Хоку, або Хайку
Хоку, або Хайку – традиційний жанр японської пейзажної лірики, що виник у XVI ст., зумовлений розвитком міської культури. Це трирядковий неримований вірш, постав на основі першої півстрофи танка. Існувало кілька шкіл X.: “Кофу” – “давня школа”, пов’язана з іменем Мацунаги Тейтоку, школа Нісіями Соїна, школа “Сьофу” – “достеменна школа”, де найпомітнішою постаттю був Мацуо Басьо, котрий реформував X. у новий жанр Хайку: відтоді суб’єктивний ліризм поступився перед безпосереднім зображенням природи. Зверталися до X. такі поети, як Танігуті Бусон (XVIII ст.), Кобоясі Ісса (XIX ст.) Масаока Сікі (межа ХІХ-ХХ ст.) та ін. Цей жанр привертав увагу й українських поетів (приміром, В. Коломійця), які вбачали в його лаконічній формі можливість точного вираження ліричного настрою. Приклад X. – з доробку Марії Ревакович:
Наші голоси –
Скорбні двійники
Мов крила вітру в степу.
Холостий віршовий рядок – незаримований віршовий рядок на відміну від інших рядків. Досить часто спостерігається у східній поезії (газелі, рубаї, туюги та ін.), трапляється і в українській, зокрема у катрені, де можуть не римуватися перший і третій рядки і т. п.:
З козацького чуба –
Печаль та згуба…
Та вільний вітер (А. Мойсієнко).
Related posts:
- Хокку або хайку? Тривірш, в глибині якого стисло і до болю сильно виражено мить або ціла вічність – хокку, або хайку. Цей жанр вірша можна називати по-різному, транскрипція і переклад, спотворені європейськими перекладачами, не в силах вплинути на виражене в декількох рядках сили складу. За часів далекого середньовіччя Японія була абсолютно закрита від зовнішнього світу. Труднощі життя привели […]...
- Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст Мета: ознайомити учнів з особливостями японського поетичного світобачення та з жанром японської поезії хайку; розповісти про великого японського поета й мислителя Мацуо Басьо; проаналізувати вибрані хайку, під час аналітичного дослідження звернути увагу учнів на естетичне сприйняття краси в японській поезії; розвивати навички аналізу ліричного твору; сприяти формуванню в учнів естетичного сприйняття світу. Тип: урок-діалог. Обладнання: […]...
- ХАЙКУ – МАЦУО БОСЬО – ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ МАЦУО БОСЬО ХАЙКУ *** Старий Ставок! Жабка Стрибне – Сплеск пролунає. Переклад Г. Туркова *** Метелик літає. Одна-однісінька тінь На всьому полі. Переклад Г. Туркова *** Все вибілив ранковий сніг. Одна прикмета для погляду – Стрілки цибулі в саду… Переклад А. Сіренка *** Квітучі сливи, Ніжні верби… І подібні до них Молоді хлопці, жінки! Переклад […]...
- ХАЙКУ – МАЦУО БАСЬО – 5 КЛАС Хайку (хоку, хокку) – жанр традиційної японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка1, що складається з 17-ти складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу. Як самостійний жанр ця поезія, що мала тоді назву хоку, існує з XV ст., а сучасна назва (хайку) поширилась із XIX ст. У XVII ст. […]...
- Створення власних хайку Мета: поглибити знання учнів з японської поезії; здійснити аналітичне дослідження окремих хайку Мацуо Басьо; звернути увагу на особливості жанрової специфіки хайку; вчити учнів виразному читанню хайку; формувати навички аналізу ліричного твору; розвивати образне мислення; сприяти вихованню любові до прекрасного. Тип: урок-діалог Обладнання: відеоролик “Цвітіння сакури”. Хід уроку I. Організаційний момент II. Оголошення теми й мети […]...
- ХАЙКУ – Мацуо Басьо (1644 -1694) – ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ – ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА 1 Невже заснула. Душу солов’ю довіривши свою, Верба плакуча? 2 Засохла гілка – Крука притулок. Осінній вечір. З Метелик також Прилетів поїсти Салату з квітів білих хризантем. 4 Старий ставок. Пірнуло жабеня – Вода сплеснула. 5 Під деревом Вишнева заметіль Мій суп і рибу цвітом засипає. 6 Осіння паморозь! Рукою доторкнешся, І на долоні сльози […]...
- Хайку – МАЦУО Басьо 1644-1694 – ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ Як Шумить-гуде Банан, Як у кадуб Капа Дощ, – Чую цілу ніч. Оттакий я єсть: Глянь на росяні дзвонки – То й сніданок весь. Пущу коня вбрід – Полегесеньку впишусь В Літній краєвид. Літо в Японії Осінь в Японії В мандрах весь і вмру… Вітер в душу наганя Холод і журу. На голій гілці Самотній […]...
- Твір на тему: Природа у хоку японського поета Мацуо Басьо Змалку Мацуо Басьо віддано любив природу, милувався засніженими гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у морську далечінь, дихав ароматом квітів, дивувався нескінченній фантазії солов’їв. Задивиться поет на маленьку співучу цяточку в небесній блакиті – і з’являється чарівний тривіршик: І цілого дня твоїм пісням не вистачає, Жайворонку! Замилується квіткою, що так і проситься прикрасити нею одяг, […]...
- М. Басьо. Виразне читання хоку напам’ять – ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ – II семестр Мета: за допомогою засобів виразного читання сприяти усвідомленню учнями глибинного змісту та художньої довершеності японських віршів; розвивати творчу уяву, навички виразного і вдумливого читання хоку напам’ять, уміння їх аналізувати, розкривати прихований зміст і висловлювати своє ставлення; виховувати допитливість, любов до природи, до людини, толерантне до неї ставлення, естетичні смаки. Обладнання: портрет письменника, збірки його віршів […]...
- Мацуо Басьо. Хоку – ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ – II семестр Мета: ознайомити з життям і творчістю славетного японського поета; допомогти учням зрозуміти особливості хоку, їх зміст, засоби вираження; розвивати навички читання хоку, їх аналізу; виховувати любов до природи, до людини, прагнення до самопізнання та самовдосконалення, естетичні смаки. Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, ілюстрації до них. Теорія літератури: хоку, його характерні ознаки. ХІД УРОКУ I. […]...
- Перенесення, або Енжамбеман Перенесення, або Енжамбеман (фр. enjambement) – віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної паузи із смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість. Розрізняють три різновиди П. Найпоширеніший – rejet – фраза, що заповнює попередній рядок, а завершується на початку наступного. Досить часто […]...
- Одинадцятискладник Одинадцятискладник – у силабічному віршуванні – віршовий рядок із одинадцяти складів. У європейській поезії розвинувся із античного ямбічного триметра. Італійський 0. мав обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му (або 6-му) складах. Польський 0. з XVI ст. засвідчив обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му складах і цезуру після 5-го, звідси поширився й на українську поезію: Йди […]...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -∪ ∪/- ∪. Названий на честь фінікійського божества Адоніса. В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина: Вмер-бо Архілох! Тож […]...
- Асклепіадів вірш Асклепіадів вірш – античний вірш, створений елліністичним поетом Олександрійської доби Асклепіадом Самоським (III ст. до н. е.), використовуваний пізніше римським поетом Горацієм (65-8 pp. до н. е.), зокрема у перекладеній М. Зеровим оді “Римській державі”: Вже нема на тобі паруса цілого, Ні богів над кермом, сильних заступників, Марно чванишся, ніби Ти із кедра понтійського (….). […]...
- Пауза або Павза Пауза або Павза (грецьк. pausis – припинення) – коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої. Особливого значення надається П. у віршуванні, де поряд із смисловими, логічно-інтонаційними вживається ще й ритмічна, яку називають константною та цезурною. Функціональне навантаження П. підвищується у тонічному віршуванні, сприяючи посиленню інтонаційної самостійності емоційно напруженого мовлення, […]...
- Нью-йоркська група “Нью-йоркська група” – група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об’єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, […]...
- Рубаї Рубаї – чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: а а – а (різновид монорими). Р. як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, – одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літературному середовищі (Захириддин Бабур) та іранському (Омар Хайям). […]...
- Мезостих Мезостих (грецьк. meson – посередині та strichos – віршовий рядок) – вірш, у якому серединні літери приховують певне ім’я або втаємничують певне значення, розглядається як різновид акровірша. Досить рідкісна форма у новітній українській поезії, спостережена, зокрема, у творчості В. Самійленка: […] Щоб зараз же тебе пізнав люд! Мила І гарна ти, що й кращої нема, […]...
- Віланела або Віланель Віланела, або Віланель (фр. villanelle, від лат. villanus – селянський) – у добу середньовіччя – пісня пастухів, у добу Відродження – пісня про кохання, стилізована під сільську пісню. Строфічна будова В. досить складна: має 6 тривіршів однакової структури, схожих на терцини, і останній 19-й рядок. Всі рядки охоплені двома римами, з яких одна зв’язує 13 […]...
- Чи можна за допомогою вітру отримувати енергію? Вітер – це повітря, який наведено в рух. Коли дме вітер, тоді і можна виробляти енергію. Так, вітер може повертати крила млина. Якщо ці крила прикріпити до осі, то за допомогою вітру можна обертати відразу кілька коліс. У минулому енергія рухомого повітря дозволяла перемелювати зерно, спеції, какао. Завдяки вітрі пряли шерсть і викачували з моря […]...
- ВОДЕВІЛЬ Водевіль (франц. vaudeville) – жанр легкої комедійної п’єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями. Водевіль розвивається як жанр наприкінці XVIII – у XIX столітті. Назва його виникла у Франції, але щодо її етимології існують дві версії. За першою з них, назва походить від “водевірів” – веселих пісень (куплетів з рефреном), які складав […]...
- Водевіль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Водевіль (франц. Vaudeville) – жанр легкої комедійної п’єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями. Водевіль розвивається як жанр наприкінці XVIII – у XIX столітті. Назва його виникла у Франції, але щодо її етимології існують дві версії. За першою з них, назва походить від “водевірів” – веселих пісень (куплетів з рефреном), які складав […]...
- Мацуо Басьо і японська класична поезія – Твір Зарубіжна література Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості – властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія – країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця […]...
- Брахіколон Брахіколон (грецьк. brachys – короткий та kolon – віршований елемент, рядок) – вірш або частина вірша, кожен рядок якого побудований з одного складу. Б. вживається переважно як фрагмент поетичного твору (“Ніч” М. Семенка), цілих строф, а то й творів. Так Б.-І. Антонич лишив у своїй поетичній спадщині сонет “Зов”, написаний у вигляді цієї рідкісної та […]...
- Як літає літак? Ще у XVIII столітті швейцарський фізик Даніель Бернуллі відкрив, що швидкість течії газу залежить від ширини потоку. Цей закон пізніше був названий його ім’ям. І саме на ньому грунтується принцип роботи літакового крила. Крило літака зроблено так, що знизу повітря обтікає його швидше, ніж зверху. Ось чому виникає підйомна сила, яка і піднімає літак під […]...
- Крила – ІВАН ДРАЧ – скорочено (Новорічна балада) Через ліс – переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і […]...
- Скорочено – КРИЛА – ЛІНА КОСТЕНКО – 7 КЛАС А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила не з пуху-пір’я, А з […]...
- АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ √ План аналізу прозового твору. 1. Тематика і проблематика. 2. Жанр. 3. Форма оповіді (від імені автора, оповідача тощо). 4. Сюжетно-композиційні особливості (в тому числі й позасюжетні елементи). 5. Простір і час. 6. Система образів і засоби їх розкриття. 7. Мова художнього твору. 8. Ідея. Задум письменника і його втілення. 9. Місце в історико-літературному процесі. […]...
- КРИЛА – ЛІНА КОСТЕНКО А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір”я, А з […]...
- НІЧНІ ГОЛОСИ – Iгор Римарук Василеві Герасим? юку Цi нiчнi голоси – Цi закинутi в моторош митарi – Комiрчину твою не забудуть, Проси не проси: Ти накликав їх сам, Їх шукав у вселенськiм гармидерi – I на вбогу свiчу Прилетiли нiчнi голоси. Потаємнi вони – А тобi закортiло катренами Розiкласти по аркушах їх – О свята простота! Але вбивць голоси […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ – АНТУАН де СЕНТ ЕКЗЮПЕРІ – “ТИ НАЗАВЖДИ БЕРЕШ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТИХ КОГО ПРИРУЧИВ” – ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ МАЦУО БОСЬО Літературна розмітка 1. Назвіть свої улюблені поетичні твори. Про що в них ідеться? 2. Чим поезія відрізняється від прози? Один з найвідоміших японських поетів Мацуо Басьо з’явився на світ у провінційному місті Уено в сім’ї самурая. При народженні він отримав наймення Кіндзаку, досягнувши повноліття, ще одне – Дзінісітіро. А от уславлене ім’я Мацуо […]...
- КРИЛА – ІВАН ДРАЧ (Новорічна баляда) Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і раптом – […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπΙφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σΙζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
- Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
- Хоріямб Хоріямб – в античній версифікації – чотирискладова (шестиморна) стопа, що складається з хорея і ямба (- ∪ ∪ – ). В українській силабо-тонічній системі X. умовно називається сполука хорея та ямба, що трапляється при відхиленнях від ритмометричної ямбічної схеми: Надія вмерла, вмер і жаль, Не ятриться глибока рана, ЗО мною лиш моя печаль – Ти, […]...
- Крила – ЛІНА КОСТЕНКО – скорочено А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і […]...
- Паліндром, або Перевертень Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний […]...
- ВЕЛИЧАЄМ ТЕБЕ, МАМО… – Блажкевич Іванна Величаєм Тебе, Мамо, В ту святочну днину – За Твій труд і за старання Пильні без упину. Величаєм за ту працю, Яку мама мала, Нім дитинка від колиски На ніженьки стала. Величаєм за сей догляд Пильний, невсипущий, Щоб собі що не накоїв Син непосидющий. Величаєм за ті скорбні Недоспані ночі, Як недуга заглянула Дитинятку в […]...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...