Хеджування як спосіб передачі ризику
Хеджування (від англійського слова hedge – огорожа, обгороджувати) є способом передачі ризику зміни ціни товару, курсу валюти, процентної ставки, шляхом укладення термінових контрактів. У сучасних умовах хеджування є невід’ємним елементом біржової торгівлі і охоплює безліч фінансових інструментів і операцій. Розглянемо основні з них.
Першоосновою хеджування були форвардні угоди (від англійського слова forward – вперед). Їх особливістю є існування тимчасового інтервалу між моментом укладення і виконання контракту. Іншими словами, ціна товару фіксується на момент укладання угоди, а виповнюється угода через певний термін (1, 3, 6 місяців і т. Д.). Таким чином, зацікавлена??сторона страхує себе від можливої??зміни ринкової ціни (валютного курсу), за що сплачує певну премію іншій стороні.
Широке використання форвардних угод у біржовій торгівлі призвело до появи ф’ючерсного ринку (від англійського слова future – майбутнє). Ф’ючерсна угода відрізняється від форвардної деякими характеристиками обігу на ринку. Зокрема, форвардний контракт зазвичай укладається між покупцем і продавцем, які добре знають один одного, а ф’ючерсний контракт (або просто ф’ючерс) носить односторонній характер. Т. е. Контракт на продаж товару (активу) за певною ціною у визначений термін пропонується на біржі і може бути куплений будь-яким учасником, а також перекуплений кілька разів до моменту його виконання. Розвиток ф’ючерсної торгівлі дозволило більш гнучко регулювати процес управління ризиком з урахуванням зміни ринкових тенденцій протягом дії контракту.
Подальший пошук методів захисту від ризиків привів до появи такої форми хеджування, як опціони (від англійського слова option – вибір). Опціон – це угода, яка за умови сплати певної комісії (премії) надає однієї зі сторін в угоді право (але не обов’язок) або купити, або продати певну кількість товару (валюти та ін.) За ціною, встановленою на момент укладання угоди до закінчення терміну контракту. Американський опціон означає можливість реалізувати опціон в будь-який день протягом періоду дії контракту, європейський – в день виконання контракту.
Таким чином, відмінність опціону від ф’ючерсного контракту полягає у можливості вибору виконувати угоду або не виконувати. Очевидно, що в разі несприятливої??цінової кон’юнктури (ціна може знизитися, хоча очікувалося її підвищення) вигідніше відмовитися від угоди. При цьому розрізняють опціон “колл” (від англійського слова call – кликати) і опціон “пут” (від англійського слова put – класти). Опціон “колл” зобов’язує продавця продати контракт, а покупцеві дає право купити, за що покупець сплачує продавцеві комісію. Опціон “пут”, навпаки, зобов’язує купити контракт і дає право продати. Таким чином, опціони дозволяють краще захиститися від ризику, ніж ф’ючерси, однак і коштують вони дорожче.
Крім перерахованих вище сьогодні у фінансовій практиці використовується безліч інших інструментів хеджування. Вони можуть бути досить складними і включати в себе одночасне проведення кількох операцій, і їх вивчення потребує окремої уваги. Однак часто хеджування перетворюється із засобу зниження ризику в засіб спекуляції з метою заробітку на коливаннях ринкової кон’юнктури. У підсумку спрацьовує зворотний ефект, коли нецільове використання інструментів захисту від ризику призводить до нестабільності і підвищенню невизначеності на ринку.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)