Хто сказав “О, часи! О, звичаї!”
О, часи! О, звичаї! (лат. O tempora! O mores!) – вигук належить давньоримським політичному і державному діячеві, мислителю, оратору, юристу і письменнику Марк Туллій Цицерон (3 січня 106 – 7 грудня 43 р. до н. е..). Їх він виголосив у храмі Юпітера Статора в першій промові проти змови Каталіни 8 листопада 63 року до нашої ери в скликаному їм засіданні Сенату міста Риму.
“Невже ти не розумієш, що твої наміри відкриті? Не бачиш, що твій змова вже відомий всім присутнім і розкритий? Хто з нас, на твою думку, не знає, що робив ти останньої, що попередньої ночі, де ти був, кого скликав, яке рішення прийняв? О, часи! О, звичаї! Сенат все це розуміє, консул бачить, а ця людина все ще живий. Та хіба тільки живий? Ні, навіть приходить в сенат, бере участь в обговоренні державних справ, намічає і вказує своїм поглядом тих з нас, хто має бути убитий, а ми, хоробрі мужі, уявляємо, що виконуємо свій обов’язок перед державою, ухиляючись від його сказу та вивертаючись від його зброї “
Змова Каталіни
Епізод римської історії, коли один з видних політиків республіки, програвши вибори на посаду консула – вищого виборного особи за часів республіки у Стародавньому Римі, намагався силою захопити владу. Діям Каталіни протистояв Цицерон, який своїм красномовством і практичними кроками ліквідував змова, врятував Рим від різанини Громадянської війни, за що був оголошений римським Сенатом “батьком вітчизни”. Всього Цицерон виголосив проти Каталіни чотирьох мови. Згодом у творах “Про моєму консульстві”, та “Про моєму часу”, він виклав ці промови в літературній обробці.
Марк Туллій Цицерон
Виглядав приблизно також в тривожний час, був сучасником, другом і недругом диктатора Сулли, державного діяча і полководця Гнея Помпея, Юлія Цезаря, інших знаменитих римлян часів перетворення Рима з республіки в імперію. Брав участь у политческих боротьбі, займав різні керівні адміністративні та військові посади. Не раз піддавав своє життя смертельної небезпеки, жив у вигнанні. Убитий за наказом Марка Антонія. Будучи послідовником філософських поглядів Платона, Аристотеля, Полібія, вніс значний внесок у развтия теорії Государст і права. Про закони, їх створенні та виконанні Цицерон міркував в найвідоміших його роботах “Про державу”, “Про закони”, “Про обов’язки”: “Справжній закон – це розумне положення, відповідне природі, розповсюджується на всіх людей, постійне, вічне”
Афоризми Цицерона
Звичка – друга натура (Consuetudo est altera natura. Дослівно: Звичкою створюється як би якась друга натура)
Що у кого болить, той про те і говорить (cui dolet? Memint – кому боляче, той пам’ятає)
Обличчя – дзеркало душі (imago animi vultus est)
Благо народу – вищий закон (salus populi suprema lex)
Жити – значить мислити (vivere est cogitare)
Папір все стерпить
Всякому – своє
Де добре, там і батьківщина
Друзі пізнаються в біді
Коли говорить зброя, закони замовкають
Праця притупляє біль
(1 votes, average: 5.00 out of 5)