Характеристика процесу розвитку

Related posts:

1. Запозичення – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Однією із форм літературних зв’язків є запозичення, тобто творче перенесення сюжетної схеми, обставин, характерів героїв, композиції образів, мотивів тощо із однієї художньої системи до іншої. При цьому нові твори, які з’являються в такому випадку, мають виразні ознаки першоджерела. Однак запозичуючи в попередників, письменник дає власне ідейно-художнє розв’язання конфлікту. Класичним прикладом запозичення є використання так званих […]...
2. Особливості процесу становлення і розвитку людини Основний вплив на формування особистості надають такі біологічні фактори: Спосіб життя, Спадковість, Фізіологічні особливості перебування в середовищі проживання. Головні не фізіологічні чинники розвитку особистості Однак не варто забувати той факт, що людина не народжується особистістю, а стає їй, набуваючи різноманітного життєвий досвід. Як приклад можна привести Михайла Ломоносова, який зробив свій величезний внесок в науку. […]...
3. Компоненти, характеристика і структура педагогічного процесу Педагогічний процес може бути: 1. Цільовий. 2. Змістовний. 3. Організаційно-діяльнісний. 4. Аналітично-результативний. Педагогічний процес носить, разом з тим, певну гуманістичну спрямованість, яка визначається потребами розвитку суспільства, а також має основну мету – розвиток особистості. Крім основної мети спрямованість навчально-виховного процесу визначає і інші дрібніші цілі і завдання навчання і розвитку учнів, а також зміст цього […]...
4. Особливості літературного процесу 70 – 90-х років ХІХ століття. Багатогранна діяльність І. Франка – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Соціально-політична ситуація другої половини 60-х – 80-х років ХІХ століття. 2. Періодика (журнали, альманахи, газети) українською мовою: їх вплив на формування української журналістики. 3. Особливості розвитку української літератури цього періоду: поезія, проза, драматургія. 4. Літературно-критична діяльність І. Франка. Мета: поглибити знання студентів про особливості розвитку літературного процесу цього періоду, його основні стильові напрями […]...
5. Ремінісценція – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Ремінісценція (лат. Reminiscentia – спогад) – це один із видів творчих взаємовпливів, суть якого полягає в запозиченні окремих елементів з творчості попередників. Це можуть бути мотиви, образи, окремі вирази, деталі тощо. Обов’язковою умовою ремінісценцій є їх творча зміна, переосмислення, набуття нового змісту. Наприклад, перша редакція поеми Ігоря Муратова “Кінець Синього птаха” є ремінісценцією зі знаменитого […]...
6. Традиції та новаторство – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Традиція – це передавання художнього досвіду від одного покоління письменників до іншого, його творче переломлення в історії культури. У світовому літературному процесі є традиції інтернаціональні, які виявляють себе в багатьох окремих національних літературах, виходять із творчих здобутків певних письменників, дістаючи навіть їхнє ім’я. У цьому зв’язку дослідники називають ім’я англійського поета Байрона, що дав початок […]...
7. Перелік і характеристика стадій цивільного процесу Розглянемо перелік стадій цивільного процесу, а також встановимо характеристику стадій цивільного процесу. Цивільний процес у різних справах неодмінно проходить через ряд послідовних етапів, які називають стадіями процесу. Як правило, виділяють наступні стадії цивільного процесу, кожна з яких має свою характеристику. 1. Порушення цивільної справи в суді. Перша стадія відкривається за допомогою подачі скарги або заяви. […]...
8. Варіація – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Варіація (лат. Variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, М. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела. У С. Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, […]...
9. ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Художні взаємовпливи – це різного характеру впливи одних мистецьких явиш на інші, розмаїті форми впливу всередині літератури чи взаємозв’язки сучасної літератури з художньою культурою минулих епох, звернення до творчості різних народів. При цьому відсутні просторові та часові перешкоди, різнопланові та хронологічно віддалені явища можуть опинитися поряд, подібно до того, як у людській пам’яті можуть зафіксуватися […]...
10. Наслідування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато виший рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація […]...
11. Епігонство – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Епігонство (грец. Έπίγονοζ – народження, пізніше – нащадок) – наслідування, що характеризується несамостійністю художнього мислення, поверховим жалюгідним копіюванням певних літературних творів попередників. Епігонство тісно пов’язане з проблемами взаємодії традицій і новаторства в розвиткові світової літератури. Продовження кращих традицій, творчий підхід до засвоєння досягнень попередніх поколінь письменників є важливою ознакою прогресу в літературному розвиткові. Епігони виявляються […]...
12. Пародіювання – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Пародіювання (грец. παρωδία – переробка на смішний лад) – наслідування, що спотворено повторює особливості оригіналу, виражає сатиричне чи критичне ставлення до окремих героїв, ідей, стилістичних особливостей першоджерела. Уже в стародавній Греції до цього прийому звертався Арістофан у комедіях “Хмари” та “Жаби”. Перша з них пародіює знаменитого філософа Сократа і його учнів, друга – трагедії Еврипіда. […]...
13. Художні особливості літературного процесу кінця ХІХ-початку ХХ століття – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Історія української літератури ХХ століття як час боротьби України за свою незалежність і державність. 2. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX ст., їх роль в організації літературного процесу. 3. Об’єднання літературно-мистецьких сил України. Роль української національної ідеї. Характеристика літературних організацій і угруповань, їх ідейно-естетичні платформи. 4. Поняття “Розстріляне відродження”. […]...
14. Цитування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Цитування (лат. Citatum від Cito – викликаю, проголошую, називаю) – це пряме художнє використання першоджерела з посиланням на нього, введення тексту іншого автора до тексту власного твору, пряме, а іноді опосередковане запозичення окремих елементів і тем із літературного першоджерела. Зокрема, І. Франко в поемі “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, вкладає в його уста такі слова: […]...
15. Експериментальне вивчення процесу ембріонального розвитку Як тільки ембріологи вивчили хід розвитку зародків різних тварин, негайно ж виникла потреба в застосуванні експериментальних методів дослідження для того, щоб з’ясувати питання, чому зародок розвивається саме так, а не інакше. Оскільки всі клітини організму тварин утворюються з зиготи шляхом послідовних мітозів, в кожній клітині повинні міститися одні і ті ж гени і хромосоми. Якщо […]...
16. Вступ до вивчення курсу Історія української літератури – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Мета, предмет і завдання інтегрованого курсу “Історія української літератури”. 2. Періодизація історії української літератури (від давнини до сучасності) як історія становлення національно-ціннісних та морально – духовних орієнтирів українців. 3. “Енеїда” І. Котляревського як перший твір нової української літератури. Мета: окреслити предмет, мету і завдання курсу; подати періодизацію історії української літератури; схарактеризувати особливості розвитку […]...
17. Суперництво – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Помітну роль у літературних взаємовпливах відіграє творче Суперництво – процес, в якому письменник змагається з попередником: у одних він учиться, від інших відштовхується, прагнучи виграти творче змагання, як це робив у свій час М. Лєрмонтов стосовно Дж. Байрона. В українській літературі творчим суперництвом позначена діяльність В. Стефаника і Г. Косинки, які плідно працювали в жанрі […]...
18. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ XIX століття – одне з найцікавіших в історії літератури, яке правомірно вважають золотим фондом світового мистецтва. Динамічний розвиток економіки й науки, політичні й соціальні процеси у світі, особливо в Європі, дали новий поштовх розвитку мистецтва. У вирі цих процесів перебувала й література: як форма аналізу й відображення тогочасної епохи, як свідчення нової – естетичної – […]...
19. Концентрація – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Концентрацією в літературознавстві називають явище, суть якого полягає в інтеграції, поглинанні великим письменником творчості своїх попередників і сучасників. Більшість із них стають цікавими для нащадків не власною літературою, а тим фактом, що всі вони в історико-культурному відношенні освітлені генієм великого митця, творча спадщина якого зберігає неминущу цінність для наступних поколінь. Таких людей небагато в кожній […]...
20. Відштовхування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Смисл цього поняття полягає в тому, що письменник не сприймає художньо-концептуальну специфіку творчості своїх попередників. Водночас він відчуває спорідненість у використанні художніх засобів чи в стильовій манері викладу матеріалу. Основа подібної взаємодії грунтується на дихотомії “дружба – ворожнеча” творчих принципів осмислення навколишньої дійсності. Прикладом відштовхування в українській літературі може бути творчість неоромантиків (кінець XIX – […]...
21. Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження Особливості англійської літератури гуманізму зумовлені також її порівняно пізнім характером. Вона опиралася на надбання ренесансної культури європейських країн, де гуманізм розвинувся раніше, активно вбирала їхній літературний досвід і завдяки цьому розвивалася прискорено. В ній органічно поєдналися цей здобуток континентальних країн та національна літературна традиція і фольклор. Ранній період розвитку літератури припадає на кінець XV – […]...
22. Життєвий і творчий шлях В. Винниченка – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Неординарність постаті В. Винниченка – політика і письменника. 2. Особливості проблематики малої прози письменника: поєднання художності й публіцистики. 3. Проблеми патріотизму, псевдопатріотизму, ура-патріотизму, вибір гідної позиції і дотримання її в складних життєвих умовах (драми “Між двох сил”, “Базар”). Мета: поглибити знання студентів про життєпис, етапи становлення та творчу спадщину В. Винниченка; схарактеризувати особливості […]...
23. Життєвий і творчий шлях Т. Шевченка як високопатріотичний взірець служіння своєму народові – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. До питання про геніальність Т. Шевченка. Поезія митця як виразник національної самосвідомості. 2. Періодизація творчості Т. Шевченка. 3. Історія України в поемах “Гайдамаки”, “І мертвим, і живим…”. Мета: поглибити знання студентів про життєпис, етапи становлення та поетичну спадщину Т. Шевченка, формувати усвідомлення складності історичної долі українського народу, ознайомити з ідейно-проблематичною спрямованістю означених поем. […]...
24. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст – ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст Замайорить колись крилатий стяг поезій над сивим черепом нездарного ума. П. Верлен Різні роди й навіть жанри літератури мають “свою історію”, періоди розквіту й занепаду. Так, доба романтизму була епохою бурхливого розквіту лірики (Дж. Байрон, Г. Гейне, А. Міцкевич, рання творчість О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, Т. Шевченка та ін.). Доба реалізму – не період безумовного […]...
25. Теорія генів: історія розвитку і характеристика Генна теорія – це ідея, що гени є основними одиницями, в яких характеристики передаються від одного покоління до іншого. Гени самі по собі є головними одиницями спадковості. Теорія генів забезпечує основу для розуміння того, як гени дозволяють батькам передавати риси своїм нащадкам. Це також ключовий елемент у вивченні генетики. Гени є центральними об’єктами, вивченими наукою […]...
26. Характеристика розвитку країн Заходу в епоху НТР Шістдесяті роки увійшли в історію як час бурхливих потрясінь, що охопили майже всі провідні країни Заходу, і одночасно як пік ліберального реформаторства. Вся внутрішня логіка цього десятиліття сприяла злету популярності ліберальних ідей. Це був час бурхливого розвитку науково-технічної революції (НТР). Жоден стрибок у розвитку продуктивних сил не приносив у такий короткий термін настільки серйозних змін […]...
27. Реалізм і “пізній романтизм” у поезії середини XIX ст. – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст – ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст У літературі середини XIX ст. усе більшої сили набирав реалізм. Саме тоді ступили на літературну стезю або перебували на вершині творчого злету Стендаль, Бальзак, Діккенс, Достоєвський, Толстой, які були справжніми “володарями дум” своєї доби. Усі вони – творці передовсім великих епічних полотен: романів, епопей. Що ж до поезії, то цей період не був епохою її […]...
28. Компоненти педагогічного процесу Компонентами системи є педагоги, учні та умови навчання. Будучи системою, педагогічний процес складається з певних компонентів: цілей, завдань, змісту, методів, форм і результатів взаємин вчителя і учня. Таким чином, система елементів являє собою цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний компоненти. Цільовий компонент процесу являє собою єдність всіх різноманітних цілей і завдань освітньої діяльності. Змістовний компонент виражає значення […]...
29. Особливості розвитку людини в ранньому онтогенезі У процесі розвитку організм тісно взаємодіє з навколишнім середовищем (Северцов, 1939), тому ефективність його функціонування в істотній мірі визначається морфофункціональної зрілістю фізіологічних систем і адекватністю середовищних факторів функціональним можливостям організму (Фарбер, Безруких, 2001) (Мал. 20.1). Різні структури і їх функціональні об’єднання (функціональні системи) відповідно до їх значимості у забезпеченні життєдіяльності дозрівають на різних етапах пре […]...
30. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ТА ЛІТЕРАТУРИ XIX СТ., СТИЛЬОВЕ РОЗМАЇТТЯ ЛІТЕРАТУРИ. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Мета: схарактеризувати з учнями розвиток культури та літератури XIX ст.; показати стильове розмаїття літератури; розвивати навички систематизації та узагальнення матеріалу, використання міжпредметних зв’язків, уміння складати конспекти лекцій; виховувати інтерес до світової літератури, любов до книги та мистецтва взагалі. Обладнання: карта світу; портретна галерея письменників XIX ст., виставка їхніх творів; ілюстрації до найвидатніших наукових досягнень цієї […]...
31. Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
32. Суть розвитку Суть розвитку: а) незворотність, тобто в процесі розвитку на відміну від циклічного функціонування будь-якої системи неможливий повернення до вже пройдених станам (дитинство – юність – зрілість – старість); б) визначеність, тобто спрямована зміна, тобто в процесі розвитку поступово накопичуються однокачественностью зміни, обумовлені типом взаємодії даного об’єкта з навколишнім світом і його внутрішніми протиріччями. Сукупність однокачественностью […]...
33. Особливості розвитку та характеристика американського романтизму – Романтична література Великобританії та США В історії американської літератури романтизм відіграв особливу роль – роль первістка національних художніх традицій, відкрив новий етап літературного розвитку. У США романтизм охопив усе дев’ятнадцяте століття. Як єдина національна література белетристика Америки склалась у 20-30-ті роки ХІХ століття і тривала до закінчення Громадянської війни між Північчю і Півднем (1861-1865). Розвитку романтизму сприяли такі вагомі події, […]...
34. Структура освітнього процесу У класичну структуру освітнього процесу входить шість компонентів. 1. Мета – вироблення педагогом і учнем кінцевого результату взаємодії. 2. Принципи – визначення основних напрямів. 3. Зміст – частина досвіду поколінь. 4. Методи – дії педагога та учнів. 5. Засоби – способи роботи зі змістом. 6. Форми – логічна завершеність процесу. Зміст освітнього процесу – це […]...
35. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури та літератури у другій половині XIX ст.; показати стильове розмаїття цього періоду; домогтися засвоєння поняття про соціально-психологічну прозу; розвивати навички конспектування, логічного мислення, виразного читання, зв’‎язного мовлення; виховувати у школярів зацікавленість до вивчення класичної культури та літератури. Обладнання: підручник (за вибором учителя); словник літературознавчих термінів; виставка книг письменників […]...
36. Закономірності педагогічного процесу Об’єктивні, необхідні, суттєві зв’язки, що характеризують педагогічний процес, відображаються в його закономірностях. Закономірностями педагогічного процесу є наступні. 1. Динаміка педагогічного процесу. Педагогічний процес передбачає поступальний характер розвитку – загальні досягнення учня ростуть разом з його проміжними результатами, що вказує якраз на розвивальний характер відносин між педагогом і дітьми. 2. Розвиток особистості в педагогічному процесі. Рівень […]...
37. Біологія розвитку Онтогенез (від грец. Ontos – суще і genesis – розвиток) – індивідуальний розвиток кожної окремої особини. Це сукупність послідовних взаємопов’язаних подій, закономірно відбуваються в процесі життєвого циклу кожного організму. Життєвий цикл одноклітинних починається від материнської клітини і триває до наступного поділу дочірньої. Життєвий цикл багатоклітинних починається з однієї або групи клітин (при вегетативному розмноженні), від […]...
38. Поняття процесу управління Процес управління являє сукупність певних видів діяльності, які спрямовані на координацію і впорядкування в функціонуванні та розвитку організації і її елементів для досягнення цілей, що стоять перед нею. У процесі управління вирішуються завдання: Тактична: підтримку стійкості, гармонійної взаємодії і працездатності всієї сукупності елементів об’єкта управління; Стратегічна: забезпечення розвитку і вдосконалення, переклад в якісно і кількісно […]...
39. Структура педагогічного процесу Структура педагогічного процесу включає в себе: 1. Мета – виявлення підсумкового результату. 2. Принципи – це основні напрямки в досягненні мети. 3. Зміст – отримання практичного дидактичного методичного матеріалу, необхідного для вирішення педагогічних завдань. 4. Методи – це необхідна робота вчителя і учня з метою передачі, переробки і сприйняття змісту навчання. 5. Засоби – способи […]...
40. Матеріалістичні варіанти історико-філософського процесу Людвіг Андреас ФейербахПредставленіе про суть історико-філософського процесу формується в контексті матеріалістичної традиції в філософії. Критикуючи гегелівську концепцію історії філософії, німецький філософ Людвіг Фейєрбах відзначав, що історія філософії, зберігаючи послідовну зв’язок з інтелектуальним змістом минулого, має справу не тільки з минулим, але і з сучасністю. Історія філософії – арена боротьби раціоналізму з ірраціоналізмом, реалізму з містикою. […]...