Хромосомна теорія спадковості

Основоположником хромосомної теорії є Томас Гент Морган, американський генетик, Нобелівський лауреат. Морган і його учні встановили, що:

    Кожен ген має в хромосомі певний локус (місце); Гени в хромосомі розташовані в певній послідовності; Найбільш близько розташовані гени однієї хромосоми які зчеплені, тому успадковуються переважно разом; Групи генів, розташованих в одній хромосомі, утворюють групи зчеплень; Число груп зчеплень дорівнює гаплоїдному набору хромосом у гомогаметних особин і n+1 у гетерогаметних особин; Між гомологічними хромосомами може відбуватися обмін ділянками (кросинговер); в результаті кросинговеру виникають гамети, хромосоми яких містять нові комбінації генів; Частота (у %) кросинговеру між неалельними генами пропорційна відстані між ними; Набір хромосом в клітинах даного типу (каріотип) є характерною особливістю виду; Частота кросинговеру між гомологічними хромосомами залежить від відстані між генами, локалізованими в одній хромосомі. Чим ця відстань більша, тим вище частота кросинговеру.

За одиницю відстані між генами приймається 1 морганіда (1% кросинговеру) або відсоток появи кроссоверних особин.

При значенні цієї величини в 10 морганід можна стверджувати, що частота перехрещення хромосом в точках розташування даних генів дорівнює 10% і що в 10% потомства будуть виявлені нові генетичні комбінації.

Для з’ясування характеру розташування генів у хромосомах і визначення частоти кросинговеру між ними будуються генетичні карти.

Карта відображає порядок розташування генів в хромосомі і відстань між генами однієї хромосоми. Ці висновки Моргана і його співробітників отримали назву Хромосомна теорія спадковості. Найважливішими наслідками цієї теорії є сучасні уявлення про гени, як про функціональну одиницю спадковості, її подільності і здатність до взаємодії з іншими Генами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Хромосомна теорія спадковості