Характеристика розвитку країн Заходу в епоху НТР
Шістдесяті роки увійшли в історію як час бурхливих потрясінь, що охопили майже всі провідні країни Заходу, і одночасно як пік ліберального реформаторства. Вся внутрішня логіка цього десятиліття сприяла злету популярності ліберальних ідей.
Це був час бурхливого розвитку науково-технічної революції (НТР). Жоден стрибок у розвитку продуктивних сил не приносив у такий короткий термін настільки серйозних змін у всіх сферах життя суспільства.
Ознаки НТР:
– Автоматизація та комп’ютеризація виробництва і управління;
– Відкриття нових джерел енергії та їх застосування у виробництві;
– освоєння космосу;
– Розвиток хімії, біотехнологій, генетики і т. д.
Початок НТР зазвичай відносять до середини 50-х рр. Активне використання новітніх технологій значно підвищило продуктивність праці, видозмінило характер виробництва і, як наслідок, трансформувала всю соціальну структуру західного суспільства.
Практично у всіх розвинених країнах частка населення, зайнятого в аграрному секторі скоротилася в 2 4 рази. До 1970 у США в сільському господарстві залишилося тільки 4% працюючих.
Відтік населення з аграрних районів спричинив інтенсифікацію процесу урбанізації. Зростання міст сприяв появі мегаполісів, що в свою чергу обумовлювало бурхливий розвиток сфери послуг. До 1970 у системі обслуговування працювало до 44% всього населення. Частка працівників промислової сфери зменшувалася. Змінювалася і структура самої промисловості. Зникли багато професії, пов’язані з фізичною працею, зростала кількість інженерно-технічних фахівців. Це ставило серйозні проблеми перед сферою освіти, особливо перед професійно-технічної.
Важливою складовою змінену структуру західного суспільства в 60-і рр. залишалися середні шари, частка яких коливалася в межах від 1/3 до 1/4. При цьому відзначався істотний ріст студентства (у США з 2,3 млн. В сер. 50-х рр. До 7,1 млн. В 1970; у Франції – з 0,8 до 2,1 млн. Чоловік).
НТР сприяла зростанню суспільних та особистих потреб, вела до безперервного оновлення асортименту продукції, що випускається. Цей фактор впливав не тільки на матеріальне виробництво, а й на духовне життя суспільства. 60-і рр. – Це бурхливий сплеск “масової культури”.
Нові умови породжували і нові методи організації виробництва. Швидке поширення набули нові форми монополістичних об’єднань – конгломерати – великі групи великих підприємств у різних галузях економіки. 60-і рр. відзначені також швидким зростанням транснаціональних корпорацій (ТНК), що вивело на новий рівень процес інтернаціоналізації господарського життя.
У цих умовах головним завданням практично всіх урядів західних країн було забезпечення стабільного економічного зростання. Головним засобом його реалізації – інвестиційна активність держави і стимулювання попиту. Кошти на це передбачалося отримати за рахунок податків, державних позик та грошових емісій. Це загрожувало інфляцією, але нікого не лякало. У “суспільстві споживання” немає місця соціально-класовим конфліктів, декларували прихильники цієї концепції.
Разом з тим саме ці негативні наслідки і виявляться пізніше, в 70-і рр., Коли розгорнеться масована критика кейнсіанства.
Наприкінці ж 50-х – в 60-і рр. заходи, пропагувалися кейнсианцами, дали позитивні результати. Економіка Заходу переживала бум.
Середньорічні темпи приросту промислової продукції зросли до 5,7% (у міжвоєнні роки – 3,9%). Обсяг промислового виробництва збільшився до початку 70-х рр. в 4,5 рази в порівнянні з 1948 р Особливо високі темпи зростання спостерігалися в Японії, ФРН, Італії (“економічне диво”).
Бурхливе економічне прогрес помітно поліпшив якість життя в цих країнах. У ФРН заробітна плата зросла в 60-і рр. в 2,8 рази. Безробіття скоротилася до 2,5- 3%, а в Австрії та в скандинавських країнах і того менше.
Невипадково саме в цей час на Заході пропагувався теза про рух західної цивілізації в напрямку побудови “суспільства загального благоденства”. Кульмінацією цього стало проголошення в США в 1964 р програми побудови “великого суспільства”.
“Велике суспільство” базується на достатку і свободі для всіх. Його побудова припускає, що ми покінчимо з бідністю та расовою дискримінацією, – заявив тоді президент США Л. Джонсон. – Коротше, майже комунізм, але з приватною власністю! “.
Отже, в 60-і рр. в більшості провідних країн Заходу возобладал ліберально-реформістський варіант розвитку суспільства (звичайно зі своїми особливостями). Однак при загальній успішності вектора розвитку соціально-економічної сфери уникнути соціально-політичних потрясінь не вдалося. Особливо вони були в США і у Франції.
Феномен 60-х рр. полягає в тому, що економічного зростання і соціальної стабільності не змогли позбавити суспільство від потрясінь. Підсумки десятиліття були вельми суперечливі: в цілому вдалося впоратися з натиском радикальних рухів і забезпечити стабільне економічне зростання, проте все це зовсім не гарантувало стійкого суспільного прогресу. Тобто у ліберально-етатистських концепцій виявився цілий ряд вразливих місць, чим і змогли блискуче скористатися в 70-і рр. консервативні сили.
В цілому Захід демонстрував досить активний рух до нової фази еволюції суспільства до постіндустріального типу. Однак ступінь готовності до цієї трансформації у кожної конкретної країни була своя і визначалася специфікою національного розвитку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)