Хімічна промисловість
Хімічна промисловість, як і машинобудування,-одна з найбільш складних за своєю структурою галузей. У ній чітко виділяються полупродуктовие виробництва (одержання солей, кислот, лугів), базові (полімерних матеріалів, мінеральних добрив), переробні (барвників, лаків і фарб, фармацевтична, гумовотехнічна та ін.) За асортиментом продукції ця галузь поступається тільки машинобудуванню.
Найбільше вплив на розвиток господарства світу у другій половині XX в. зробило виробництво полімерних матеріалів. Найбільшим стало виробництво пластмас і синтетичних смол (більше 120 млн т)-найважливіших конструкційних матеріалів для багатьох сфер (промисловість, будівництво, побутове господарство). Їх виробництво базується на полупродуктах нафтохімії. Всього лише Юпро промислово розвинених країн дають 3/4 пластмас у світі, а три провідні (США, Японія, Німеччина)-більше V2. Їх отримання швидко зростає в країнах Азії (особливо нових індустріальних). Другим найважливішим полімерним продуктом стали хімічні волокна, виробництво яких у світі зрівнялося з отриманням натуральних волокон (бавовна, шерсть та ін) і перевищила 30 млн т. Вони знайшли широке застосування не тільки для виготовлення одягу, а й для технічних цілей завдяки їх властивостям (міцність, вогнестійкість). Головні виробники (всього лише 10 країн) також дають більше 3 /4 волокон у світі, а три провідних-КНР, США, о. Тайвань-більше 40%. Стався потужний зсув промисловості хімічних волокон з індустріальних країн Півн. Америки і Зх. Європи до Азії (майже 2/3 їх випуску в світі).
Синтетичний каучук за масштабами вироблення вже перевершив натуральний (більше 10 млн т). Завдяки наданню спеціальних властивостей різних видів цього каучуку (бензо-, морозостійкість, негорючість та ін) він широко застосовується в різних технічних виробах. Це визначило зосередження виробництва синтетичного каучуку насамперед у країнах розвиненого автомобілебудування (США, Японія, ФРН)-більше 1 /2 у світі. Головні регіони світу в отриманні синтетичних каучуків-Північна Америка, Азія і Західна Європа.
Промисловість мінеральних добрив багато в чому визначає рівень розвитку сільського господарства країн і регіонів. Мінеральні добрива є наймасовішою продукцією хімічної промисловості (близько 140 млн т в перерахунку на поживну речовину, а за вагою більше в 2-3 рази). НТР дозволила різко збільшити частку азотних добрив, що особливо важливо для світового рослинництва, для виробництва зернових культур в країнах, що розвиваються, яким постійно не вистачає продовольства. У розвинених країнах азотні добрива різко збільшили виробництво фуражного зерна для тваринництва. Швидке зростання виробництва азотних добрив був забезпечений перекладом ресурсної бази на природний газ. а також отриманням особливих високоефективних видів (карбамід). Нова сировинна база та зростаючий попит на азотні добрива докорінно змінив і географію їх виробництва. Воно перемістилося із Західної Європи в Східну Європу і Північну Америку, а в кінці XX ст.-До Азії (більше 45% у світі). Виробництво на 70 % концентрується в 10 країнах різних регіонів, а ведучими стали КНР, США і Індія-до 1 /2 світового їх виробництва.
Отримання фосфорних і калійних добрив значною мірою залежить від наявних ресурсів сировини. Однак і їх виробництво концентрується в небагатьох країнах: майже 60 % фосфорних добрив дають всього три країни-США, КНР і Індія. Ще більше залежність від сировинної бази у видобутку калійних солей і виробництва з них готових добрив: майже 4 /5 їх у світі припадає на 4 держави-Канаду, Німеччину, Росію і Білорусію.
У переробних галузях хімічної промисловості самої наукомісткої, що дає найбільш дорогу продукцію стала фармацевтична. Концентрація цієї галузі за країною дуже велика: до 75 % медикаментів дають найбільш розвинені в промисловому і науковому відношенні держави світу-США, Німеччина, Великобританія, Японія.
Гумовотехнічна промисловість виробляє дуже велику кількість продукції (одних тільки автомобільних шин щорічно понад 1 млрд шт.), Використовуючи близько 17 млн т синтетичного і натурального каучуків, кілька мільйонів тонн хімічних волокон та інших хімікатів. Основна маса продукції галузі споживається різними виробництвами машинобудування, особливо безрейкового транспорту від велосипеда і трактора до автомобіля та авіації, а також у вигляді комплектуючих деталей. Переважну частину автомобільних шин виробляють країни з розвиненим автомобілебудуванням (до 3 /4 у світі), а серед них США, Японія і Франція-47%. Трудомісткі виробництва ре-зінотехнікі у все більшій мірі переміщуються в країни Азії.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)