ХТО – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА

На персах землі гора; у важке небо зоряне з сонцем впира чолом. Од п’ят гори до зір небесних криваві тумани. На горі хрест в туманах – хрест. Простяг рамена од краю світа до краю, од сходу на захід. У світ упала тінь хреста з півночі на південь. На хресті – людина. На степи, на води звисає глава. З душі землі встають крики, тьмою птахів летять на хрест. Голосіння там сповняє небо. По дереву муки із ран людини стікає кров. Ріками рине з гори по стегнах, по ребрах землі в моря криваві – вщерть. З печер і нор, з хащів, лісів вовки пішли. По чреву світу ватаги ходять – ситі, п’яні: п’ють кров. Розп’яв хтось правду на Голгофі знов! Звір бенкетує!.. Болить душа…

1921


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ХТО – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА