі Українки можна ставити в цей же ряд. Жанр драматичної поеми дав їй змогу повною силою втілити свої філософсько-етичні погляди, змоделювати стосунки індивіда зі світом.
Тематика і проблематика її творів свідчить про те, що видатна українка торкалася в них загальнолюдських проблем, відповідала задачам певних етапів розвитку світової літератури, змальовувала образи героїв, актуальних для всього людства.
Отже, творчість Лесі Українки досить органічно вкладається в рамки світової культури. Відчутним є вплив зарубіжних класиків, грунтовне знання їх творчості. Окреслились ті культурні орієнтири, на які велика поетеса рівнялася і, як результат, її оригінальна творчість не поступається європейським зразкам, а в дечому навіть випереджає.
3. Повідомлення учнів (випереджувальні завдання)
“Зв’язок “Лісової пісні” із західноєвропейською драмою М. Метерлінка і Г. Гауптмана”
Поява “Лісової пісні” Лес Українки спричинена певною закономірністю.
У центрі уваги “нової драми” кінця ХІХ – початку XX ст. в Західній Європі постала особистість з її переживаннями і почуттями. Нові драматурги не ставили за мету точно відобразити певні події, їхні твори – своєрідна метафора життя особистості (особливо її внутрішнього життя) та світу. У п’єсах західноєвропейських драматургів розкривалися найактуальніші соціальні та моральні проблеми суспільства.
“Нова драма”:
1. Показує трагедію життя.
2. У центрі її уваги – душевні переживання людини, морально-філософські проблеми епохи.
3. Рушій сюжету – психологічні колізії, зіткнення ідей.
4. Герой – особистість, “духовний симптом” епохи.
5. Відображення складного духовного буття.
6. Автор відтворює загальну атмосферу часу, духовні пошуки епохи, прагне до морального пробудження особистості й суспільства.
7. Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями.
8. Умовність, узагальнюючий зміст.
9. Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.
10. Пафос роздумів, переживання, суперечностей буття.
Ø Згадайте імена драматургів Західної Європи та Росії, які були засновниками нової драми. (М. Метерлінк, Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, Г. Гауптман). (Міжпредметні зв’язки зі світовою літературою).
М. Метерлінк став теоретиком і практиком нового театру, якому дав назву “театр статичний”, або “театр мовчання”. Сутність трагізму, на його думку, полягає в “трагізмі повсякденності”, у “самому факті життя”. У 90-ті роки Метерлінк трохи змінив свій погляд на символістський театр. У його п’єсах звучить надія (звідси і назва – “театр надії”); їх ще називають “п’єсами – бесідами душі”. Метерлінк шукає “шляхи подолання приреченості людської долі, засоби одухотворення дійсності, утвердження істини в житті, наголошуючи на необхідності “активізації театру”, його наближення до сучасних проблем. До “театру надії” належить і драма-казка “Синій птах”. її жанр визначають ще як п’єса-феєрія. “Синій птах” розкриває складні філософські та моральні проблеми, а за формою казки приховується багатий образний світ, кожен образ якого має глибоко символічний характер. Метерлінк виходив із символістичного уявлення, що світ має свою таємничу сутність, яку можуть осягнути лише неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього.
Неоромантичний театр кінця ХІХ – початку ХХ століття, зберігши орієнтацію на класичні зразки драми-феєрії, знайшов для неї нові зображально-виражальні можливості. Свідченням цьому є драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”.
– Які спільні риси творчості Лесі Українки і М. Метерлінка ви можете визначити? (Використання жанру п’єси-феєрїї, складні філософські і моральні проблеми, покладені в основу сюжету, протиставлення буденності високим пориванням душі, символічний характер образного світу п’єси, носій головної думки – неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього – Мавка, дядько Лев, у певній мірі Лукаш).
Довідка
Сучасний світ вбачався драматургу жахливим і позбавленим мети існування. Головні герої п’єси-феєрії “Синій птах” – діти Тіль-тіль і Мітіль. Дитині властивий неупереджений погляд на життя, здатний бачити в буденному таємниче. Дитина символізує початок нового життя, безсмертя людей, поки вони дбатимуть про щастя дітей. Казкові герої символізують довічну віру людей в перемогу добра, готовність протистояти злу. Дія п’єси починається напередодні Різдва – елемент символіки Метерлінка. Це родинне свято, з яким пов’язані надії на взаєморозуміння між людьми, злагоду. Різдво символізує народження нового, прекрасного, ідеального життя, надію на спасіння людей. Діти сплять, але прокидаються від чудової музики, що лунає із сусіднього багатого дому. Сон, пробудження, музика – це теж символи-ставлення до високих ідеалів Різдва, можливості існування чогось вищого, ніж буденність.
Висновок. П’єса-феєрія “Синій птах” сповнена глибокого філософського змісту. Пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів – ось головна тема твору. Образи-символи п’єси в узагальненій формі окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити. Щастя, за Метерлінком,- це нагорода за життєвий шлях, на якому людина пізнає сутність добра, любові, співчуття, відданості. Центральним символом у п’єсі М. Метерлінка виступає образ Синього Птаха, пошуки якого дітьми Дроворуба поступово конкретизуються як пізнання людиною таємниць всесвіту й оволодіння таким чином навколишнім світом. Окрім того, Синій Птах є символом людського щастя, у пошуках якого діти мандрують Країною Спогадів. Птаха діти не знаходять, але мудрішають, бо багато чого дізнаються під час своєї казкової подорожі. Тепер вони знають, як допомогти хворій дівчинці. Для цього потрібно лише виявити свою любов, щирість і душевну щедрість. У п’єсі Метерлінка “Синій птах” персонажі (діти Мітіль і Тіль-тіль, мешканці Країни Спогадів, Ночі, Лісу, Садів Насолоди, Царства Майбутнього) є узагальненими образами-символами, які сприяють розкриттю глибинного філософського змісту твору про пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів, схематично окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити.
“Лісова пісня” Лесі Українки та “Затоплений дзвін” Г. Гауптмана
“Затоплений дзвін” (1896 рік) Г. Гауптмана, безперечно мав великий вплив на письменницю. Леся Українка захоплювалася цим твором, але вважала, що письменник “надто мало дав своїй п’єсі фольклорного забарвлення”.
“Лісова пісня” будується на архетипі дерева: Мавка втілює образ дерева, яке проросло з людини. Навколо цього групується вся символіка твору. Саме з цієї причини в основу драми покладено ритм пір року – воскресіння й завмирання дерева, тоді як “Затоплений дзвін” будується на змінах дня (сонце) і ночі, темряви, світла.
Однією з ознак драми-казки Гауптмана є трагедія людини, яка весь час поривається до вершин, але не може перебороти інерції долин. Трагедійність п’єси постійно посилює голос дзвону: він проходить через увесь твір. Проблематика драми-феєрії Лесі Українки значно ширша. Тут теж є глибока трагедія зневаженої душі (Мавка), мотив високих поривань і низинних людських стежок. Але основна її концепція – безсмертя людської душі, її внутрішня свобода, гармонійна цілісність.
У “Затопленому дзвоні” світ природи та його сили майже поспіль ворожі людині: Гейнріх за допомогою Раутенделяйн примушує працювати на себе карликів шляхом закріпачення і жорстокого насилля. У “Лісовій пісні” ми бачимо гармонію людини і природи на основі мудрої, рівноправної домовленості. Людина вчиться у людини, людина вчиться у природи. Людина не здатна бути сильнішою за природу, бо сама походить з неї. Своїм твором поетеса полемізує з концепцією “Затопленого дзвона”, за якою людина повинна бути сильнішою. У “Лісовій пісні” ліс і його світ постають вічними, могутніми, підтримують людину і дають їй духовну силу. У прагненні авторки гармонізувати високі філософські проблеми й фантастику фольклорно-міфологічного світу – оригінальність задуму поетеси, її новаторство в розвитку жанру феєрії. “Затоплений дзвін” Леся Українка назвала “неземним”. За жанром – це символічна драма, тоді як “Лісова пісня”, за визначенням самої Лесі Українки,- символічно-реалістична. Герой у “Затопленому дзвоні”, на відміну від Лесиних персонажів, представників світу людей, відчужений від соціуму, з одного боку, і від природи – з другого, він самотній і живе лише внутрішніми силами душі. Лесин трагічний твір увінчується оптимістичним фіналом – мрією про вічність, невмирущість, справжні духовні цінності. Серед інших творів цього жанру драма Лесі Українки вирізняється високою поезією, інтелектуалізмом, філософською проблематикою, глибинністю думки, способом зображення людських пристрастей і символікою образів природи.
4. Дослідницька робота за варіантами
І варіант шукає спільне між Гамлетом і Кассандрою, а ІІ – відмінне.
Порівняльна характеристика образів Кассандри і Гамлета
Кассандра | Гамлет |
Спільне | |
Схожі епізоди в розвитку сюжету | |
7-й розділ, сцена на майдані з еллінським лазутчиком Сіноном | Дія 3, сцена 3 з Клавдієм на молитві |
Подібність характерів | |
Вважають божевільною | Вважають божевільним |
Вразлива і самозаглиблена | Вразливий і самозаглиблений. |
Ненавидить війну, але посилає людей на смерть (лідійське військо царя Ономая) | Ненавидить війну (посилає на смерть Розенкранца та Гільденстерна) |
Подібність дій та обставин | |
Змагається з рідними братами | Змагається з рідними – матір’ю та вітчимом |
Відштовхує і втрачає коханого Долона | Відштовхує і втрачає кохану Офелію |
Дозволяє ворогові себе вбити: Кассандра зрікається пророчого дару і йде на смерть від руки Клітемнестри вже по тому, як пережила падіння рідного міста | Дозволяє ворогові себе вбити, хоча й встигає перед смертю помститися за батька |
Ворог Кассандри – Гелен порівнюється з вужем. | Вбивцю батька Гамлета Привід називає змієм |
Різне | |
Кассандра не вміє прикидатися і не використовує гру | Використовує гру, театральну виставу, хоча й не любить цього |
Здатна лише на поодинокі жорстокі слова | Більше розмірковує, ніж діє |
Смерть Кассандри – це поразка, капітуляція | Смерть Гамлета переконує, що він – переможець |
5. Дослідницька робота. Пошук співзвучності лірики Лесі українки з поезією Г. Гейне
Ознаки співзвучності лірики Лесі Українки з поезією Г. Гейне
Леся Українка | Генріх Гейне |
1. Властива циклізація | |
Цикли: “Подорож до моря”, “Мелодії”, “Пісні про волю” | “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Знов на батьківщині” |
2. Чуттєво близькі у зображенні морської стихії | |
“Хвиля”, “Тиша морська” | “Північне море” |
3. Створили яскравий образ батьківщини | |
“Подорож до моря” | “Зимова казка” |
4. Обидва довгий час жили на чужині | |
Леся Українка “самовільною вигнанкою” з волі обставин | Гейне був змушений емігрувати через політичні причини |
5. Зверталися до теми мистецтва і митця | |
“То be or not to be?..” | “Зимова казка” |
6. Важко хворіли | |
Усе життя боролася з туберкульозом кісток, легенів та нирок. | Останні 8 років провів у “матрацній могилі” – був паралізований |
7. Досягли вершин у річищі романтизму та неоромантизму |
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Завдання: визначте місце Лесі Українки у світовому літературному процесі.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
□ Я відчуваю гордість за те, що творчість Лесі Українки…
□ Щоб самореалізуватися, на мою думку, потрібно…
□ Я раджу мати за настільну книгу такий твір Лесі Українки…, тому що…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку.
2. Підготуватися до створення відгуку на твір, перекладений Лесею Українкою.
3. Повторити визначення понять оригінал і переклад.
4. Індивідуальні завдання:
□ Підготувати повідомлення про перекладацьку діяльність Лесі Українки;
□ Про особливості перекладу з англійської на українську мову;
□ Підготувати виразне читання вірша Джорджа Гордона Байрона в перекладі Лесі Українки “Коли сниться мені, що ти любиш мене…”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)