Home ⇒ 👍Література ⇒ ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей
ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей
Уривок із поеми “Дзвінкоблакитне”
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари,
Ой прилиньте, хмари, –
Ясний день
Окропіте,
Нас нашелестіте:
День!
День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться
Жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Хор лісових дзвіночків – ПАВЛО ТИЧИНА (Уривок із поеми) Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, Нас нашелестіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – Жито усміхнеться: Тінь! […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – жито усміхнеться: Тінь! Тінь. Хто? Що? […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: розширювати, поглиблювати знання дітей про творчість П. Г. Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати естетичні почуття, емоційність сприймання поезії, образне мовлення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Еге-ге та еге-ги Понесеться навкруги. Невеличкі електрички Привітались, як сестрички. 2. Гра “Угадай предмет […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- П. Тичина як дитячий письменник (літературні твори: “Я у гай ходила”, “Хор лісових дзвіночків”, “Гаї шумлять”) Ах, скільки радості, Коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті! Павло Тичина Його дебют нагадує собою несподіваний спалах сонця. Як майстерно Тичина змальовує перед нами справжню картину українського життя. Здається, перед нами – богатир Гераклової статуї й прометеївських пристрастей, богоборець і громовержець у слові… А був він простий і незвичайний. Скромний і делікатний […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима […]...
- Таємнича пісня лісових дзвіночків (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”) Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-д’звіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”. Квіти погойдуються від легкого подиху вітру, розповідаючи про красу поля, лугу, трав, хлібів. Здається, удзвіночків справжній злагоджений хор, пісню якого підхоплює ліс і гукає: “День! День!” […]...
- Про що співають дзвіночки? (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”) П. Тичина – відомий український пост – дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Сонце, вітер, дерева, житні колосочки ніби грають й співають у природі, зливаючись в одну прекрасну мелодію лісів і полів – музику рідної […]...
- РІЧКА – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Хлюпоче синя річка – Ой річка, ой ріка! Юрба нас невеличка, Зате ж бо гомінка! І співи тут, і крики, І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, — Гурти пташок дзвінких. І кожна ж то співає, І кожна поклика: “Ой небо, ой безкрає, Ой річка, ой ріка!” Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини, […]...
- ОСІНЬ НА ЗЕМЛЮ ТИХЕНЬКО СПУСКАЄТЬСЯ… – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Із циклу “Осінні пісні” Осінь на землю тихенько спускається, В небі летить, наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. Літо зелене і радісне згадують. Стріпує крилами осінь широкими, Роси спадають у млі, Ллються крізь неї дощами-потоками. Літо веселе, співоче минається, Спокій стає на землі… Тиха, задумлива осінь […]...
- ШЕВЧЕНКО – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Всі його ми батьком звемо, Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу. Він любив усе прекрасне, Все ненавидів потворне, – І його ім’я незгасне, Світлий образ – неповторний. Чисту матір і дитину Він прославив серцем чистим Всю осяяв Україну Поглядом він променистим. Ясен досвіт ще не сходив, – […]...
- Я Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів (Павло Тичина) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, “Подивилась ясно…”, “О люба […]...
- СКОРБНА МАТИ – ПАВЛО ТИЧИНА Пам’яті моєї матері І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими пожалій. Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорнів… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! Спросоння колосочки: Побудь, побудь із нами! Спинилась Божа Мати, Заплакала сльозами. Не місяць, і не зорі, І дніти мов не дніло. Як страшно!.. людське серце До краю […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- Короткий переказ – Арфами, арфами… – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, умами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон Як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая – Чи […]...
- Короткий переказ – Пам’яті тридцяти – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців. Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли […]...
- СОН – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Українська література – Література для дітей (“У всякого своя доля…” ) Уривок із поеми …Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається […]...
- Поема-симфонія Сковорода – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Симфонія – жанр оркестрової музики із чотирьох частин, кожна з яких має свою тональність. Поема П. Тичини теж складається з таких частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grove(поважно, урочисто), Risoluto(твердо, рішучо), Finale. Це новаторська поетична форма, що поєднує виражальні можливості слова і звуку. Внутрішні монологи, діалоги й полілоги разом нагадують хор голосів – так у межах […]...
- ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав: – Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі? Сонце посміхнулося здаля: – Правда, все я бачу з висоти, Всі народи рівні. А […]...
- У єдності з природою (Арфами, арфами…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У “Сонячних кларнетах” мотив єдності з природою чи не основний. І природа тут не декоративний малюнок довкілля, а могутня жива стихія, до якої належить і сама людина. Відповідно весняне оновлення в поезії “Арфами, арфами…” поширюється й на людину, бо людське “я” ліричного героя цілком занурюється в загальний плин природних процесів. Не лише тематично, а й […]...
- СОНЕЧКО ТА ДОЩИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось сонечко казало: – Буду все собі світити! – Почув дощик: – Пуття мало, От я краще буду лити! – З тебе людям холод, слота, – Каже сонечко і слуха. Відрік дощик: – Не робота, Як почнеться і посуха. Зазмагались. – Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? – А без мене, – дощ доводить, – […]...
- ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- Поетична епітафія (Пам’яті тридцяти) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш-реквієм або епітафію – текст на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції – жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських […]...
- ПІСНЯ ПРОЛІСКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей ПІСНЯ ПРОЛІСКАЯ – перша квіточка весни, Я – пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі […]...
- ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
- НАША ХАТКА – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба гніздечко зробити, Щоб чудно курлюкав, годуючи діти. Та зробимо в хатці низенькі пороги, Щоб нас не минали дідусі […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
- Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Тичина. Фото. Початок 50-х років Поете, любити свій край не є злочин, Коли це для всіх! (Павло Тичина) Павло Тичина – найпомітніша постать в українській та світовій поезії XX століття. Він збагатив мистецтво слова новими художніми відкриттями, життєствердною концепцією буття як діяння. Спираючись на національну традицію, зокрема філософію Григорія […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ… – ПАВЛО ТИЧИНА ЗА ВСІХ СКАЖУ… За всіх скажу, за всіх переболію, Я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, Верхів’ями розкрилено росту. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! О дух ясний – без яду і без жала – Давно ти снив? – а вже сучасний дій […]...
- Сонячний кларнетизм Павла Тичини – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Сонячний кларнетизм Павла Тичини Літературознавець Юрій Лавріненко назвав творчу манеру письма Тичини кларнетизмом, розуміючи його як “український варіант міжнародного символізму, а потім і як власного синтезу поетичного стилю”. Сучасників поета і майбутні покоління читачів бентежать оригінальна філософія митця, його незвичне світосприймання. У своїх естетичних шуканнях автор “Сонячних кларнетів” поєднав символізм […]...
- Короткий переказ – Одчиняйте двері – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Коментар У вірші П. Тичини “Одчиняйте двері…” змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві (“нареченої”). Але нічого так […]...
- ТРАВЕНЬ – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Не дивуйся, що з весною Інший світ настав: Полем, лісом і водою Травень завладав! Глянь у поле: по коліна Досягла трава; Сонце, жито і ярини Яр’ю облива. Подивись на прозір річки, Як її вода, Ллючи хвилі невеличкі, Млоддю вигляда. Хлопчик стиха коло броду Тягне рогозу; Темна сила хиле в воду Вільху і лозу. А ходім […]...
- Життєвий і творчий шлях – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа. Сергій Єфремов Павло Григорович Тичина з’явився на світ 27 січня 1891 р. в сім’ї дяка у селі Піски на Чернігівщині. У родині було 13 дітей, малята хворіли, і не те що на ліки – навіть на кращі харчі батько не міг спромогтися, через […]...
- Рання творчість П. Тичини – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Справжньою класикою української лірики стала рання творчість П. Тичини. Це збірки “Сонячні кларнети”, “Плуг”, “Замість сонетів і октав”, “В космічному оркестрі”, “Вітер з України”, а також окремі поезії поза збірками, написані в 1907-1929 роках. Книжка “Сонячні кларнети” побачила світ наприкінці 1918 року в Києві. Значну допомогу у її упорядкуванні надав редактор газети “Нова рада” літературний […]...
- Короткий переказ – Ви знаєте, як липа шелестить – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить У місячні травневі ночі? “Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить…” Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? – Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій”, – десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та […]...
- Жанрово-стильове багатство поетичної спадщини Павла Тичини – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Розкішне зелене дерево тичинівської поезії. Станіслав Тельнюк Світ розгледів талант П. Тичини завдяки його першим збіркам. Українська діаспора навіть двічі намагалася представити поета на здобуття Нобелівської премії, але поет категорично відмовився брати участь у цьому. “Світлий оптимізм, тверда впевненість у перемозі сонячного і людського над всіляким мороком і тліном створюють в книзі ту провідну мелодію, […]...