Хімічний склад їжі

Харчування людини складається з багатьох чинників, головними з яких є:

    Калорійність; Хімічний склад; Режим харчування; Спосіб приготування страв; Фізичні властивості їжі.

Серед харчових речовин, що відносяться до енергетичної групи, головне місце займають білки – основний пластичний матеріал для клітин, гормонів і ферментів. Без білкового обміну не існує життя як такого. У природі тільки рослини здатні синтезувати білок, людина і тварини позбавлені такої здатності. У процесі обміну речовин в організмі з білків можуть утворюватися жири і вуглеводи, зворотний процес неможливий.

Білок складається з амінокислот, до складу білкової молекули входить азот. Організм людини здатний синтезувати необхідні для нього амінокислоти з харчового білка, хоча й не всі. Існує 8 амінокислот, які організм людини синтезувати не може. Тому їх називають незамінними, вони повинні в достатній кількості міститися в їжі. До них відносяться:

    Валін; Лейцин; Ізолейцин; Лізин; Метионін; Триптофан; Треонін; Фенілаланін.

У продуктах тваринного походження білки містять всі незамінні амінокислоти.

Жири являють собою цінний енергетичний матеріал в харчовому раціоні. Вони поліпшують смак їжі, сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів і необхідні для нормальної роботи ЦНС. У харчовий раціон входять жироподібні речовини – лецитин і холестерин. Вони виконують протилежні дії відносно один одного і є біологічними антагоністами. Лецитин відноситься до жирових речовин, що містять фосфор (фосфоліпід), і сприятливо впливає на діяльність печінки і ЦНС, а також забезпечує нормальний обмін холестерину в організмі, граючи тим самим профілактичну роль у розвитку атеросклерозу. У харчових продуктах лецитин міститься в соєвих бобах, гречаній крупі, в зеленому горошку, нерафінованій рослинній олії.

Холестерин міститься у всіх клітинах організму і жирах.

Надмірне накопичення в організмі холестерину сприяє розвитку атеросклерозу і жовчнокам’яної хвороби. З продуктів харчування багато холестерину міститься в яєчному жовтку, вершковому маслі, риб’ячому жирі, мізках, печінці, нирках. Слід сказати про збалансовані продукти харчування, які хоч і містять холестерин, але лецитину містять у кілька разів більше. До них відносять:

    Молоко; Вершки; Сметана; Творог; Сир.

Вуглеводи стимулюють засвоєння білків, сприяють нормальній діяльності печінки, є джерелом синтезу холестерину в організмі. Надмірна кількість вуглеводів недоцільно при атеросклерозі. Слід сказати про нехарчові вуглеводи у вигляді рослинної клітковини, джерелами якої є овочі та фрукти, хліб з борошна грубого помелу. Клітковина майже не засвоюється організмом, але:

    Регулює діяльність кишківника; Попереджає розвиток закрепів; Сприяє виведенню зайвого холестерину; Стимулює жовчовидільну функцію печінки.

Багато клітковини містять пшеничні висівки, житні і вівсяні пластівці, сочевиця, зернова кукурудза, макарони, лісові горіхи, зелений горошок, білокачанна капуста.

Цукор – це чистий вуглевод, який дуже швидко всмоктується в кров в ШКТ і відновлює сили при важких фізичних навантаженнях, під час спортивних змагань або тривалих походів. Глюкоза, яка міститься в цукрі, необхідна для роботи нервових клітин і при розумовій роботі забезпечує їх достатньою кількістю енергії. Разом з тим, цукор в надмірній кількості може чинити несприятливий вплив на організм. Рафінований цукор (на відміну від натуральних джерел простих вуглеводів – фруктів, ягід, овочів, круп, хліба) дуже швидко всмоктується в кров. При надмірному вживанні рафінаду органи і системи людини, відповідальні за переробку цукру, не в змозі впоратися з надлишками, в результаті порушуються їхні функції.

Надмірне споживання вуглеводів призводить до формування в організмі запасів енергії. Це супроводжується порушенням обміну речовин, збільшенням жирових відкладень, що може бути причиною таких захворювань, як ожиріння, цукровий діабет, жовчнокам’яна хвороба, атеросклероз. Прості вуглеводи в кількостях, що відповідають фізіологічним потребам організму, не роблять шкідливого впливу на здоров’я. Так, здоровій дорослій людині, яка живе в помірному кліматі, достатньо в день близько 50 г. цукру, включаючи зміст останнього в джем, варення, кондитерських виробах і напоях. При значних фізичних навантаженнях людям, які систематично займаються спортом, можна збільшити споживання цукру до 100 г. У літньому і середньому віці не рекомендується зловживати солодким. Найбільш прийнятним джерелом енергії при розумовій праці в зрілому і літньому віці є фруктоза.

Основні джерела фруктози і глюкози в харчуванні людини – це Фрукти, ягоди і бджолиний мед.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Хімічний склад їжі