Хто для мене є взірцем – ТВОРИ-РОЗДУМИ НА СУСПІЛЬНІ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ТЕМИ

Думаю, що майже в кожної людини є особистості, яких вона має за взірець. Для когось це відомий актор або музикант, для іншого – успішний бізнесмен, ще для когось – видатний учений або спортсмен.

Мені ж спадають на думку слова відомого французького письменника В. Гюго: “Найбільше щастя в житті – впевненість у тому, що тебе люблять”. Тому для мене завжди були взірцем особистості, які мають цей талант – любити людей, зокрема найближчих, допомагати, піклуватися про них. Адже любов, на мою думку, дає нам відчуття душевного комфорту, захищеності, надихає й окриляє. Це почуття робить світ навколо нас кращим: більш добрим, світлим, радісним. Духовна ж роз’єднаність, відсутність теплоти у стосунках між людьми – ось головне лихо, яке отруює життя кожного дня. Стосунки між людьми, зокрема в родині, повинні бути теплими, бо без цього дуже важко жити.

У нашій родині є людина, ,яка для мене є взірцем. Це бабуся Варвара Олександрівна. Вона прожила складне, але, вважаю, щасливе та цікаве життя, створила міцну дружну родину, виховала декількох дітей. Багато років вона працювала лікарем-педіатром у дитячій міській лікарні й урятувала життя багатьох малюків. Хоча іноді було нелегко, але бабуся завжди намагалася допомогти людям, підтримати їх у важку хвилину. А ще вона дуже мудра жінка, часто дає різні корисні поради, до яких я зазвичай прислухаюся. Бабуся завжди каже, що родина – це найголовніше і її треба берегти. Рідні ніколи не залишать тебе в складній ситуації. Без друзів також складно, але треба бути уважним при їх виборі й не помилитися. Так вважає моя бабуся, і я погоджуюся з нею.

Як приклад із суспільного життя, наприклад, можу згадати родину Алчевських, яка відіграла важливу роль в історії української культури й залишила помітний слід в історичному минулому Харківщини. Голова сім’ї Олексій Кирилович був прогресивною, енергійною й гуманною людиною, активним громадським діячем, започаткував у Харкові Торговий і Земельний банки; його дружина відкрила недільну школу. Також за сприяння Христини Данилівни було організовано товариство грамотності, громадську бібліотеку. У родині, де виховувалися шестеро дітей, панували любов та злагода, повага до українських традицій, рідного слова. Мабуть, саме тому діти Олексія Даниловича та Христини Данилівни стали порядними високоосвіченими людьми, відомими музикантами та педагогами, зробили дуже багато для розвитку української культури, науки та мистецтва.

Отже, взірцем для мене є люди, які цінують дружбу, любов та сімейні стосунки та вміють їх берегти.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Хто для мене є взірцем – ТВОРИ-РОЗДУМИ НА СУСПІЛЬНІ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ТЕМИ